Справа № 216/5276/17
Провадження 2/216/1096/18
іменем України
05 березня 2018 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Сидорак В. В.
за участі секретаря судового засідання Манелюк А. Є.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина,-
встановив:
19 жовтня 2017 року позивач звернулась в суд із цивільним позовом до відповідача, в якому просить стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на навчання сина ОСОБА_3 до досягнення ним 23 років у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу), щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Свої вимоги мотивує тим, що вона є матір'ю повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З його батьком у зареєстрованому шлюбі не перебувала. На теперішній час син проживає разом із нею та перебуває на її утриманні, навчається у ліцеї та потребує матеріальної допомоги. При цьому, відповідач працює водієм маршрутного такси, отримує заробітну плату та має змогу надавати допомогу на утримання сина. Проте, вона самостійно, власними силами, намагається виконувати обов'язки, покладені на неї законом та необхідні для належного утримання їх дитини. На даний час син є студентом денної форми навчання Криворізького професійного транспортно-металургійного ліцею та потребує матеріальної підтримки з боку батька. Однак, відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку утримувати свою дитину.
На підставі наведеного просить позовні вимоги задоволити.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та просила задоволити їх в повному обсязі, а також зазначила, що на теперішній час син не навчається.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, зазначивши, що отримує заробітну плату у розмірі 3200 грн. та не має можливості сплачувати аліменти на навчання сина, тим паче, що навчається він на бюджетній основі.
Проаналізувавши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи:
- із свідоцтва про народження серії І-ОЛ №003756 вбачається, що 10 жовтня 1998 року народився ОСОБА_3, та його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1;
- довідкою з місця навчання за №132 від 19.04.2017р., яка видана на ім'я ОСОБА_3, стверджується, що він дійсно навчається в Криворізькому професійному транспортно-металургійному ліцеї за професією машиніст електровоза, слюсаря з ремонту рухомого складу. Наказ про зарахування №8-З-УДЗ від 31.08.2016 року. Навчання на бюджетній основі, стипендію отримує. Навчається з 01.09.2016 року по 28.02.2018 року.
Відповідно до вимог ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання й у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у випадку припинення навчання.
Пленум Верховного Суду України у п.20 постанови від 15 травня 2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», роз'яснив, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Так, відповідач ОСОБА_2 здоровий, інвалідом не визнаний, працездатний, інших утриманців не має і більш нікому аліменти не сплачує.
Оцінивши представлені сторонами в силу ст. 81 ЦПК України докази, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 у відношенні повнолітнього сина, який навчався до 28 лютого 2018 року, і у зв'язку з чим потребував допомоги, не виконував передбачені сімейним законодавством батьківські обов'язки, ухилявся від постійної участі в його утриманні в грошовій чи якій-небудь іншій формі, хоча мав можливість надавати матеріальну допомогу, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів визнає обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до положень ст.200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дітей у твердій грошовій сумі й (або) у частині від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Беручи до уваги викладені обставини, з огляду на сімейне й майнове положення відповідача, його стан здоров'я, а також те, що на час звернення до суду з позовом ОСОБА_3 навчався, суд встановлює на утримання останнього на час його навчання аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи з 19.10.2017 року (дня звернення позивача до суду з позовом) і до 28.02.2018 року (дня припинення навчання).
ОСОБА_3 10 жовтня 2016 року досяг 18 років, тому положення ст. 182 СК України, яка встановлює мінімальний розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини - 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на нього не розповсюджується.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4, 13, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 182, 199, 200 СК України, суд,-
ухвалив:
Позовну вимоги ОСОБА_1, - задоволити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1), на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 1/4 частини його доходу (заробітку) щомісяця, починаючи з 19 жовтня 2017 року до 28 лютого 2018 року.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір в сумі 640 грн. 00 коп.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області , шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні в 30-денний строк з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Сидорак