пр. № 1-кс/759/232/18
ун. № 759/867/18
20 лютого 2018 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , потерпілого ОСОБА_3 , представника потерпілого адвоката ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , та прокурора ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу потерпілого ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП в м Києві України ОСОБА_5 від 11.11.2017 року про закриття кримінального провадження №1201211008000003 внесеного до ЄРДР 23.11.2012 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190 КК України,
ОСОБА_3 23.01.2018 року звернувся до слідчого судді зі скаргою, за якою просив скасувати, як незаконну, постанову слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП в м Києві ОСОБА_5 від 11.11.2017 року про закриття кримінального провадження №1201211008000003 внесеного до ЄРДР 23.11.2012 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190 КК України, за яким його визнано потерпілим.
В обґрунтування доводів та вимог скарги заявник посилається на те, що постанова є суперечливою, заснована на неповно та невірно встановлених обставинах справи, зібраним доказам у справі надано неналежну правову оцінку, і ці докази не спростовують доводи потерпілого в обгрунтування обвинувачення конкретних осіб у вчинені злочину.
які слідчим не було виконано. На підставі наведено скаржник просив скаргу задовольнити.
Потерпілий та його представник в судовому засіданні на вимогах скарги наполягали, останній надав пояснення, що зводяться до викладеного вище.
Прокурор та слідчий просили в задоволенні скарги відмовити за необгрунтованістю.
Судом встановлено, що в провадженні слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП в м Києві України ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження №1201211008000003 внесене до ЄРДР 23.11.2012 року, за фактом заволодіння шляхом шахрайства нерухомим та іншим майном ОСОБА_7 . Провадження заведене за заявою ОСОБА_3 , його ж визнано потерпілим в кримінальному провадженні, за підстав того, що він є батьком ОСОБА_7 , який помер у 2011 році.
Постановою слідчого від 11.11.2017 року вказане провадження закрите у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України
З огляду на постанову слідчий лише вибірково навів зібрані докази, після чого прийшов до висновку, що між потерпілим з однієї сторони та жінкою сина - ОСОБА_8 і сестрою останньої ОСОБА_9 , виникли цивільно-правові відносини, оскільки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 набули майно за цивільно-правовими угодами, що були укладені з власником ОСОБА_7 .
Проте, повністю погодитись з таким висновком суд не може.
Так, потерпілий напряму вказує на винність ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і вказує, що вони перебували в злочинній змові з нотаріусами, які посвідчували договори відчуження нерухомості, оскільки син на час вчинення правочинів перебував в безпорадному стані, викликаному онкологічним захворюваннями, а тому не міг з"явитись до натаріусів, потерпілий також наполягає, що підписи від імені сина зроблено не ним.
Можливий умисел вказаних осіб на вчинення злочину очевидний - це усунути можливість спадкування майна іншими спадкоємцями ОСОБА_7 .
Тому, в даному випадку слідчий мав би витребувати медичну документацію , допитати лікарів, які обстежували та лікували ОСОБА_7 , допитати сусідів за місцем його проживання на предмет його поведінки на час вчинення правочинів, і в разі необхідності призначити в провадженні посмертну судову психіатричну експертизу на предмет дієздатності ОСОБА_7 .
Крім того, в матеріалах провадження відсутні документи на підставі яких посвідчувались договори відчуження нерухомого майна та заповіт, в той час як саме ці матеріали і мають бути предметом дослідження слідчого. До того ж ці матеріали мають містити записи виконані ОСОБА_7 , що можуть бути додатково досліджені експертами почеркознавцями.
Між тим, в матеріалах провадження є два висновка експертів почеркознавців, що суперечать один одному і такі суперечності не усунуті на слідстві.
Ці та інші слідчі дії слідчий був зобовязаний вчинити на виконання вимог ст. 93 КПК України, та на виконання вказіков ГСУ МВС України від 13.11.2014 р. та СУ ГУ МВС України в м. Києві від 14.10.2013 р., проте, попри очевидність і обовязковість, такі дії слідчим не вчинені.
Погоджується суддя і з тим, що слідчий мав би перевірити заяву потерпілого про свідоме залишення ОСОБА_7 без допомоги.
Наведене в сукупності дає підстави прийти до висновку про те, що оскаржувана постанова є передчасною, а тому вона підлягає скасуванню, як незаконна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 7, 8, 9, 303, 304, 306, 307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП в м Києві України ОСОБА_5 від 11.11.2017 року про закриття кримінального провадження №1201211008000003 внесеного до ЄРДР 23.11.2012 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Зобов'язати слідчого в рамках вказаного кримінального провадження вжити всіх необхідних процесуальних (оперативних) заходів для встановлення обставин кримінального правопорушення, відповідно до предмету доказування за ст.ст. 358, 366 КК України, для встановлення винних осіб і притягнення останніх до відповідальності, надати таким обставинам відповідну юридичну оцінку, в тому числі першочергово виконати всі вказівки ГСУ МВС України від 13.11.2014 р. та СУ ГУ МВС України в м. Києві від 14.10.2013 р., а також вчинити процесуальні дії, що вказані слідчим суддею в мотивувальній частині цієї ухвали.
Матеріали кримінального провадження передати слідчому, для продовження слідства.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1