Справа № 645/1096/16-к
Провадження № 1-кс/645/218/18
Іменем України
07 березня 2018 року слідчий суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , заявника - ОСОБА_4 , розглянувши скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність процесуального керівника Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури № 3, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій,
До слідчого судді звернулася ОСОБА_4 зі скаргою, якою просила скасувати постанову про відмову в задоволенні клопотання від 22.02.2018 року, зобов'язати процесуального керівника прокурора ОСОБА_3 виконувати професіональні обов'язки, передбачені ст. 36 КПК України, дотримуватися Закону України «Про запобігання корупції». В обґрунтування скарги посилалася на те, що вона є потерпілою в рамках кримінального провадження № 12016220460000351 від 03.02.2016 року, яке знаходиться в провадженні СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області та вона як потерпіла звернулася із клопотанням про витребування певних документів з Харківської районної державної адміністрації: витребувати зразки підпису колишнього голови ХРДА та провести почеркознавчу експертизу підпису розпорядження № 109 від 07.03.2008 року ОСОБА_5 .. Але вона отримала відповідь за підписом ОСОБА_6 , до якої вона не зверталася та постанову про відому в задоволенні її клопотання, яку вважає незаконною, необґрунтованою, таку, що не ґрунтується на Законі, та є доказом того, що прокурор ОСОБА_3 відстороняється від здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування.
На підставі викладеного, до суду було подано відповідну скаргу.
В судовому засіданні заявниця повністю підтримала скаргу, просивши про її задоволення.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги посилаючись на те, що винесена постанова про відмову у задоволенні клопотання є обґрунтованою та такою що відповідає нормам КПК України, в зв'язку з чим просила відмовити в задоволенні скарги.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали скарги, прийшов до наступних висновків.
Статтею 55 Конституції України, кожному громадянину гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 22 КПК України, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 93 КПК України, сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
У відповідності до ст. 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.
Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення /час, місце спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011р. у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у дослідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначений та регламентований главою 26 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, у тому числі рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Встановлено, що Немишлянським ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню за № 12016220460000351 від 03.02.2016 року за ч. 1 ст. 358 КК України.
Постановою прокурора Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 від 22.02.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12016220460000351.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Аналіз наведених положень КПК України дає підстави для висновку, що скасуванню підлягають лише постанови, які не вмотивовані належним чином.
Згідно постанови прокурора від 22.02.2018 року вбачається, що підставою для відмови в задоволенні клопотання було те, що слідчий у кримінальному провадженні у листопаді 2017 року звертався до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до оригіналів документів, що містять зразки почерку та підпису колишнього голови Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_5 та перебувають у володінні ХОДА, для проведення судової почеркознавчої експертизи. Ухвалою слідчого судді від 21.11.2017 року в задоволенні клопотання слідчого відмовлено на теперішній час, з урахування кримінального провадження, підстави для повторного звернення до слідчого судді з даним клопотанням, відсутні.
З огляду на викладене вище, вбачається, що при прийнятті постанови про відмову в задоволенні клопотання від ОСОБА_4 , прокурором не було порушено ст. 110 КПК України, та на законних підставах прийнято рішення про відмову у задоволенні клопотання, прокурором дотримано вимоги ст. 36 КПК України, а тому приходжу до висновку, що прокурор, під час винесення постанови про відмову в задоволенні клопотання, діяв згідно з вимогами чинного КПК України, а відтак підстави для задоволення скарги відсутні.
Інші вимоги за скаргою ОСОБА_4 щодо зобов'язання процесуального керівника прокурора ОСОБА_3 дотримуватися Закону України «Про запобігання корупції», не ґрунтуються на вимогах ст. 303 КПК України, оскільки відповідно до вищевказаного Закону - Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Керуючись ст.ст. 110, 220, 303-307, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність процесуального керівника Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури № 3, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій - відмовити в повному обсязі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1