Провадження № 11-сс/774/238/18 Справа № 185/9680/17 Слідчий суддя - Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Категорія: ст. КПК України
02 березня 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2018 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Павлограда Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 до 09 березня 2018 року.
Слідчий суддя, мотивуючи своє рішення, зазначив, що ОСОБА_7 є особою раніше не судимою, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, яке законом передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, зник з місця вчинення кримінального правопорушення, що дає підстави вважати, що знаходячись на свободі він може перешкоджати кримінальному провадженню, не має постійного місця роботи, законного джерела прибутку, неодружений, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, ризики, заявлені органом досудового розслідування, не перестали існувати і мають місце на час розгляду клопотання, тому є виправдана необхідність строк тримання під вартою продовжити в межах строку досудового розслідування.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою обрати його підзахисному більш м'який запобіжний захід.
В обґрунтування вимог скарги вказує на те, що в ухвалі суду не зазначені жодні з ризиків, передбачені ст.177 КПК України. Слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_7 за 69 років свого життя раніше жодного разу не засуджувався, прокурором та слідчим в клопотанні не зазначено, що вказані у ньому ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним і саме запобіжний захід у виді
тримання під вартою може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вважає, що з урахуванням даних про особу свого підзахисного, який є особою похилого віку, стану його здоров'я, позитивної характеристики, наявності постійного місця проживання, доходу у вигляді пенсії, запобіжний захід у виді домашнього арешту із покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_7 , які, кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, а скаргу без задоволення, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого та продовження підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про законність та обґрунтованість цього клопотання.
З таким висновком, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, оскільки він не в повній мірі відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і вимогам кримінального процесуального закону.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого відділу Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040370003414 від 09 грудня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
09 грудня 2017 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні вказаного злочину.
09 грудня 2017 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України .
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;
3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою окрім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, має містити:
1)виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2)виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При розгляді клопотання слідчого слідчий суддя зобов'язаний був перевірити відповідність цього клопотання вимогам ч.1 ст.184 КПК України, яка передбачає, що клопотання про застосування запобіжного заходу повинно обов'язково містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що зазначені обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції при продовженні строку тримання ОСОБА_7 під вартою цих вимог закону не дотримався.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування виняткового запобіжного заходу та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
Згідно до ст.176 КПК України, ст.178 КПК України, ст.183 КПК України, визначено що тримання під вартою є виключним запобіжним заходом і застосовується лише, якщо жоден із інших більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.
Однак зазначені вимоги закону при прийнятті оскаржуваної ухвали не дотриманні. Слідчий суддя не перевірив відповідність змісту клопотання вимогам ст. 184 КПК України. У клопотанні слідчого не вказано наявність доказів того, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, не розглянуто можливість застосування інших (альтеративних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до клопотання, слідчим були зазначені такі ризики, як можливість ОСОБА_7 переховуватися від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню та незаконно впливати на свідків.
Для доведення наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, по вказаному кримінальному провадженню, слідчий або прокурор повинен надати певні докази, які б засвідчували факти вказаних ризиків. Однак клопотання слідчого вказаних доказів не містить.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення та про наявність достатніх підстав, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, але не доведе обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеному у клопотанні, що має місце по даному кримінальному провадженню, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого, обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи викладене, а також, що у даному провадженні існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі, передбачені ст.178 КПК України, а також враховуючи, що прокурором та слідчим в апеляційному суді не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти доведеним під час розгляду справи ризикам, колегія суддів дійшла висновку, що підозрюваному необхідно обрати більш м'який запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту, що передбачено ст.181 КПК України та полягає в забороні підозрюваному ОСОБА_7 цілодобово залишати житло до 09 березня 2018 року, з покладенням на нього обов'язків відповідно до вимог ст.194 КПК України.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею необґрунтовано продовжено підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а застосування менш суворого зможе запобігти ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України. А тому апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного необхідно задовольнити, а ухвалу слідчого судді - скасувати, постановивши свою.
На підставі ст.194 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне на підозрюваного ОСОБА_7 покласти обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті на зазначений строк.
Керуючись ст. ст. 183, 194, 199, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 05 лютого 2018 року про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Звільнити ОСОБА_7 з-під варти негайно в залі суду.
Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 09 березня 2018 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки, а саме:
- прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора, чи суду;
- цілодобово не відлучатися з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Ухвалу суду направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2