Справа № 646/6905/17
№ провадження 2-а/646/14/2018
07.02.2018 року м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі
головуючого - судді Теслікової І.І.,
за участі секретаря - Ротач К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №9 батальйону №2 Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованого не в автоматичному режимі серії АР№411593 , та закриття справи про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом (уточненим 22.12.2017), яким просив визнати постанову інспектора роти №9 батальйону №2 Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 такою, що винесена незаконно та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР№411593 від 07.09.2017 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425, 00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правил дорожнього руху не порушував, оскаржувану постанову вважає необґрунтованою та незаконною, прийнятою з порушенням чинного законодавства України, інспектором не було надано жодних доказів порушення позивачем правил дорожнього руху, а тому постанова є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю).
Позивач у призначене судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, адміністративний позов підтримує, просить суд його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Жодних заяв чи заперечень до суду не надіслано.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що постановою в справі про адміністративне правопорушення від 7 вересня 2017 року інспектором роти №2, батальйону №2 УПП міста Харкова лейтенантом поліції ОСОБА_2 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене п.19.1 ПДР, за ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцятьп'ять) грн., постанова серії АР № 411593.
Із вищезазначеної постанови вбачається, що ОСОБА_1, рухаючись на своєму автомобілі марки VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. АХ 2427ЕЕ, 07.09.2017 по пров. Руставелі в м. Харкові, у темну пору доби рухався без ближнього світла, фар та габаритів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідками, технічними засобами, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
В оскаржуваній постанові інспектор не врахував приписів частин 1-3 ст. 7 КУпАП про необхідність розгляду і вирішення справ не інакше як на підставі наступних засад: ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Положеннями ст. 251 КУпАП саме на посадову особу (заявленого суб'єкта оскарження) покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких не вистачає.
Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показаннями свідків. Докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи. Дотримуючись умов ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Отже, ймовірне вчинення позивачем адміністративного правопорушення, доказами не підтверджується і ґрунтується на припущеннях зацікавленої у результатах службової особи: постанови, яка не може бути визнана як належний та допустимий доказ.
Згідно ч. 1-2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На виконання вказаної вимоги, судом здійснювались неодноразові виклики у призначені судові засідання відповідача, але останній у призначені судові засідання не з'являвся, доказів та обґрунтованості правомірності складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України не надав.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач по справі не відібрав пояснення у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що не встановлено свідків правопорушення, не зазначено чи здійснювався відеозапис правопорушення, до постанови не додано відеозапис такого правопорушення тощо. До постанови про адміністративне правопорушення не додано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 КУпАП.
За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.
Відповідач відповідно до ст.78 цього Кодексу не надав доказів в обґрунтування складання оскаржуваної постанови та скоєння позивачем порушення ПДР України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії інспектора поліції під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача не відповідають вимогам ст.ст.245,280 КУпАП. Оскаржувана постанова відповідачем прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому суд відповідно до вимог ст.ст.247п.1,293 КУпАП, скасовує вказану постанову.
Крім того, згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тому, з урахуванням вказаної норми суд приходить до висновку, що для повного захисту прав позивача, задовольняючи позовну вимогу про скасування оскаржуваної постанови, необхідно закрити провадження у справі.
Керуючись ст.ст.77, 242, 244, 245, 246, 255, 286 КАС України, ст.ст.122,245,247п.1,280,288,289,293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 8.5.1 ПДР України, - суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР№411593 від 07.09.2017 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) грн., а провадження у справі закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, та в порядку ст. 295КАС України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 14.02.2018 року.
Суддя Теслікова І.І.