20 лютого 2007 р.
№ 40/497
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкін -головуючого,
Є. Чернов В. Цвігун
за участю представників:
КП "Кіровгеологія"
Крижов С.В. -(дор. № 2/921 від 23.10.2006)
розглянув касаційні скарги
Казенного підприємства "Кіровгеологія" Коростишівської районної державної адміністрації
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 27 грудня 2006 року
у справі
№ 40/497 господарського суду м. Києва
за позовом
Підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу ТОВ "Фірма "Вітал-ТЕР"
до
ТОВ "Вітал-ОЙЛ" Спільного українсько-іспанського підприємства "Іскор" Коростишівської районної державної адміністрації Фірми "SOEMVA S.L." Казенного підприємства "Кіровгеологія"
третя особа
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
про
стягнення 10000 грн. та переведення права власності
Рішенням господарського суду м. Києва від 24.11.2006 (суддя: Л.Смірнова) позовні вимоги задоволені частково, на ТОВ "Фірма "Вітал-ТЕР" переведені права власності на частки підприємства "Кіровгеологія" та фірми "SOEMVA S.L.", які складають статутний фонд СП "Іскор".
Коростишівська районна державна адміністрація зобовязана внести відповідні зміни до єдиного державного реєстру шляхом реєстрації частки у розмірі 66, 9 %, яка належить ТОВ "Фірма "Вітал-ТЕР" у СП "Іскор", відповідні зміни до статутних документів зобов'язане внести СП "Іскор".
Рішення суду вмотивовано тими обставинами, що СП "Іскор" придбало у позивача та не розрахувалося з ТОВ "Фірма "Вітал-ТЕР" за придбанні цінні папери.
Відповідальність за невиконання договірних зобов'язань в зв'язку з відсутністю коштів у СП "Іскор" (СП "Іскор" перебувало в процесі банкрутства, провадження у справі про банкрутство припинено) повинні нести учасники (засновники) спільного підприємства у межах невнесеної частини вкладу кожного з урахуванням вимог ст.ст. 16, 69, 140, 180 ЦК України.
Рішення суду обґрунтовується п. 8 ст. 346 ЦК України згідно якої підставою припинення права власності є звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника, п. 2 с. 366 ЦК України, яка передбачає, що у разі неможливості виділу в натурі частини із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2006 (судді: В.Зеленін, Л.Рєпіна, О.Синиця) рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін, оскільки ст.ст. 1, 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" від 29.11.2001 № 2864-III не обмежують право суду при зверненні стягнення на державне майно, нотаріальний акт № 435 від 20.02.93 про перехід права власності на частку майна до іншого нерезидента не є належним доказом у справі згідно ст. 34 ГПК України.
Казенне підприємство "Кіровгеологія" та Коростишівська районна державна адміністрація просять судові рішення у справі скасувати у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки частина перша ст. 346 ЦК України не передбачає припинення права власності на майно шляхом його переведення на іншу особу, неправильно застосована ст. 366 ЦК України, не враховані вимоги Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" від 29.11.2001 № 2864-III, не доведено факт існування Фірми "SOEMVA S.L." в Іспанії.
Перегляд у касаційному порядку рішення та апеляційної постанови у справі завершено в судовому засіданні 20.02.2007.
У зв'язку з клопотанням ТОВ "Фірма "Вітал-ТЕР" про оголошення повного тексту постанови в судовому засіданні 20.02.2007 оголошено перерву до 21.02.2007 з метою підготовки постанови у відповідності до вимог ст. 11111 ГПК України.
На оголошення повного тексту постанови Вищого господарського суду України представник ТОВ "Фірма "Вітал-ТЕР" не з'явився.
Вищий господарський суд України, дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, доводи касаційних скарг, відзиву ТОВ "Фірма "Вітал-ТЕР", заслухавши пояснення представників ТОВ "Фірма "Вітал-ТЕР" та Казенного підприємства "Кіровгеологія", вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Дослідженні судами попередніх інстанцій докази та встановлені обставини справи свідчать про вимоги ТОВ "Фірма "Вітал-ТЕР" стосовно переведення права власності на частки учасників СП "Іскор" в зв'язку з невиконанням останнім договірних зобов'язань по розрахункам за отримані позивачем векселі.
Залежно від форм власності передбачених законом розрізняють приватні, комунальні, державні підприємства, підприємства колективної власності та підприємство, засноване на змішаній формі власності.
Спільне підприємство є підприємством змішаної форми власності.
Як вбачається із статуту СП "Іскор", затвердженого 06.09.92 Коростишівською районною державною адміністрацією підприємство створюється відповідно до договору та статуту (ст. 4 Статуту).
Згідно п. 6.1 ст. 6 Статуту учасниками спільного підприємства є експедиція № 49 ДП "Кіровгеологія" та фірма "SOEMVA S.L.".
Судами попередніх інстанцій не враховано, що згідно п. 4.5 ст. 4 Статуту спільне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями. Учасники спільного підприємства не відповідають за його зобов'язаннями.
Зазначені умови договору при розгляді справи не досліджувалися, судом не з'ясовувалося чи визнавалася ця умова договору недійсною, чи вносилися учасниками зміни до ст. 4 Статуту. Зазначена умова договору нормам ЦК України не суперечить.
Про неповноту встановлення обставин справи свідчить те, що судом не досліджені умови договору між учасниками про створення спільного підприємства (п. 4.1 статуту), не досліджена та не витребувана виписка із відповідного торгового реєстру Іспанії щодо форми власності, часу реєстрації, структури Фірми "SOEMVA S.L.", відомості щодо засновників фірми.
Не враховано вимоги ст. 34 ГПК України згідно якої обставини справи, які відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судами попередніх інстанцій не досліджені відомості про наявність майна, зокрема, не досліджено баланс спільного підприємства на час припинення справи про банкрутство, не вивчено питання, пов'язане із підставою припинення справи про банкрутство спільного підприємства.
Не встановлено чи оскаржувалася ухвала про припинення справи про банкрутство у справі № 4/148б господарського суду Житомирської області, не досліджувалося питання чи мають преюдиційне значення з урахуванням вимог ст. 35 ГПК України факти встановлені в ухвалі про припинення справи про банкрутство щодо мораторію на звернення стягнення на державне майно у процесі банкрутства.
Не вивчено питання щодо реорганізації КП "Кіровгеологія" в зв'язку з переведенням права власності на частку КП "Кіровгеологія" у статутному фонді СП "Іскор". При цьому необхідно звернути увагу на те, що рішення про реорганізацію приймається за погодженням з Кабінетом Міністрів України, а управління майном КП "Кіровгеологія" здійснює на праві оперативного управління згідно ст.ст. 76, 77 ГК України.
Касаційна інстанція зазначає, що порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ст. 43 ГПК України щодо повноти з'ясування обставин справи, неповне встановлення правової природи позову унеможливило правильне застосування приписів матеріального та процесуального законодавства і є підставою для направлення справи на новий розгляд.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11110, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційні скарги задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2006 та рішення господарського суду м. Києва від 24.11.2006 у справі № 40/497 господарського суду м. Києва скасувати.
Справу передати на новий розгляд господарському суду м. Києва.
Головуючий В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун