пр. № 1-кп/759/308/18
ун. № 759/358/18
12 березня 2018 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_3 , потерпілий ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_6 ; провівши в приміщенні суду в м. Києві судове засідання по кримінальному провадженню № 12017100080010470 по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 186 КК України,
До суду 9 січня 2018 року надійшов обвинувальний акт № 12017100080010470 по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 186 КК України.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17.01.2018 запобіжний захід ОСОБА_6 у виді тримання під вартою продовжено до 17.03.2018 включно.
Судове провадження на підставі зазначеного обвинувального акту відносно обвинуваченого ОСОБА_6 судом не завершено.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, прокурора, який вважав за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, захисника, обвинуваченого та потерпілого, які просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на інший запобіжний захід у виді домашнього арешту, не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки ОСОБА_6 не буде впливати на свідків, та сторона захисту зазначила, що немає доказів наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, він має постійне місце проживання в м. Києві, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає доцільним продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, враховуючи, що судове провадження не завершено, а обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та виходячи з наступного.
На даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема: можливість обвинуваченого переховуватись від суду, вчинити інший злочин, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України суд приймає до уваги також дані про особу обвинуваченого. Зокрема, наявність незнятої та непогашеної судимості, міцність соціальних зв'язків, те, що обвинувачений ОСОБА_6 не працює, не має утриманців.
Зважаючи на те, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, і для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити.
Відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, суд знаходить правові підстави для визначення обвинуваченому застави в розмірі, який здатен забезпечити виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених пунктами 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
За таких обставин, суд вважає, що на даний час існують достатні підстави щодо можливості продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_6 у виді тримання під вартою.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 314-316 КПК України, суд
Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, тобто по 10.05.2018 включно, та утримувати ОСОБА_6 в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працезданих осіб, що становить 297 840 (двісті дев'яносто сім тисяч вісімсот сорок) гривень 00 коп., надати можливість йому або іншій особі внести на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва для внесення застави та надати документ, що це підтверджує - органу, у провадженні якого перебуває кримінальна справа.
У відповідності до ст. 202 ч. 4 КПК України, обвинувачений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільняється з-під варти після внесення вищевказаної суми застави, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_6 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до Святошинського районного суду м. Києва за викликом;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до Святошинського районного суду м. Києва свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії зазначених обов'язків протягом двох місяців з дня внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Святошинського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського слідчого ізолятору.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського слідчого ізолятору негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора прокуратури Святошинського району м. Києва та суддю Святошинського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертаєт ься в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.
Ухвала оскарженню не підлягає.