Справа № 278/368/18
Іменем України
07 березня 2018 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, працюючого штампувальником 2-го розряду в ТОВ "СП"АТЕМ-ФРАНК"", неодруженого, не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України,
15.04.2017 близько 13 години ОСОБА_4 перебував в будинку АДРЕСА_2 , де допомагав своїй знайомій ОСОБА_5 по господарству, і в цей час у нього виник умисел на таємне викрадення її коштів, місцезнаходження яких він знав.
Реалізуючи свій умисел, в цей же час та місці ОСОБА_4 шляхом вільного доступу зі шафи однієї з кімнат вищевказаного будинку, скориставшись тим, що ОСОБА_5 спить, таємно заволодів її коштами в сумі 200 доларів США, вартість яких за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 15.04.2017 становила 5372 грн. Викраденими коштами ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд.
11.06.2017 близько 12 години у ОСОБА_4 під час перебування у вказаному будинку ОСОБА_5 виник умисел на повторне таємне викрадення її коштів.
Реалізуючи свій умисел, в цей же час та місці ОСОБА_4 шляхом вільного доступу з тієї ж шафи таємно повторно викрав кошти ОСОБА_5 в сумі 100 доларів США, вартість яких за офіційним курсом НБУ на той день становила 2614 грн. Викраденими коштами ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд.
22.07.2017 близько 13 години у ОСОБА_4 під час перебування у вказаному будинку ОСОБА_5 виник умисел на повторне таємне викрадення її коштів.
Реалізуючи свій умисел, в цей же час та місці ОСОБА_4 шляхом вільного доступу з тієї ж шафи таємно повторно викрав кошти ОСОБА_5 в сумі 200 доларів США, вартість яких за офіційним курсом НБУ на той день становила 5184 грн. Викраденими коштами ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд.
28.10.2017 близько 14 години у ОСОБА_4 під час перебування у вказаному будинку ОСОБА_5 виник умисел на повторне таємне викрадення її коштів.
Реалізуючи свій умисел, в цей же час та місці ОСОБА_4 шляхом вільного доступу з тієї ж шафи таємно повторно викрав кошти ОСОБА_5 в сумі 200 доларів США, вартість яких за офіційним курсом НБУ на той день становила 5364 грн. Викраденими коштами ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд.
Зазначеними діями, які виразились у таємному заволодінні коштами ОСОБА_5 15.04.2017, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а його діями, які виразились у повторному таємному заволодінні її коштами 11.06.2017, 22.07.2017 та 28.10.2017, він вчинив злочини, передбачені ч. 2 ст. 185 КК України, - повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
2 лютого 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні названих злочинів. 7 лютого 2018 року між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_5 укладено угоду про примирення, згідно із якою сторони визнають правильність кваліфікацій дій ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України, узгоджують вид і міру покарання ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 185 КК України у виді одного року позбавлення волі, за ч. 2 ст. 185 КК України у виді одного року шести місяців позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України сторони визначили остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді одного року шести місяців позбавлення волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.
Вирішуючи питання про відповідність цієї угоди вимогам КПК України та закону, суд враховує наступне.
У даному кримінальному провадженні відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена, оскільки злочини, передбачені ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України, є злочинами середньої тяжкості, якими заподіяна шкода лише інтересам потерпілої.
Зміст угоди відповідає вимогам, встановленим ст. 471 КПК України, угода містить передбачені ст. 473 КПК України наслідки її укладення та затвердження, а також наслідки невиконання вимог угоди.
Укладення угоди між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_5 є добровільним, на чому наголосили сторони угоди в судовому засіданні та заявили, що вони цілком розуміють наслідки угоди. Для визнання винуватості ОСОБА_4 наявні фактичні підстави.
Узгоджені сторонами вид і міра покарання, а також звільнення від його відбування з випробуванням, відповідають ступеню тяжкості вчинених злочинів, особі обвинуваченого, який не судимий, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину та добровільно відшкодував завдану шкоду. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань не вбачається.
Потерпіла ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_4 та прокурор висловили одностайну думку про затвердження угоди про примирення. Потерпіла підтвердила, що примирилася з обвинуваченим ОСОБА_4 , претензій до останнього немає.
Цивільний позов не заявлено, відомості про процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Підстав для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу не вбачається.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374, 469, 471, 474-475 КПК України, суд
Затвердити у кримінальному провадженні № 12018060170000052 угоду про примирення від 7 лютого 2018 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання:
за ч. 1 ст. 185 КК України у виді одного року позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 185 КК України у виді одного року шести місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 визначити остаточне покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням протягом одного року іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи та не виїжджати за межі України без погодження з цим органом.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області. При цьому вирок може бути оскаржений:
обвинуваченим, його захисником, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
потерпілою, її представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; нероз'яснення їй наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;
прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно із частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Потерпіла має право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1