Справа № 464/5381/17
пр.№ 1-кп/464/58/18
07 березня 2018 року м.Львів
Колегія суддів Сихівськго районного суду м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_6
при секретарі судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Львові матеріали кримінального провадження №12017140000000085 від 20 січня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України,
у провадженні Сихівського районного суду м.Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України.
Ухвалою колегії суддів Сихівського районного суду м.Льовова від 25 січня 2018 року обвинуваченій ОСОБА_6 продовжено тримання під вартою строком, що не перевищує два місяці, тобто до 25 березня 2018 року включно.
У судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 на термін, що не перевищує двох місяців, у зв'язку із тим, що жодна із підстав та ризиків, які були підставами для обрання та продовження строку тримання під вартою, передбачених КПК України, не відпали на даний час. Просить клопотання задовольнити та щодо обрання більш м'якого запобіжного заходу заперечує.
У судовому засіданні обвинувачена та захисник заперечили проти продовження строку тримання під вартою, у зв'язку із відсутність підстав. Захисник просить обрати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешт у зв'язку із намірами обвинуваченої прибувати до суду на першу вимогу останнього.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Стаття 2 Закону України «Про попереднє ув'язнення» вказує, що метою попереднього ув'язнення є запобігання можливому ухиленню особи, взятої під варту, від органів досудового розслідування та суду, перешкоджанню кримінальному провадженню або зайняттю злочинною діяльністю, а також забезпечення виконання вироку .
Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_6 у виді тримання під вартою, суд вважає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який слід обрати обвинуваченій, поза-як жоден з інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.149 КК України, у якої немає стабільних соціальних зв'язків, зокрема, відсутня сім'я, відсутні постійне місце проживання та дохід, щодо якої відсутні позитивні характеристики, вона мала наміри виїхати за кордон, а також враховуючи тяжкість покарання, яке їй загрожує в разі визнання винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.149 КК України в виді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна, та свідчать, що ОСОБА_6 може чинити вплив на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню. Тому для запобігання ризиків, які зазначені в клопотанні та доведені прокурором в судовому засіданні, враховуючи інтереси суспільства, колегія суддів вважає необхідним продовжити обвинуваченій запобіжний захід в виді тримання під вартою на строк, що не перевищує двох місяців (60 діб).
Щодо клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 на більш м'який, оцінюються судом критично, жодних нових обставин захисником не наведено та не обґрунтовано доказами, а існуючі наявні, не підтверджують обставин викладених в усному клопотанні захисника про зміну запобіжного заходу.
Керуючись ст. ст.331, 372 КПК України, колегія суддів, -
клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_6 тримання під вартою строком, що не перевищує двох місяців, тобто до 07 травня 2018 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді