1Справа № 335/819/18 3/335/258/2018
05 березня 2018 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Геєць Ю.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 071513, що надійшла з Управління патрульної поліції у м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасово не працюючого, який мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лейтенанта Шмідта, 206,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, -
08.01.2018 року о 05-00 годині, в м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 16, водій ОСОБА_1, керував транспортним засобом „Mazda”, державний номер ZMY 800 АК, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку з застосуванням технічного засобу «Драгер» та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, водій відсторонений від керування транспортного засобу, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В судове засідання правопорушник ОСОБА_1 не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, причини не явки суду не повідомив, заперечень не надав.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наступного.
Стаття 7 КпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Відповідно до Глави 21 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Вивчивши матеріали справи, суд, вважає ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП на підставі наступного.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Статтею 130 КпАП України передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних та токсичних речовин.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КпАП України підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 08.01.2018 року серії БД № 071513, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків, інші відомості, необхідні для вирішення справи, тобто всі необхідні відомості, які визначені законом. Зокрема він складений за відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що згідно ст. 130 КУпАП є самостійним складом правопорушення.
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, від проходження якого ОСОБА_1 відмовився;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1, який письмово відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- поясненнями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, які підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- рапортом інспектора 2 роти 1 батальйону УПП у м. Запоріжжя ОСОБА_4
Таким чином, у суду не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 19 Закону України „Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі „О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства” від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до п. 28 ч. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, згідно до якого позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Крім того, диспозицією ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28.02.2017 року, ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18.05.2017 року, ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 рік.
За таких обставин ОСОБА_1 не мав права керувати транспортними засобами, таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом „Mazda”, державний номер ZMY 800 АК, як інша особа, яка не мала право керувати транспортним засобом.
На підставі викладеного, з урахуванням характеру скоєного правопорушення, особи правопорушника, приймаючи до уваги ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність та інші вимоги ст. 33 КУпАП, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП, що буде достатнім для його виховання та попередження вчиненню нових правопорушень.
Керуючись ст.ст. 8, 27, 34, 35, 130, 283, 284 КУпАП,-
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. у дохід держави (р/р 31113149700001, Отримувач: ГУК у Запорізькій області Банк одержувача: ГУДКСУ в Запорізькій області МФО 813015 ЄДРПОУ 37941997) без позбавлення права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в дохід держави судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп. (одержувач: УДКСУ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, 22030001, код отримувача ЄДРПОУ 38025409, банк отримувача: УДК у м. Запоріжжя ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, рахунок отримувача 31210206700007, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 37408442).
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Ю.В. Геєць