Справа №295/14401/17
Категорія 18
2-а/295/11/18
19.02.2018 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Гумен Н.В.
за участю секретаря Скришевської О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Богунського районного суду міста Житомира справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 1 батальйону управління патрульної поліції у м. Житомирі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звертаючись до Богунського районного суду міста Житомира, як місцевого адміністративного суду, просив скасувати постанову серії БР № 049771 від 03.12.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, мотивуючи тим, що позивач не порушував правила дорожнього руху України, вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» виконав, а з місця розташування патрульного автомобіля було неможливо встановити, чи зупинився позивач на виконання вимог дорожнього знаку та відповідач не вказав докази, на яких ґрунтується його постанова.
В судове засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити без його участі, позов підтримав та просив його задовольнити.
Уповноважений представник Управління патрульної поліції у м. Житомирі в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити без його участі та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві, долученому до матеріалів справи, у якому вказав, що вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідає всім вимогам, а позивача притягнено до адміністративної відповідальності відповідно до діючого законодавства.
Відповідно до п. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Судом встановлено, що 03.12.2017 року інспектором роти № 1 батальйону управління патрульної поліції у м. Житомирі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серія БР № 049771 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн.
Виходячи зі змісту оскаржуваної постанови, 03.12.2017 року о 00 год. 55 хв. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, на підставі чого інспектором роти № 1 батальйону управління патрульної поліції у м. Житомирі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 винесено постанову та накладено адміністративне стягнення.
Щодо порядку та процедури винесення постанови про адміністративне правопорушення, то це регулюється нормами ст.ст. 254, 258, 276, 283 КУпАП України, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015р. за № 1395( далі-Інструкція №1395).
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені, Конституцією та законами України.
У відповідності до положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, зокрема за порушення приписів ч. 1 ст. 122 КУпАП.
А тому, судом встановлено, що відповідач мав право розглядати справу про адміністративне правопорушення визначене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В ч. ч. 1, 2 ст. 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
Частина 2 ст. 258 КУпАП передбачає, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до Національної поліції.
Крім того, згідно із пунктом 4 розділу 1 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 7 листопада 2015 року №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1,121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1,статтями 125,126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128,129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Відповідно до п. 1, 2 розділу 3 цієї Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті121,статтями121-1,121-2, частинами першою, другою і третьою статті122, частиною першою статті123, статтею124-1, статтями125,126, частинами першою, другою і третьою статті127, статтями128,129, статтею132-1, частинами шостою і одинадцятою статті133-1, частинами першою, другою і третьою статті140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно п. 5 розділу 4 Інструкції Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено. Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП). У випадках, передбаченихстаттею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП).
Статтею 268 КУпАП визначає права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За змістом статті 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306(із змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатації транспортних засобів окремих видів, руху на закритій території тощо) повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Як встановлено судом, інспектором поліції накладено стягнення в розмірі 255,00 грн. в межах санкції ч. 1 ст. 122 КУпАП, яка передбачає, серед іншого, відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 9 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото-, і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.
Згідно з ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
В якості доказу у справі стороною відповідача надано суду відеодиск, на якому міститься відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського, який судом було оглянуто, однак відомостей щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, за яке позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, відеозапис який міститься на диску, не містить, на ньому наявне лише відео, на якому видно порядок оформлення постанови про адміністративне правопорушення поліцейським.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 3 частини 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Частиною 2 ст. 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, оцінивши наведені позивачем доводи на підтвердження заявлених позовних вимог та наведені відповідачем доводи на запереченя позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено у передбаченому законом порядку правомірність винесення спірної постанови та наявність в діях ОСОБА_1 порушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п. 3 частини 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Частиною 2 ст. 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог, та відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, вирішити питання про закриття справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 7, 122, 162, 222, 245, 247, 251,252, 254, 255, 256, 268, 284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 5, 6, 8, 9, 19, 72, 77, 99, 242-246, 268-272, 286 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора роти № 1 батальйону управління патрульної поліції у м. Житомирі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БР № 049771 від 03.12.2017 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 гривень та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а саме Богунський районний суд м. Житомира.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1).
Відповідач: Інспектор роти № 1 батальйону управління патрульної поліції у м. Житомирі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 (адреса: м. Житомир, вул. Покровська, 96).