Справа 206/3404/15-ц
Провадження 2/206/12/17
"07" грудня 2017 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючий суддя Сухоруков А.О.,
при секретарі Панюшкіній О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
01 липня 2015 року представник ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 05 вересня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №54/144, згідно умов якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 17000,00 доларів США, зі сплатою 13,5% річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 04 вересня 2022 року, на умовах визначених договором кредиту. Станом на 25.05.2015 року сума заборгованості по договору кредиту складає 30801,04 доларів США, що офіційним курсом НБУ станом на 25.05.2015 року складає 650939,17 грн. з яких: заборгованість за кредитом - 14650,00 доларів США, строкова заборгованість за кредитом 8352,00 доларів США, прострочена заборгованість за кредитом 6298,00 доларів США, прострочена заборгованість за відсотками 10842,17 доларів США, пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 2014,27 доларів США, пеня за несвоєчасне повернення відсотків 3294,59 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов'язання позичальника за договором кредиту між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір поруки.
На підставі викладеного позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість по кредитному договору №54/144 від 05 вересня 2007 року в сумі 650939,17 грн. та сплачений судовий збір за подання даного позову в сумі 3654,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав просив його задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала, пояснила, що вже було винесено рішення третейського суду. яким вже було стягнуто з від відповідачки ОСОБА_3 суму заборгованості, також вважала, що позивачем строк звернення до суду, просила відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в судові засідання не з'явилися, про день та час розгляд справи повідомлялися.
Вислухавши доводи представника позивача, думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори й інші правочини.
Згідно ст. 1050 та ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Суд встановив, що 05.09.2007 року між Акціонерним - комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір кредиту №54/144 (а.с. 9).
Також 05 вересня 2007 року між Акціонерним - комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки.
05 вересня 2007 року ОСОБА_3 відповідно до заяви на видачу готівки №144-4, отримала від банку АКБ «Укрсоцбанк» кредит у розмірі 17000 тисяч доларів США (а.с. 14).
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, який зареєстрований 21.06.2005 року за №007-2005, було 20 червня 2014 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за договором кредиту №54/144 від 05 вересня 2007 року в сумі 290080,48 гривень (а.с. 50,51).
На підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року було видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 20.06.2014 року по справі №928/14 (а.с. 56,57).
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 грудня 2014 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №928/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором - було відмовлено (а.с. 52,53).
Відповідно до ухвали Апеляційного суду м. Києва від 22 травня 2015 року, апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року про задоволення заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості повернуто особі, яка її подала (а.с. 59).
02 липня 2015 року рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська по цивільній справі №206/2960/15-ц в задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання недійсним третейського застереження, судом було відмовлено (а.с. 65,66).
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2015 року провадження по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 206/2960/15-ц, провадження № 2/206/915/15 за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання недійсним третейського застереження, та у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості (а.с. 64).
15 листопада 2017 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська по цивільній справі №26/3404/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, було відновлено провадження після набрання законної сили рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2015 року.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2017 року було закрито провадження по цивільній справі 206/3404/15-ц в частині позовних вимог до ОСОБА_3
Згідно зі статтею 1050 та частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За вимогами статей 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно із статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи той факт, що 20 червня 2014 року було винесено рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №54/144, в зв'язку з невиконанням кредитного зобов'язання за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», яке набрало законної сили, виданий виконавчий документ.
Відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.
З огляду на викладено, враховуюче той факт що позивачем не було пред'явлено на протязі року позову до поручителя ОСОБА_1 з моменту встановлення кредитного зобов'язання яке утворилося 07.04.2014 року зазначене в рішенні Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 20 червня 2014 року, яке набрало законної сили, а лише звернення позивача до суду з позовом до відповідача було 01 липня 2015 року, тобто на момент подачі позову до суду минув однорічний строк звернення до суду.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.
Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування моральної шкоди, тощо.
На підставі ч.ч.1 та 3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 257, 267, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4-8, 10, 11, 18, 57-60, 88, 130, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А.О. Сухоруков