ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
06 березня 2018 року № 826/2879/17
Окружний адміністративний суд м.Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю.,
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства ""Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. в якому просила суд:
- скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. про визнання нікчемним правочинів, зарахування 19.05.2016р. коштів на рахунки НОМЕР_2, НОМЕР_3 з рахунку ТОВ "Інвестиційно розрахунковий центр" в загальній сумі 168 659, 84 грн., який належить позивачу ОСОБА_1;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова О. Ю. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача - як вкладника Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у сумі 168 716,69 грн., які обліковуються на поточних рахунках НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, які належать позивачу - ОСОБА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення відповідача, яке було оформлено відповідним повідомленням про нікчемність правочину є протиправним, оскільки таке повідомлення стало підставою для невнесення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі, гарантованих державою.
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» подано заперечення на адміністративний позов в якому зазначає про те, що відшкодування суми коштів отриманих позивачем за умовами інших ніж договір банківського вкладу чи банківського рахунку договорів, не гарантується Фондом та не виплачується в межах гарантованої суми відшкодування. Рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання переказу коштів, в т.ч. і на користь позивача є правомірним та таким, яке винесено з дотриманням вимог законодавства. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Крім того, відповідачем було подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 826/15961/16 за позовом TOB «Екосіпан» до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: ПАТ «Банк Михайлівський», громадська організація «Спілка вкладників Михайлівського» про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Під час судового розгляду судом не було встановлено достатніх підстав для задоволення вказаного клопотання визначених КАС України, а відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі.
Суд зважаючи на неявку в судове засідання представника відповідача на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV (КАС України), ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.
15.12.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до КАС України, виклавши його в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, суд дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.
18.01.2016р. між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено договір № 980-015-000177801 на підставі якого Сторона-1 (позивач) передає Стороні-2 (ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр») у власність грошові кошти, в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим Договором, а Сторона-2 зобов'язується повернути кошти Стороні-1 та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим Договором. Сума грошових коштів, відповідно до п. 1.2 становить 50 000, 0 грн.
Відповідно до вищезазначеного договору, позивач перерахувала грошові кошти в сумі 50 000, 0 грн. зі свого поточного рахунка на поточний рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський», що підтверджується квитанцією від 18.01.2016р. № QS889301 з призначенням платежу: "переказ коштів згідно Договору № 980-015-000177801 від 18.01.2016".
19.04.2016р. між позивачем та ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" укладено Додаткову угоду до договору № 980-015-000177801 від 18.01.2016р. та викладено п.п. 1 п. 1.2 розділу 1 "Предмет Договору" Договору в такій редакції: "Сума Коштів: 100 000, 00 (сто тисяч гривень 00 копійок) гривень".
Відповідно до вищезазначеної додаткової угоди, позивач перерахувала грошові кошти в сумі 50 000, 0 грн. з призначенням платежу: "перерахування залучених коштів зг. дог. № 980-015-000177801 від 18.01.2016р." зі свого поточного рахунка на поточний рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський», що підтверджується платіжним дорученням від 19.04.2016р. № 4536724 з призначенням платежу: "перерахування залучених коштів зг. дог. № 980-015-000177801 від 18.01.2016".
19.04.2016р. між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено договір № 980-015-000224225 на підставі якого Сторона-1 (позивач) передає Стороні-2 (ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр») у власність грошові кошти, в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим Договором, а Сторона-2 зобов'язується повернути кошти Стороні-1 та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим Договором. Сума грошових коштів, відповідно до п. 1.2 становить 67 000, 0 грн.
Відповідно до вищезазначеного договору, позивач перерахувала грошові кошти в сумі 67 000, 0 грн. зі свого поточного рахунка на поточний рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський», що підтверджується платіжним дорученням від 19.04.2016р. № 4537367.
19.05.2016р. було здійснено повернення коштів відповідно до вищезазначених договорів на поточний рахунок позивача.
Повернення коштів у сумі відображено у довідках про стан рахунку. (а.с. 13-15)
18.05.2016р. ПАТ "Банк Михайлівський" уклав із ТОВ «Інвестиціно-розрахунковий центр» Договір відступлення права вимоги № 1805 (далі - Договір відступлення №1805). Згідно з Договором відступлення №1805 ТОВ «Інвестиціно-розрахунковий центр» зобов'язалось відступити Банку права вимоги, належні ТОВ «Інвестиціно-розрахунковий центр», за кредитними договорами з усіма додатковими угодами до них, укладеними з фізичними особами. Банк в свою чергу, зобов'язався оплатити права вимоги.
В подальшому, на підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23 травня 2016 року №812 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора", яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня 2016 року до 22 червня 2016 року.
13 червня 2016 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення №991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський», відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року. Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» призначено Ірклієнка Ю.П.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України №124-рш від 12 липня 2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1213 від 12 липня 2016 року, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року включно, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1702 від 01 вересня 2016 року змінено Уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Волкову О.Ю. з 05 вересня 2016 року.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №265 від 24 січня 2017 року делеговані повноваження уповноваженої особи Фонду Волкову О.Ю. з 25 січня 2017 року визначені статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Позивач звернулась із заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» в якій просила включити її до переліку вкладників.
