Справа № 627/1244/17
06.03.2018смт. Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області кримінальне провадження № 12017220360000364 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Червоний Прапор Краснокутського району Харківської області, українця, громадянина України, військовозобов'язаного, освіта середня спеціальна, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
25 серпня 2017 року, приблизно о 18 год. 10 хв., ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-2107, р.н. НОМЕР_1 , рухався по вул. Московській в с. Олексіївка Краснокутського району Харківської області зі сторони сел. Водяне в напрямку с. Покровка. Під час руху, діючи необережно, в порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з яким:
- п. 12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»,
водій ОСОБА_4 , в районі будинку №36 , маючи об'єктивну видимість проїзної частини та пішохода, який, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, що було добре видно обвинуваченому, йшов по проїзній частині в попутному напрямку на відстані не менше 200 м, проявив неуважність, не вжив своєчасно заходів для зменшення швидкості руху транспортного засобу аж до його зупинки та надання дороги пішоходу ОСОБА_5 , та скоїв на нього наїзд.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 33-ККт/17 від 14.11.2017 року, ОСОБА_5 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження за ознакою загрози для життя у вигляді закритої тупої травми внутрішньочеревних органів: синця в області правої бокової поверхні черевної стінки, розриву товстої кишки, розриву паренхіми печінки, вогнищевих крововиливів у брижу кишечнику та в жирову капсулу правої нирки, які ускладнились травматичним шоком, від яких він помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в Краснокутській центральній клінічній лікарні.
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № 975/17 від 10.11.2017 року у даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ-2107» ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
У даній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ-2107, ОСОБА_4 , мав технічну можливість уникнути наїзду шляхом виконання ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
У діях ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з виникненням події даної ДТП.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав повністю, не заперечував факту його вчинення при вищевикладених обставинах, пояснивши, що з необережності скоїв наїзд на потерпілого.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах встановлених у ході судового розгляду та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, роз'яснивши при цьому учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого в обсязі обвинувачення, викладеного у обвинувальному акті, повністю доведена і його дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Визначаючи міру покарання для ОСОБА_4 , суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 , відноситься до категорії тяжких злочинів.
Вивченням особи ОСОБА_4 судом встановлено, що він осудний, раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога Краснокутської ЦРЛ не перебуває, одружений, не працює, проживає та зареєстрований на території Олексіївської сільської ради, яка компрометуючими матеріалами відносно нього не володіє.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, є щире каяття в скоєному злочині та добровільне відшкодування завданої шкоди.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Згідно до п.п.20,21 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23 грудня 2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію транспортних засобів, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1, 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.
Враховуючи сукупність вищевказаних обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 і суттєво знижують ступінь вчиненого злочину, його наслідки, особу обвинуваченого, повне визнання вини у вчиненні злочину, позитивну характеристику за місцем проживання, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, думку потерпілого, який просить суворо не карати обвинуваченого, добровільне відшкодування завданих збитків , заяву потерпілого про те, що він немає претензій до ОСОБА_4 суд вважає за можливе призначити останньому основне покарання за ч.2 ст.286 КК України із застосуванням ст. 75 КК України з встановленням іспитового строку з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Суд вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_4 , мета покарання передбачена ч.2,3 ст.50 КК України, буде досягнута при призначенні йому за ч.2 ст.286 КК України покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, з застосуванням ст.75 КК України звільнивши від відбування основного покарання з випробуванням на 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
По справі є витрати на проведення судової автотехнічної експертизи № 975/17 від 10.11.2017 року в сумі 1186 грн. 44 коп., які підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.
Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373-375 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання за цим законом у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий термін тривалістю 3 (три) роки.
Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
автомобіль ВАЗ-2107, р.н. НОМЕР_1 , синього кольору зі слідами механічних пошкоджень, що знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Краснокутського ВП Богодухівського ВП ГУ НП в Харківській області, - повернути ОСОБА_4 ; уламки пластмасової решітки радіатора - знищити.
одну пару чоловічих шкарпеток чорного кольору, чоловічу нижню білизну - труси, чоловічу футболку фіолетового кольору з білими полосами, чоловічу кофту темно-сірого кольору, чоловічі джинси синього кольору, чоловічі спортивні брюки синього кольору із сірими полосами по боках, чоловічу джинсову жилетку синього кольору, що згідно квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 66, знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Краснокутського ВП Богодухівського ВП ГУ НП в Харківській області, - знищити.
Арешт, накладений на автомобіль ВАЗ-2107, р.н. НОМЕР_1 , синього кольору зі слідами механічних пошкоджень та уламки пластмасової решітки радіатора , на одну пару чоловічих черевик чорного кольору, ремінь до штанів чорного кольору, кепку сірого кольору з білими надписами, одну пару чоловічих шкарпеток чорного кольору, чоловічу нижню білизну - труси, чоловічу футболку фіолетового кольору з білими полосами, чоловічу кофту темно-сірого кольору, чоловічі джинси синього кольору, чоловічі спортивні брюки синього кольору із сірими полосами по боках, чоловічу джинсову жилетку синього кольору - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати на користь держави в сумі 1186 (одна тисяча сто вісімдесят шість) грн. 44 коп., які зарахувати на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1