Суддя Ізмайлов І. К.
Справа № 644/9999/16-ц
Провадження № 2/644/25/18
28.02.2018
28 лютого 2018 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Ізмайлова І.К.
за участю секретаря - Яковлєвої М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 644/9999/16-ц за позовом ОСОБА_1 і інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права власності, вселення та визначення порядку користування жилим приміщенням,
за участі у судовому засіданні представників:
законного представника позивача - ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_4;
представника відповідача - ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_6
представника третьої особи - Кухти О.Г.
В грудні 2016 року ОСОБА_1 інтересах малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності, вселення та визначення порядку користування жилим приміщенням.
Уточнюючи позов зазначила, що її малолітній дочці ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину, належить 1/4 частина квартири АДРЕСА_1, інші 3/4 частини квартир належить ОСОБА_3
Спірною є двокімнатна ізольована квартира загальною площею 53,1 кв.м., житловою 32,8 кв. м.
Вона та донька не мають ключів і вільного доступу до квартири, фактично квартирою користується сама відповідачка та чинить перешкоди у користуванні іншому співвласнику.
З відповідачкою склалися неприязні стосунки в зв'язку з чим вона зверталася до правоохоронних органів.
Діями відповідача порушується права власника в зв'язку з чим і просила зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод малолітній ОСОБА_2 у користуванні квартирою, надати їй вільний доступ до квартири та передати дублікати всіх наявних ключів від вхідних дверей у квартиру, а також усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом вселення малолітньої ОСОБА_2, разом з матір'ю ОСОБА_1 у спірну квартиру. Встановити порядок користування спірною квартирою, виділивши у користування ОСОБА_2 кімнату площею 12,3 кв.м., відповідачці ОСОБА_3 кімнату площею 20,5 кв.м., а кухню, коридор, вбиральню, ванну кімнату, вбудовану шафу та балкон залишити в загальному користуванні.
У вступному слові позивачка позов підтримала та вказала, що спірна квартира належала у рівних долях її колишньому чоловіку ОСОБА_8 та його матері ОСОБА_3, після смерті ОСОБА_8 право на спадщину по 1/4 частині отримали її малолітня дочка ОСОБА_2 та баба ОСОБА_3 З моменту отримання права власності на квартиру відповідачка не пускає її та її дочку до квартири, у них відсутні ключі. Після вирішення спору має намір переїхати з дочкою у спірну квартир, а за для полишення матеріального стану сім'ї належну їй двокімнатну квартиру, в якій вона та дочка разом проживають на цей час, здавати у оренду.
Відповідач проти задоволення позову заперечувала. Не заперечуючи права власності позивачки на частину спірної квартири вказала, що на належну 1/4 частку у праві власності малолітньої ОСОБА_2, виходячи з жилої площі квартири припадає 8,2 кв.м., а площа кімнати яку просить виділити у користування складає 12,3 кв.м., таким чином різниця становить 4,1 кв.м.
Крім того, в квартирі, з дозволу відповідачки проживає її дочка - ОСОБА_5 і здійснює догляд за пристарілою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка є інвалідом 2 групи потребує постійного догляду та не здатна до самообслуговування.
Отже при задоволенні позову про визначення порядку користування жилим приміщенням будуть порушені права відповідачки на розпорядження нею житловою площею, що відповідає 3/4 частинам у праві власності.
Також просила врахувати ту обставину, що позивачка не має на меті проживати у квартирі, оскільки є малолітньою особою яка не досягла 14 річного віку і відповідно повинна проживати з матір'ю, яка не має права власності у спірній квартирі.
У вступному слові представник відповідачки ОСОБА_5 заперечення підтримала та пояснила, що з дозволу своєї матері власника спірної квартири, як член сім'ї, проживає у спірній квартирі. Вважає, що визначення порядку користування квартирою запропонований позивачкою порушить права ОСОБА_3, оскільки частина у її праві власності дає змогу займати кімнату площею 20,5 кв.м. та 4,1 кв.м. в іншій кімнаті де фактично проживає вона, надаючи догляд пристарілій матері. У разі задоволення позову, разом з малолітньої виникне необхідність і у вселенні її матері - позивачки, що також приведе ще до більших незручностей.
Відповідачка є хворою людиною похилого віку, потребує сторонньої допомоги.
Не заперечувала ту обставину, що не надає уключи від спірної квартири позивачці і не допускає її у квартиру.
Представник третьої особи Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради просив суд урахувати інтереси малолітньої ОСОБА_2 у усуненні перешкод у користуванні належним їй майном, при цьому зазначила, що у разі проживання малолітньої та її матері у спірній квартирі, за умови передачі у оренду двокімнатної квартири де на цей час мешкає позивачка і де у дитини є окрема кімната, матеріальне становище сім'ї поліпшиться, однак погіршаться умови проживання.
Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини у справі, суд вважає необхідним позов задовольнити частково, виходячи з наступного.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Згідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори ІНФОРМАЦІЯ_3 року, належить 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_8 (а.с. 8)
В той же день право власності на 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. (а.с. 9)
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори ІНФОРМАЦІЯ_3 року, належить 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 після смерті сина ОСОБА_8 (а.с. 94)
Учасниками справи не заперечується та обставина, що до видачі свідоцтва про право на спадщину 1/2 частина спірної квартири належала померлому ОСОБА_8, а інша 1/2 частина належала відповідачці ОСОБА_3, і ці обставини відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.
Отже частка малолітньої ОСОБА_2 у праві власності на спірну квартиру складає 1/4 часту, а відповідачки ОСОБА_3 3/4 частки.
Квартира складається з 2 ізольованих кімнат № 3 площею 12.3 кв.м., № 8 площею 20.5 кв.м. з балконом площею 2,5 кв.м, кухнею № 5 площею 6,9 кв.м., вбиральнею № 6 площею 1,2 кв.м., ванною кімнатою № 7 площею 2,7 кв.м., коридору № 1 площею 7,7 кв.м., вбудованими шафами № 2 площею 0,3 кв.м та № 4 площею 0,7 кв.м.
Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном
Отже власник може вимагати усунення будь яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням права володіння.
В той же час власником 1/4 частини спірної квартири є малолітня ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідно до ч. 3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
В той же час, відповідно до довідки № 1507 виданої 29.04.2010 року дільницею № 53 КП "Жилкомсервіс" ОСОБА_10 разом з дочкою ОСОБА_2 зареєстровані та проживають у АДРЕСА_2.
При судовому розгляді ОСОБА_11 не заперечувала, що є власницею вказаної двокімнатної квартири у якій проживає разом з дочкою.
Отже на цей час місцем проживання малолітньої ОСОБА_2 є місце проживання її матері у АДРЕСА_2.
За вказаних обставин суд не може вселити у спірну квартиру малолітню ОСОБА_2 разом з її законним представником.
Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Жила площа двокімнатної квартири становить 32,8 кв.м.
Встановлено, що сторони не досягли згоди у визначенні порядку володіння та користування спірною квартирою, письмовий договір з цього приводу не укладався.
На належні ОСОБА_2 1/4 частки в праві власності припадає 8,2 кв.м. житлової площі, а на належні ОСОБА_3 3/4 часки відповідно припадає 24,6 кв.м.
Позивачка просить виділити у користування її малолітній дочці кімнату площею 12,3 кв.м., що на 4,1 кв.м. перевищує її частку у праві власності і не відповідає вимогам ч. 3 ст. 358 ЦК України.
В зв'язку з чим суд відмовляє у визначенні порядку користування спірною квартирою за неможливістю виділити у користування позивачки кімнату площа якої відповідає її частці у праві спільної часткової власності.
Разом з тим відповідач порушив право позивача користуватись належним майном, проти чого сам представник відповідача не заперечує, посилаючись на стан здоров'я відповідача та необхідність надання медичної допомоги, а також неприязні стосунки з ОСОБА_11
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.
Частиною 2 ст. 382 ЦК України передбачено, що Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
З огляду на наведене суд вважає необхідним зобов'язати ОСОБА_3 передати ключі від квартири АДРЕСА_1 законному представнику малолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_1 та зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди у здійсненні нагляду за квартирою та її утриманні.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати суд відносить за рахунок держави, оскільки як ОСОБА_1 так і ОСОБА_3 звільнені від сплати судового збору на підставі п. 9 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" як інваліди ІІ групи.
Керуючись ст.ст. 4,13, 81, 82, 141, 229, 247 263-265, 268, 273 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 і інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права власності, вселення та визначення порядку користування жилим приміщенням - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_3 передати ключі від квартири АДРЕСА_1 законному представнику малолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_1 та зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди у здійсненні нагляду за квартирою та її утриманні.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в частині вселення її та малолітньої ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в частині визначення порядку користування жилим приміщенням - квартирою № АДРЕСА_1.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 розділу VІІІ перехідних положень ЦПК України: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвали суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 07.03.2018 р.
Позивач: ОСОБА_1 - 61099, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;
ОСОБА_2 - 61099, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2;
Відповідач: ОСОБА_3 - 61089, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3;
Третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради - 61002, м. Харків вулиця Чернишевська, 55, код ЄДРПОУ 26489104.
Суддя: І.К. Ізмайлов