Справа № 450/2510/17 Провадження № 2/450/498/18
"16" січня 2018 р. Пустомитівський районний суд Львівської області
в складі головуючого - судді Кукса Д.А.
при секретарі - Оленич О.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Конопницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання права власності на самочинне будівництво, -
19.09.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок, який розташований но АДРЕСА_1, загальною площею 180,5 кв.м., який складається з двох підвалів площею 15,3 кв.м. та 7.4 кв.м.; коридору площею 12,8 кв.м., наливної площею 2,5 кв.м., санвузла лощею 5 кв.м., кухні площею 15,5 кв.м., житлової кімнати площею 22,3 кв.м., житлової кімнати площею 15,2 кв.м., сходової площею 5 кв.м., всього по 1-му поверху: 78,3 кв.м., житловою 37,5 кв.м.; коридору-сходової площею 9,9 кв.м., житлової кімнати площею 15,1 кв.м., житлової кімнати площею 15,1 кв.м., житлової кімнати площею 22,8 кв.м., кухні площею 16,2 кв.м., всього по 2 - му поверху: 79,5 кв.м., житлової 53,4 кв.м.; всього по будинку: 180,5 кв.м., житлової 90.9 кв.м., допоміжної 66,9 кв.м., площі літніх приміщень 22,7 кв.м.
Ухвалою судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 22.09.2017 року провадження у справі відкрито.
В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що йому на праві власності належить земельна ділянка площею 0,1272га, яка розташована у АДРЕСА_1, цільове призначення якої будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських будівель. 25.07.1994 року Районним архітектором Пустомитівського районуйому було видано будівельний паспорт па забудову земельної ділянки. На зазначеній земельній ділянці в період з 1994 по 2000 роки він самочинно, оскільки не отримав дозволу на право закладки фундаментів під індивідуальне будівництво та без належно затвердженого проекту, за власні кошти збудував житловий будинок загальною площею 180,5 кв.м. Під час проведення будівельних робіт були дотримані архітектурні, будівельні, санітарні та екологічні норми. Після завершення будівництва, тобто з 2000 року постійно проживає в даному будинку. Конопницькою сільською радою вказаному будинку було присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1.
Відповідно до висновку про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж, виконаного Підприємством об'єднання громадян «Навчально-методичний інжиніринговий центр Гільдії інженерів технічного нагляду за будівництвом об'єктів архітектури» у 2017 році, житловий будинок індивідуального житлового фонду по АДРЕСА_1, який належить гр. ОСОБА_2, відповідає нормативним документам, державним будівельним нормам та придатний до експлуатації.
Жодних приписів щодо усунення порушень законодавства з моменту початку будівництва позивачу державними органами не видавалось.
Однак, у зв'язку з відсутністю дозвільної документації на будівництво, позивач не може оформити своє право власності на збудований будинок і отримати правовстановлюючі документи, що порушує його права як власника новоствореної речі.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_3 не з'явився, однак від нього надійшла заява в якій він вказує, що заявлені вимоги позивача підтримає повністю та просить суд справу слухати у їх відсутності.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Проаналізувавши доводи позивача, належним чином дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог позивача з наступних підстав:
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами, зокрема ; визнання права.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,1272 га в селі Конопниця Пустомитівського району Львівської області для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, згідно Державного акту на право приватної. власності на земельну ділянку НОМЕР_1 виданого 05.03.1996 року
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Ураховуючи, що згідно зі статтею 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню.
Будівництво вважається правомірним, якщо власник ділянки чи землекористувач або інша особа одержали у встановленому містобудівельним законодавством порядку дозволи на забудову об'єкта містобудування та виконання будівельних робіт відповідно до ст. 24, 29 Закону України "Про планування і забудову територій".
25.07.1994 року Районним архітектором Пустомитівського району позивачу ОСОБА_1 було видано будівельний паспорт па забудову земельної ділянки.
Згідно будівельного паспорту на зазначеній земельній ділянці в період з 1994 по 2000 роки Позивачем самочинно, оскільки не отримав дозволу на право закладки фундаментів під індивідуальне будівництво та без належно затвердженого проекту, збудовано житловий будинок загальною площею 180,5 кв.м. Конопницькою сільською радою вказаному будинку було присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1.
