465/43/18
3/465/310/18
Іменем України
06.03.2018 року м.Львова
Суддя Франківського районного суду м.Львова- Мартинишин М.О., з участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працює ЗУАД «Мерседес», проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_2
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_2 29.12.2016 року о 16:55 год. у м. Львові по вул. Кн. Ольги,106 керував автомобілем «ВАЗ 2101» д.н.з. 0433ЛВ4 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, нестійка хода. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, порушив п. 2.5 ПДР України за, що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, внаслідок чого на ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серія БД №129501 від 29.12.2017 року.
ОСОБА_2 в суді свою вину у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КпАП України не визнав, заперечив викладенні дані у протоколі про адміністративне правопорушення, та пояснив, що він 29.12.2017року у м. Львові по вул. Кн. Ольги,106 не керував автомобілем «ВАЗ 2101» д.н.з. 0433ЛВ4, а тільки перебував в салоні даного автомобіля, та за кермом такого автомобіля знаходився ОСОБА_3, з яким він приїхав на вул. Кн. Ольги,106 у м.Львові щоб купити ялинку, де ОСОБА_3 пішов йому було невідомо. Згодом він підійшов до автомобіля «ВАЗ 2101» д.н.з. 0433ЛВ4 де підійшли працівники поліції та стали проводити перевірку документів, хотіли, щоб він від'їхав своїм автомобілем, оскільки через його автомобіль інший автомобіль не міг виїхати, де у нього з водієм такого був конфлікт. Однак з невідомих йому причин працівниками поліції був складений протокол відносно нього про адміністративне правопорушення серія БД №129501 від 29.12.2017 року. Вважає, що його вини за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення немає, а тому просить закрити справу відносно нього. Не заперечив, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Свідок ОСОБА_3 в суді пояснив, що 29.12.2017 року йому зателефонував ОСОБА_2 і попросив його, щоб він приїхав у гараж за адресою Каліча гора, щоб забрати ОСОБА_2 на його автомобілі «ВАЗ 2101» д.н.з. 0433ЛВ4, оскільки ОСОБА_2 був п'яний та попросив його, щоб відвезти до Нового цуму по вул. Кн. Ольги,106 у м.Львові, щоб купити там ялинку. Після чого вони приїхали на стоянку магазину «Фокстрот», приблизно 16:30 год. де він запаркував належний автомобіль ОСОБА_2, а саме «ВАЗ 2101» д.н.з. 0433ЛВ4. ОСОБА_2 пішов на ринок купляти ялинку, а він в т ой час пішов купляти сигарети. Однак в той час зателефонували йому із роботи щоб він терміново їхав ремонтувати машину(автобус) оскільки працює водієм маршрутки, що він і зробив.
Працівник поліції ОСОБА_4 в суді підтвердила, що 29.12.2017 року у м. Львові по вул. Кн. Ольги, неподалік будинку №106 вона патрулювала на службовому автомобілі із напарником ОСОБА_5, де них підійшов свідок ОСОБА_6 та повідомив, що водій автомобіля «ВАЗ 2101» д.н.з. 0433ЛВ4 перебуває в алкогольному сп'янінні, поведінка останнього не відповідала обстановці. Вони відразу підійшли до будинку №106 по вул. Кн. Ольги у м.Львові та на стоянці було встановлено, що водій автомобіля «ВАЗ 2101» д.н.з. 0433ЛВ4 заблокував виїзд іншим транспортним засобам, та біля даного автомобіля знаходився ОСОБА_2, який перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, нестійка хода. Однак ОСОБА_2, відмовлявся від'їхати даним автомобілем, з приводу чого між водієм заблокованого автомобіля та ним був конфлікт. Після встановлення особи ОСОБА_2, було нею винесено постанову серія БР №963483 від 29.12.2017 року, та хотіли провести огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_2, однак від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, внаслідок чого інспектором поліції ОСОБА_5 на ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серія БД №129501 від 29.12.2017 року. Вважає, що вина ОСОБА_2 підтверджується зібраними доказами по справі, його невизнання вини є з метою уникнення від відповідальності.
Свідок ОСОБА_6 в суді пояснив, що він приблизно передноворічні дні керуючи автомобілем «Део Ланос» д.н.з. ВС 8526АХ у м.Льовові по вул. Кн. Ольги, 106 у м.Львові при заїзді на автопарковку не зміг заїхати, тому що попереду нього припаркувався автомобіль «ВАЗ 2101» д.н.з. 0433ЛВ4 червоного кольору. Після чого, коли вийшов водій даного автомобіля, він звернув увагу на порушення його паркування і попросив його від'їхати, але почув відмову і побачив, що такий водій знаходився у нетверезому стані. При заїзді на парковку він побачив працівників поліції і вирішив до них звернутись, та повідомив їм про п'яного водія. Засвідчує, що особа ОСОБА_2, яка була в суді, була цією особою, яка вийшла з автомобіля, була за кермом вищезазначеного автомобіля. Інших осіб із ОСОБА_2 не було.
Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_6 та працівника поліції ОСОБА_4 та вивчивши представлені адміністративні матеріали(протокол про адміністративне правопорушення серія БД №129501 від 29.12.2017 року, протокол АА №104450 про адміністративне затримання від 29.12.2017 року, письмові поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 від 29.12.2017 року, рапорт, копію постанови постанову серія БР №963483 від 29.12.2017 року та відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, отриманого на запит суду) вважаю, що в діях ОСОБА_2 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КпАП України, дії останнього правильно кваліфіковано за даною статтею.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч.1 ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до положень ст.245 КпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
В силу змісту ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомісті.
У ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, повинно бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також повинно бути з'ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Надані суду пояснення свідка ОСОБА_3, не беруться суддею до уваги, оскільки такий свідок в якості свідка на час складання протоколу про адміністративне правопорушення не був заявлений ОСОБА_2, та в такого і не було відібрано працівником поліції пояснення для долучення до матеріалів справи та те, що такий плутався у своїх поясненнях у суді. Крім цього, з оглянутих відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, отриманих на запит суду такий свідок на відео відсутній, та те, що ОСОБА_2 про нього нічого не згадував.
Не визнання вини ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, розцінюю, як спосіб уникнення від відповідальності.
При цьому, поясненням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 даними в суді, суд не дає віри, так як вони спростовуються матеріалами справи.
Вина ОСОБА_2 в скоєнні ним адміністративного правопорушення доведена матеріалами зібраними по адміністративній справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія АП2 БД №129501 від 29.12.2017 року, протоколом АА №104450 про адміністративне затримання від 29.12.2017 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_8 від 29.12.2017 року, рапортом, копією постанови серія БР №963483 від 29.12.2017 року та відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, отриманого на запит суду та поясненнями свідка ОСОБА_6 та працівника поліції ОСОБА_4 в суді.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке свідчить про підвищену небезпеку подібних правопорушень та осіб, що їх вчиняють, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, наслідки вчиненого ним правопорушення та ступінь його вини, вважаю, що стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети, зокрема її виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200(десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один ) рік.
Разом з тим, відповідно до ст.40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 352 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 23, 33, 40-1, 268, 283, 284 КпАП України, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200(десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 ( один ) рік.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 352 грн. 40 коп.
На постанову про адміністративне правопорушення може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Львівської області через районний суд.
Суддя Мартинишин М.О.