Справа № 455/486/17
Провадження № 2/455/199/2018
про забезпечення позову
07 березня 2018 року м. Старий Самбір
Cуддя Старосамбірського районного суду Львівської області Бонецький Л.Й.,
вивчивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
19.01.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна подружжя, а саме, автомобіля марки Фольксваген Т5 Транспортер пасажирський, червоного кольору, 2006 року випуску, об'ємом двигун 1,9 л, дизель, ринковою вартістю станом на день подання позову 12500 доларів США, зареєстрованим на відповідача ОСОБА_2, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру автотранспортних засобів (в тестовому режимі) та публікацією з Інтернет сайту «Авто РІА» м. Львів про продаж відповідачем автомобіля з зазначенням його ціни.
Оскільки, відповідач має намір продати спільне майно, а виручені від продажу кошти звернути в свою користь, позбавивши її законного права на їх половину, що утруднить виконання рішення суду, а тому просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль із забороною вчиняти певні дії, а саме заборонити останньому користуватися цим транспортним засобом та не застосовувати до неї зустрічне забезпечення з огляду на те, що майно, яке підлягає розділу, є спільним, на яке вона має обов'язкову частку.
З 06.11.2017 року суддя Бонецький Л.Й. знаходився у відпустці, а з 13.11.2017 року по 05.03.2018 року перебував на лікарняному.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про її часткове задоволення.
У відповідності зі ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
П.2 ч.1 цього Кодексу передбачено заборона вчиняти певні дії.
Відповідно до ч.5 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 4 Постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» , суд (суддя) розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами дійсно виник спір, предметом якого є автомобіль, придбаний за час перебування сторонами у шлюбі, відповідно до реєстраційної картки ТЗ, власником транспортного засобу Фольксваген Транспортер Т5, номерний знак НОМЕР_1, є ОСОБА_2, а оскільки відповідач є власником даного транспортного засобу і може розпорядитися спірним майном, що може утруднити вирішення спору та виконання рішення, тому суд вважає доцільним заяву про забезпечення позову про накладення арешту на автомобіль задовольнити.
Однак, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача в частині заборони останньому користуватися цим транспортним засобом, так як заявницею не обгрунтовано необхідність застосування саме такого заходу забепечення позову і під час вирішення питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Підстав, які б визначали необхідність застосування зустрічного забезпечення позову в порядку ст.154 ЦПК України, судом не встановлено.
Керуючись ст.ст. 150-153, 157, 260-261, 353, 354, ЦПК України, суд
Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки «Volkswagen T5 Transporter», пасажирський, червоного кольору, 2006 року випуску з об'єтом двигуна 1.9л., дизель, державний номерний знак НОМЕР_2, зареєстрований за ОСОБА_2.
В частині заборони ОСОБА_2 користуватися автомобілем - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Копію ухвали надіслати заявнику та всім особам, яких стосується заходи забезпечення позову, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області протягом 15 днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя -підпис-
З оригіналом згідно
Суддя Л.Й.Бонецький