02 грудня 2016 року суб'єктом господарювання фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 був виготовлений технічний паспорт на індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1, позначений на схематичному плані земельної ділянки літерою А-2, відповідно до якого загальна площа становить 180,5 кв.м. Згідно експлікації приміщень вказаний будинок складається з двох підвалів площею 15,3 кв.м. та 7,4 кв.м.; коридору площею 12,8 кв.м., паливної площею 2,5 кв.м., санвузла площею 5 кв.м., кухні площею 15,5 кв.м., житлової кімнати площею 22,3 кв.м., житлової кімнати площею 15.2 кв.м., сходової площею 5 кв.м., всього по 1-му поверху: 78,3 кв.м., житловою 37,5 кв.м.; коридору-сходової площею 9,9 кв.м., житлової кімнати площею 15,5 кв.м., житлової кімнати площею 15,1 кв.м., житлової кімнати площею 22,8 кв.м., кухні площею 16,2 кв.м., всього по 2 му поверху: 79,5 кв.м., житлової 53,4 кв.м.
Відповідно до висновку про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж, виконаного Підприємством об'єднання громадян «Навчально-методичний інжиніринговий центр Гільдії інженерів гехнічного нагляду за будівництвом об'єктів архітектури» у 2017 році, житловий будинок індивідуального житлового фонду по АДРЕСА_1, який належить гр. ОСОБА_2, відповідає нормативним документам, державним будівельним нормам та придатний до експлуатації.
Згідно довідки від 27.02.2017 року за №87 виданої Конопницькою сільською радою, громадянину ОСОБА_1 належить земельна ділянка і будинок по АДРЕСА_1. Під час будівництва ним не було порушено права інших осіб, в сільську раду скарги щодо будівництва не поступали.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття "права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 331Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна.
Згідно ст. 331 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.
Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
У відповідності до ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
На підставі частини третьої статті 376 ЦК суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що знаходиться у власності особи, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу.
Згідно довідки від 27.02.2017 року за №87 виданої Конопницькою сільською радою, позивачу ОСОБА_1 належить земельна ділянка і будинок по АДРЕСА_1. Під час будівництва ним не було порушено права інших осіб, в сільську раду скарги щодо будівництва не поступали.
Судом встановлено, що 12 травня 2017 року позивач подав до Департаменту державної архітектурно- будівельної інспекції у Львівській області декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІII категорії складності, а саме житлового будинку по АДРЕСА_1. Вказана декларація була заповнена на підставі будівельного паспорта 1993 року. Однак, листом від 23.05.2017 року №1013/6-1537-17 Позивачу було відмовлено у реєстрації вказаної декларації, у зв'язку із відсутністю повноти данних, які повинні бути зазначені у декларації.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду ивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №6 «Про практику
застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», власником або землекористувачем земельної ділянки право на забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.
Відповідно до п. 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від ЗО березня 2012 року №6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України, у справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК).
Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п'ята статті 376 ЦК).
Вирішуючи справу за позовом власника земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником користувачем) земельної ділянки, чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації, чи є законною відмова у такому прийнятті, чи є порушені будівельні норми та правила істотними.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог позивача, оскільки судом встановлено, що самочинне будівництво житлового будинку здійснене на відведеній для цього земельній ділянці, дане будівництво не порушує жодних прав та інтересів інших осіб, не порушує встановлених законодавством будівельних протипожежних, санітарних та інших норм, самочинно збудоване нерухоме майно є завершеним та знаходиться в придатному для експлуатації стані, а тому є всі законні підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на вищевказане нерухоме майно.
Керуючись ст.ст.10,12,13,64,76-83,258-268 ЦПК України, 328, 331, 376, 392 ЦК України, ст. 41 Конституції України, Закон України „Про планування і забудову територій", суд, -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт НОМЕР_2 виданий 24.04.2002 року Пустомитівським РВ УМВСУ у Львівській області) право власності на житловий будинок, який розташований но АДРЕСА_1, загальною площею 180,5 кв.м., який складається з двох підвалів площею 15,3 кв.м. та 7.4 кв.м.; коридору площею 12,8 кв.м., наливної площею 2,5 кв.м., санвузла лощею 5 кв.м., кухні площею 15,5 кв.м., житлової кімнати площею 22,3 кв.м., житлової кімнати площею 15,2 кв.м., сходової площею 5 кв.м., всього по 1-му поверху: 78,3 кв.м., житловою 37,5 кв.м.; коридору-сходової площею 9,9 кв.м., житлової кімнати площею 15,1 кв.м., житлової кімнати площею 15,1 кв.м., житлової кімнати площею 22,8 кв.м., кухні площею 16,2 кв.м., всього по 2 - му поверху: 79,5 кв.м., житлової 53,4 кв.м.; всього по будинку: 180,5 кв.м., житлової 90.9 кв.м., допоміжної 66,9 кв.м., площі літніх приміщень 22,7 кв.м.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги через Пустомитівський районний суд Львівської області, протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.
СуддяД. А. Кукса