вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" березня 2018 р. м. Київ
Справа № 911/450/18
Суддя Господарського суду Київської області Ейвазова А.Р., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Міко Транс» (вул. Кн. Володимира, буд. 75 оф. 23, м. Рівне, 33000) про видачу судового наказу на стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 07400) 13 400,00грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Міко Транс» звернулось до Господарського суду Київської області з заявою про видачу судового наказу на стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 13 400,00грн за договором б/н від 03.09.2015.
В обґрунтування вказаної заяви, заявник посилається на те, що ним виконано зобов'язання щодо перевезення товару, проте відповідач частково не розрахувався за надані послуги перевезення.
Розглянувши подану заяву, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність якого заявнику невідомо.
Згідно ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, визначених ст.148 ГПК України.
Так, як визначено ст.148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У поданій заяві заявлені вимоги, розмір яких не перевищує розміру, визначеного ст.148 ГПК України.
Згідно пп. 3, 4 ч. 3 вказаної норми, до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, копія договору, укладеного у письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
В обґрунтування вимог заяви позивачем надано договір №03-09-15/П від 03.09.2015 на міжнародне перевезенням вантажу автомобільним транспортом.
Проте, доказів укладення такого договору заявником не надано. З копії договору №03-09-15/П від 03.09.2015, долученій до відповідної заяви, вбачається, що такий договір не підписано ФОП ОСОБА_1, а підписано лише заявником. Інших доказів на підтвердження факту укладення такого договору не надано.
Окрім того, при подачі заяви, заявник зазначає про часткове погашення відповідачем заборгованості 3600,00грн, проте доказів наявності такого факту до поданої заяви не додає.
Відповідно до пп. 1,8 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушеннями вимог ст. 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
За таких обставин, суд відмовляє у видачі судового наказу за поданою заявою.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пп 1, 2, 8, 9 ч.1 ст. 152 ГПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.152-154, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Міко Транс» у видачі судового наказу на стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 13 400,00грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст. 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.
Ухвалу підписано 12.03.2018.
Суддя А.Р. Ейвазова