Справа № 643/2556/18
Провадження № 2-о/643/359/18
06.03.2018 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Погасій О.Ф., за участю секретаря Петрової О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Московський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про встановлення факту смерті, -
До суду 06.03.2018 року звернулась ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_2 з заявою, в якій просить встановити факт смерті її чоловіка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 29 листопада 2017 року в с. Новоолександрівка Краснодонського району Луганської області, допустивши негайне виконання рішення у справі.
В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на те, що 29.11.2017 року в с. Новоолександрівка Краснодонського району Луганської області на території непідконтрольній державної влади України помер її чоловік ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Встановлення факту смерті необхідно їй для отримання свідоцтва про смерть чоловіка, у видачі якого їй було відмовлено у зв'язку з тим, що факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, та для подачі документів до нотаріальної контори та впорядкування спадкових справ.
Представник заявника ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, викладені у заяві вимоги та доводи підтримав, просив заяву задовольнити та розглядати справу без його участі, про що зазначив у письмовій заяві.
Представник заінтересованої особи - Московський районний у м. Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Харківській області в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги заявника обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є чоловіком заявника ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу.
Відповідно до ксерокопії паспорта громадянина України, ОСОБА_3 народився 26.07.1956 року в с. Новоолександрівка Краснодонського району Луганської області, та проживав і був зареєстрований у Луганській області, Краснодонському районі, с. Новоолександрівка, пр. Заходяченко, 21.
Як вбачається з довідки про смерть до форми № 106/у № 20 від 01.12.2017 року, ОСОБА_3 помер у віці 61 років 29.11.2017 року, причиною смерті є хронічна серцево-судинна недостатність, дифузний кардіосклероз.
Відповідно до свідоцтва про смерть від 01.12.2017 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 29.11.2017 року у с. Новоолександрівка Краснодонського району Луганської області. Вказане свідоцтво видане виконавчим документом Новоолександрівської сільської ради Краснодонського району Луганської області та посвідчено печаткою Луганської Народної Республіки.
02.03.2018 року листом № 1468/04-04 Московським районним у м. Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області представнику заявника ОСОБА_2 відмовлено у проведенні державній реєстрації смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер 29.11.2017 року, оскільки заявником пред'явлено документ, форма якого не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. № 545.
Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території.
Згідно ч.2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;
2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Факт, який просить встановити заявник, має для неї юридичне значення, оскільки встановлення факту смерті її чоловіка є підставою для державної реєстрації смерті, для забезпечення реалізації її прав на спадкування, та не суперечить вимогам законодавства і відповідає законним інтересам заявника.
З врахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що заява про встановлення факту смерті підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 76-81, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 315-319, 430 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 29 листопада 2017 року у с. Новоолександрівка Краснодонського району Луганської області в Україні.
Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Ф. Погасій