Справа № 323/2150/17
№ провадження 2/323/39/18
іменем УКРАЇНИ
28.02.2018 року м. Оріхів
Оріхівський районний суд Запорізької області у складі судді Плечищевої О.В. при секретарі Щербині Л.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» про стягнення недоплаченої заробітної плати,-
04 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому прохає стягнути з ТОВ «АТБ-маркет» на його користь заборгованість по заробітній платі в загальній сумі 4292,35 грн. та моральної шкоди у сумі 4292,35 грн., а всього 8584,70 грн., обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.
В період з 28.01.2016 по 27.04.2016 року він перебував у трудових відносинах з ТОВ «АТБ-маркет» (далі - Відповідач), на посаді молодшого приймальника товарів.
У зв'язку з сімейними обставинами він був змушений звільнитись з підприємства 27.04.2016 року за власним бажанням, згідно зі ст. 38 КЗпП України, про що зроблено відповідний запис у його трудовій книжці.
В період лютий-березень 2016 року середньомісячна заробітна плата (нарахований дохід складає 5099,45 грн. (розрахунок додається. Однак при звільненні у квітні 2016 йому виплатили лише 1889,56 грн. При цьому не було надано пояснень щодо зменшення розміру заробітної плати.
При зверненні до керівництва «АТБ-маркет» про надання інформації (довідки) про розмір заборгованості з заробітної плати йому було надано лише довідку про нарахований дохід та табель обліку використання робочого часу.
Крім того, в порушення ст. 110 КЗпП України ні у період його роботи на підприємстві ні після звільнення його не було повідомлено про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:
а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;
б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати;
в) сума заробітної плати, що належить до виплати.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про оплату праці» суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективним договорами.
Відповідно до ст.ст. 94, 110 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. При кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про загальну суму заробітної плати, розмір і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати, що належить до виплати.
Крім того, відповідно до ст.ст. 115, 116 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні і не рідше двох разів на місяць.
Згідно ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» з 01.01.2016 року встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 1378 грн. І в погодинному розмірі - 8,29 грн.
Оскільки з невідомих йому причин, в порушення діючих норм, йому не було надано повідомлення про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна
сума заробітної плати з розшифровкою з видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати, а також не надано довідку про заборгованість з виплати заробітної плати та довідку про середній заробіток розмір заборгованості з заробітної плати заробітку він обчислював самостійно, виходячи з наявних у нього даних та норм Кодексу законів про працю України, Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» та інших нормативних актів.
Як вбачається з розрахунку у лютому-березні 2016 року було нараховано та виплачено преміальні.
Ні в період роботи ні при звільнені його не було повідомлено про дисциплінарні або інші стягнення які були застосовані до нього за будь-які порушення.
Відповідно, розмір преміальних за квітень складає 3017,00 грн.
Згідно ст.74 КЗпП України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.
Відповідно до ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.
Компенсація за невикористані ним дні щорічної відпустки складає 1912,29 грн.
Таким чином в порушення всіх вимог законодавства ТОВ «АТБ-маркет» недонарахувало і недоплатило йому за період січень-квітень 2016 року заробітну плату у розмірі 4292,35 грн.
В порушення положень ст.116 КЗпП України, виплати всіх належних йому сум від підприємства в день його звільнення ТОВ «АТБ-маркет» проведено не було.
Таким чином, згідно з вимогами ст. 117 КЗпП України, відповідач має сплатити на його користь також і середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Окрім того суттєва недоплата заробітної плати поставила його в скрутне матеріальне становище, змусила шукати додаткових засобів до існування, адже розмір заробітної плати, який йому фактично виплачували, недостатній для нормального життя. Відповідно до статті 237-1 КЗпП України у разі, якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний відшкодувати працівнику моральну шкоду. Розмір завданої йому моральної шкоди він оцінює в сумі заборгованості - 4292,35 грн.
Крім цього, оскільки відповідно до п. 2 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання судового рішення у спрвах про присудження працівникові виплати заробітної плати не біль ніж за місяць, наполягає на негайному виконанні судового рішення в цій справі в частині стягнення з відповідача на його користь зарплати, яка становить 4292,35 грн.
Позивач ОСОБА_1 прохає стягнути з ТОВ «АТБ-маркет» на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 4292,35 грн. та моральної шкоди в сумі 4292, 35 грн, а всього 8584, 70 грн.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, прохає стягнути з відповідача вищевказану заборгованість та моральну шкоду.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, прохає відмовити в їх задоволенні.
Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, дійшов до переконання про відсутність підстав для задоволення позову з наступних підстав.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Достатність доказів визначено ч. 1 ст. 80 ЦПК України, а саме достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Також, статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
До всього наведеного, існує процесуальна заборона щодо збирання докази судом, а саме в ч. 7 ст. 81 ЦПК України викладено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на викладенні процесуальні норми, суду позивачем не було надано будь-якого належного та допустимого доказу стосовно недонарахування та у зв'язку з цим не виплати заробітної плати. Хоча в тексті позову зазначено про надання розрахунку заборгованості із заробітної плати, але такий розрахунок суду надано не було.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 83 ЦПК України).
Частиною 1 статті 84 ЦПК України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Однак, позивач не скористався своїм процесуальним правом щодо заявлення клопотання про витребування доказів, які б підтверджували факт недонарахування заробітної плати відповідачем та її розмір.
Між тим, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_2 Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ «АТБ-маркет» на користь позивача заборгованість по заробітній платі в загальній сумі 4292,35 грн. та моральної шкоди у сумі 4292,35 грн., а всього 8584,70 грн. такими, що не підлягають до задоволення, так як не знайшли свого підтвердження. Висновки суду узгоджуються із зібраними у справі доказами і не суперечать вимогам законодавства.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 265 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» про стягнення недоплаченої заробітної плати - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя : О.В.Плечищева