465/1011/18
2-о/465/127/18
Іменем України
06.03.2018 року м. Львів
Франківський районний суд м.Львова, в складі:
головуючого судді: Ванівського Ю.М.,
при секретарі Школьніковій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Франківський районний у місті Львові Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області про встановлення факту народження особи, суд, -
заявник звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту народження дитини, зокрема свого онука ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1), який народився від шлюбу його доньки, ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2).
Суд, дослідивши надані по справі докази, приходить до висновку, що вимоги заявника про встановлення факту народження дитини підлягають задоволенню з наступних підстав.
Заявник зазначає, що відповідно до свідоцтва про шлюб від 03.10.2012 НОМЕР_1 в м. Сімферополі зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2), громадянки України та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянином Російської Федерації. 10.01.2018 р. у відповідності до медичного свідоцтва про народження НОМЕР_2 в пологовому будинку м.Сімферополь Автономної Республіки Крим народився син (мій онук) ОСОБА_2 від батьків, що перебувають у шлюбі - ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Відповідно до положень ст.ст 145-147 CК України, дитині визначено прізвище, імя та по батькові - ОСОБА_2.
Єдиними наявними документами, що підтверджують факт народження дитини на тимчасово окупованій території України є - свідоцтво про народження від 16.01.2018 року, НОМЕР_4, що видано органом реєстрації та іншими незаконними органами (установами) окупаційної влади умовної республіки Крим.
Відповідно до ст.144 СК України, державна реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові і засвідчується свідоцтвом про народження. У разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження дитини державна реєстрація провадиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває.
Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ЦК України актами цивільного стану є, серед іншого, народження фізичної особи. А згідно з положеннями ч. 3 і 4 цієї ж статті, народження фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Положення ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачають, що підставою для державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, документи, що підтверджують факт народження.
А підпунктом 2 пункту 1 Розділу ІІІ «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, прямо передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є:
а) медичне свідоцтво про народження (форма N 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я державна реєстрація народження проводиться на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма N 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року N 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за N 1150/13024 (із змінами) (далі - медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу), та висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я за формою, встановленою у додатку 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 рокуN 9;
б) медичне свідоцтво про народження, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу. Ці документи подаються для державної реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше.
Медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу заповнюється лікарем, під наглядом якого перебуває новонароджений, і засвідчується підписом керівника закладу охорони здоров'я та круглою печаткою закладу;
в) акт, складений відповідними посадовими особами (капітаном судна, командиром, начальником потяга тощо) за участю двох свідків і лікаря або фельдшера (якщо лікар або фельдшер були на транспортному засобі), у випадку народження дитини на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі. У разі відсутності лікаря або фельдшера державна реєстрація народження проводиться на підставі вказаного акта та медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу.
При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.
Таким чином, для державної реєстрації факту народження дитини без рішення суду, діюче законодавство України вимагає від заявника надати органу державної реєстрації актів цивільного стану: або медичне свідоцтво про народження дитини (якщо дитина народилась у закладі охорони здоров'я); або медичне свідоцтво про народження чи медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу, та висновок про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я (якщо дитина народилась поза закладом охорони здоров'я); або акт, складений відповідними посадовими особами за участю як мінімум двох свідків (за відсутності лікаря чи фельдшера) у випадку народження дитини в транспортному засобі.
При цьому, у перших двох випадках, документ обов'язково складається представниками закладу охорони здоров'я.
З матеріалів справи вбачається, що мати сина, є громадянка України ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорту НОМЕР_3, батьком дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянин Російської Федерації.
Відповідно до ст. ст. 1,3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", Автономна республіка Крим є тимчасово окупованою територією. Тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав та свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» - сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя визнана тимчасово окупованою.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав та свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» - будь-який акт (рішення, документ), виданий незаконними органами та/або особами незаконних органів на тимчасово окупованій території 6 недійсним і не створює правових наслідків.
Діяльність державних органів влади України, в т. ч. органів (установ) Державної реєстрації актів цивільного стану України припинена та фактично не здійснюється на тимчасово окупованій території АР Крим.
Отримати документи, що підтверджують факт народження за зразками законодавства України, здійснити реєстрацію факту народження дитини та отримати відповідне свідоцтво про народження на території АР Крим та міста Севастополя не надається можливим.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» - за відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Встановлення факту народження в судовому порядку необхідно для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документу - свідоцтва про народження, згідно чинного законодавства України.
На даний час, відсутні відповідні документи приналежності до громадянства України мого онука, що слугує підставою для встановлення даного факту в судовому порядку.
Під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема«Loizidouv.Turkey», «Cyprusv.Turkey»),a також Молдови та Росії (зокрема,«Mozer v. the Republic of Moldova and Russia»,«Ila§cu and Othersv.Moldova and Russia»),де, Грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії(Namibia case),ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що, виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду в такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог ст. 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Тому з огляду на обставини цієї справи та зобов'язання України, як однієї з Договірних Сторін Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, поважати права людини, суд не бачить підстав аби не враховувати впроваджений Європейським судом з прав людини підхід.
І саме тому заявник вважає, що викладені в заяві докази, досліджені у судовому засіданні докази, є належними, допустимими та достовірними, а також такими, що поза всяким сумнівом доводять факт народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сімферополь Автономної республіки Крим, дитини - хлопчика, вагою: 3 кілограми 750 грам.
В силу положень ч. 1 ст. 125 Сімейного кодексу України слід констатувати, що матір'ю народженого сина, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, від батьків: - матері ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України та батька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина Російської Федерації.
Орган державної реєстрації, в силу приписів пункту 1 Розділу ІІІ «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5 має компетенцію, на підставі та у порядку, передбаченому цими правилами, при здійсненні державної реєстрації народження дитини вирішити питання і щодо її прізвища, імені та по батькові.
Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для державної реєстрації народження дитини.
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, суд приходить до висновку про задоволення заяви про встановлення факту народження дитини, що надасть заявнику можливість отримати свідоцтво про народження, видане відповідним державним органом України.
Керуючись ст.ст. 12,81,263-265,273,293,295,299-300,315,317 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Франківський районний у місті Львові Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області про встановлення факту народження особи - задовольнити повністю.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянка України є матір'ю малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин Російської Федерації є батьком малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Для проведення державної реєстрації факту народження дитини у Франківському районному в місті Львові Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ім'я дитини - ОСОБА_2, прізвище - ОСОБА_2, по-батькові ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя Ванівський Ю.М.