За результатами розгляду вказаного звернення, Уповноваженою особою на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» було повідомлено позивача про нікчемність переказів коштів (транзакцій), здійснених ТОВ «ІРЦ» 19.05.2016р. на користь позивача та надіслано повідомлення від 25.11.201р. про нікчемність правочинів. (а.с. 17-19)
В повідомленні про нікчемність правочину від 25.11.2016р. № ЗГ1 (К)/17159/1 зазначено, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ «Інвестиціно-розрахунковий центр» 19.05.2016р. в сумі 1353, 85 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № 980-015-000224225 від 19.04.2016" на рахунок НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 та ТОВ «Інвестиціно-розрахунковий центр» 19.05.2016р. в сумі 305, 99 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № 980-015-000177801 від 18.01.2016" на рахунок НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 є нікчемним. (а.с. 17)
В повідомленні про нікчемність правочину від 25.11.2016р. № ЗГ1 (К)/17161/1 зазначено, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ «Інвестиціно-розрахунковий центр» 19.05.2016р. в сумі 100 000,0 грн. з призначенням платежу «повернення коштів згідно з Договором № 980-015-000177801 від 18.01.2016р.» та ТОВ «Інвестиціно-розрахунковий центр» 19.05.2016р. у сумі 67 000, 0 грн. з призначенням платежу «повернення коштів згідно з Договором № 980-015-000224225 від 19.04.2016р.». (а.с. 18)
Позивач, вважаючи таке рішення протиправним, звернулась до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", метою якого є захист прав і законних інтересів вкладників банку та який визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Пунктами 1.24, 1.30 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 5 квітня 2001 року N 2346-III (надалі - Закон N 2346-III) визначено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачу йому у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Як вбачається з довідки про стан рахунку НОМЕР_3, 19.05.2016р. було здійснено повернення коштів у сумі 67 000, 0 грн. з призначенням платежу «повернення коштів згідно з Договором № 980-015-000224225 від 19.04.2016р. та у сумі 100 000, 0 грн. з призначенням платежу «повернення коштів згідно з Договором № 980-015-000177801 від 18.01.2016р.». (а.с. 15)
З довідки про стан рахунку № ЗГ1/17160 встановлено, що банківські операції, в тому числі виплати коштів, за рахунком НОМЕР_4 залишок на балансовому рахунку якого становить 56,85 грн., тимчасово обмежені, на строк до шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку, у зв'язку з проведенням перевірки правочинів (у тому числі договорів), укладених Банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на виконання вимог ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». (а.с. 14)
Таким чином, ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19 травня 2016 року відповідними платіжними дорученнями зі свого розрахункового рахунку, який відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський», ініціював переказ коштів на повернення коштів позивачу на підставі відповідних договорів, укладених між ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року N 4452-VI (надалі - Закон N 4452-VI) Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 26 цього ж Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.
В пп. 3 ч. 1 ст. 2 Закону N 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону N 4452-VI уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема:
- перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
- перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.
Частинами 2, 4 ст. 38 Закону N 4452-VI встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.
Так, Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Згідно ч. 3 ст. 38 вищевказаного Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.
Таким чином, перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів) укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що договори № 980-015-000224225 від 19.04.2016р. та № 980-015-000177801 від 18.01.2016р. укладені між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та позивачем, а відповідні транзакції були вчинені 19 травня 2016 року саме на умовах цих договорів.
ПАТ «Банк Михайлівський», виконуючи розрахунковий документ ТОВ «ІРЦ» на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на кошти, які переказувались, а тому ПАТ «Банк Михайлівський» не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов'язань за договорами банківського рахунку перед клієнтом, в даному випадку перед ТОВ «ІРЦ», забезпечуючи рух коштів від ініціатора до отримувача переказу, тобто позивача.
Списання та зарахування коштів за банківськими рахунками здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21 січня 2004 року, згідно п. 1.4 гл. 1 якої розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.
Таким чином, договори, укладені між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", за своєю природою та змістом не є розрахунковими документами.
Договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банка відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень і строків їх подання до банку.
ПАТ «Банк Михайлівський» при проведенні розрахункових операцій зазначених фактів не було встановлено, а отже операції по перерахунку коштів є правомірними та відповідали діючому законодавству України.
Суд також звертає увагу на те, що 19.11.2016 р. набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України № 4452-VI, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» від 15.11.2016 № 1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
Таким чином, надані позивачем кошти для ТОВ "ІРЦ" через повіреного - ПАТ "Банк Михайлівський", були вкладом, котрий був повернутий на її поточний рахунок згідно укладених договорів.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" щодо визнання нікчемними транзакцій (операцій) щодо списання коштів з відкритого в банку розрахункового рахунку ТОВ "ІРЦ" на рахунок позивача, відкритий в цьому банку підлягає скасуванню.
Згідно п. 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки:
1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення;
2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.
Також, даним пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.
Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунок вкладника, який раніше не був включений до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку.
За таких обставин, оскільки протиправним рішенням були порушені гарантовані частиною 1 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" права позивача на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, вимоги позивача про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача - як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які обліковуються на рахунку позивача НОМЕР_3, НОМЕР_2, НОМЕР_4 в ПАТ "Банк Михайлівський" в розмірі 168 716,69грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, задовольняючи позовні вимоги у вказаній частині суд виходить з того, що обов'язок відповідача на вчинення відповідних дій прямо передбачений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 139, 242, 243, 251, 255 КАС України,
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства ""Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. про визнання нікчемним правочинів, зарахування 19.05.2016р. коштів на рахунки НОМЕР_2, НОМЕР_3 з рахунку ТОВ "Інвестиційно розрахунковий центр" в загальній сумі 168 659, 84 грн., який належить позивачу ОСОБА_1.
3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова О. Ю. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача - як вкладника Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у сумі 168 716,69 грн., які обліковуються на поточних рахунках НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, які належать позивачу - ОСОБА_1.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб витрати зі сплати судового збору в розмірі 1102, 40 грн. (одна тисяча сто дві гривні сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Я.І. Добрянська