ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
05 березня 2018 року № 826/8587/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Атестаційної комісії №4 Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про:
- визнання рішення атестаційної комісії №4 щодо старшого інспектора з особливих доручень дозвільної системи управління превентивної діяльності Головного управління національної поліції у місті Києві підполковника поліції ОСОБА_1, займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність - протиправним;
- визнання рішення атестаційної комісії №4 щодо старшого інспектора з особливих доручень дозвільної системи управління превентивної діяльності Головного управління національної поліції у місті Києві підполковника поліції ОСОБА_1 , займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність - нечинним повністю;
- визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 06.05.2016 №407 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 5 частиною першою статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" ;
- поновлення ОСОБА_1 (М-089905) на посаді старшого інспектора з особливих доручень дозвільної системи управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у м. Києві з 06.05.2016 та зарахувати трудовий стаж з 06.05.2016;
- стягнення з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 06.05. 2016 року і до моменту фактичного поновлення на публічній.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ про звільнення позивача видано протиправно, оскільки при проведенні атестації істотно порушено вимоги "Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465, Закону України "Про Національну поліцію" та частини другої статті 19, статті 43 Конституції України.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити з викладених в ньому підстав.
Представник Головного управління Національної поліції у м. Києві в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, з підстав викладених у письмових запереченнях, відповідно до яких Головне управління Національної поліції у м. Києві приймаючи оскаржувані рішення діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Представником наголошено, що атестація проведена на підставі статей 57, 77 Закону України "Про Національну поліцію" та "Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських".
Відповідач - Атестаційна комісія №4 Головного управління Національної поліції у м. Києві, участь повноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, заперечень, пояснень до суду не надав.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 07.11.2015 №39 о/с позивача призначено на посаду старшого інспектора з особливих доручень дозвільної системи управління превентивної діяльності, без доступу до інформації з грифами секретності "цілком таємно" та "таємно", присвоєно спеціальне звання "підполковник поліції".
Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 06.05.2016 №407о/с підполковника ОСОБА_1 старшого інспектора з особливих доручень дозвільної системи управління превентивної діяльності звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 5 (через службову невідповідність) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію". Зі змісту наказу вбачається, що підставою для його прийняття слугував висновок атестаційної комісії від 10.02.2016.
Позивач, вважаючи своє звільнення протиправним, звернувся до суду.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII.
Відповідно до статті 57 Законом України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри (частина перша). Атестування поліцейських проводиться: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність (пункти 1-4 частини другої).
Аналогічні норми в частині підстав для атестування закріплені у пункті 3 розділу І "Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465.
Частиною четвертою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.
Отже, за змістом наведених норм процедурі атестування має передувати наказ керівника, яким повинно бути передбачено підставу атестації, як це визначено частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", перелік яких є вичерпним.
Як убачається з листа Головного управління Національної поліції у м. Києві від 27.05.2016 №305аз/125/2601-2016, атестація позивача призначена на підставі наказу Національно поліції України від 17.11.2015 №94 "Про організацію атестування особового складу головних управлінь національної поліції в Київській області та міста Києва". У запереченнях зазначено, що атестація позивача призначена для оцінки ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки.
Зміст статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" дає підстави для висновку, що підстави для проведення атестації поліцейського є індивідуальними, обумовленими або просуванням по службі, або неналежним виконанням поліцейським своїх обов'язків. У даному випадку, відповідач проводив атестацію не з індивідуальних, а загальну атестацію для всіх поліцейських Головного управління Національної поліції в м. Києві, які до цього працювали в міліції. Закон України "Про Національну поліцію" таких підстав проведення атестації не містить. Слід звернути увагу, що згідно за атестаційним листом позивач перед початком атестації відповідав займаній посаді.
Отже, проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закон України "Про Національну поліцію", суперечить вимогам цього Закону. Наприклад, постанова Верховного Суду від 27.02.2018 814/1503/16 (72486417).
Слід звернути увагу, що розділ XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" не передбачає проведення атестування чи переатестування працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції.
З огляду на такий висновок, суд вважає, що атестація позивача призначена без достатніх правових підстав, відповідно підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання протиправним наказу від 06.05.2016 №407 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 5 частиною першою статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", визнання протиправним та нечинним рішення атестаційної комісії №4 підлягають скасуванню, оскільки такі рішення прийняті в результаті протиправного призначення атестації. Відповідно підлягають задоволенню вимоги щодо поновлення позивача на посаді, з якої його було звільнено та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Як убачається з атестаційного листа ОСОБА_1, прямим керівником зроблено висновок про відповідність займаній посаді, позивачем отримано за результатами тестування загальних навичок 23 бали, професійне тестування - 37 бали, результати атестування - займаній посаді не відповідає підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
У протоколі атестаційної комісії ОП№15.00003145.0006110 від 10.02.2016 зазначено, що членами атестаційної комісії особі, яка проходить атестування, були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо проходження служби в Національній поліції та інше. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення атестаційною комісією одноголосно прийнято рішення про невідповідність займаній посаді та необхідність звільнення з поліції через службову невідповідність.
На думку суду, протокол атестаційної комісії не містить жодної інформації, яка б підтверджувала вказаний висновок, відповідно відсутня така інформація в атестаційному листі що не відповідає вимогам пунктів 8, 9, 16 розділу IV "Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських".
Разом з тим слід погодитись з доводами представника відповідача, що позивачем отримано лише 23 бали за результатами тестування загальних навичок, однак це є меншим від мінімально встановленого балу 25 відповідно до пункту 10 розділу IV "Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських".
Оскільки Законом України "Про Національну поліцію" не передбачено виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд вважає, що застосуванню підлягає стаття 235 Кодексу законів про працю України, за якою в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір (частина перша). При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (частина друга).
Крім того, відповідно до пункту 6 "Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 №669/28799, передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Згідно з довідкою про доходи ОСОБА_2 середньомісячна заробітна плата за березень 2016 року (22 робочих дні) - 7000,00 грн., за квітень 2016 року (21 робочий день) - 7000,00 грн., що разом становить 14000,00 грн. за 43 робочих дні, відповідно середньоденна заробітна плата дорівнює 325,58 грн.
Згідно з інформацією Міністерства соціальної політики України, викладених у листах від 09.09.2014 №10196/0/14-14/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік", від 20.07.2015 №10846/0/14-15/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік", від 05.08.2016 №11535/0/14-16/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік" період вимушеного прогулу з 07.05.2016 (дня наступного за днем звільнення) по 05.03.2017 (прийняття судом рішення) склав 459 днів: з 07.05.2016 по 31.05.2016 - 16 днів, червень 2016 року - 20 днів, липень 2016 року - 21 день, серпень 2016 року - 22 дні, вересень 2016 року - 22 дні, жовтень 2016 року 20 днів, листопад 2016 року - 22 дні, грудень 2016 року - 21 день; 2017 рік - 249 днів; січень 2018 року - 21 день; лютий 2018 року - 20 днів; березень 2018 року - 4 дні.
Отже, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 07.05.2016 по 05.03.2017 становить 149441,22 грн. Оскільки позовна заява про поновлення позивача на посаді розглядається судом більше року не з вини позивача, стягненню підлягає середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Крім того, Верховний Суд України в постанові від 25.05.2016 справа №6-511цс16 (58074094) висловив правову позицію, за якою виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, оскільки не передбачено будь-яких підстав для його зменшення.
Відповідно до частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць (пункт 2); поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3). Отже, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць підлягають негайному виконанню.
Представником Головного управління Національної поліції у м. Києві під час судового розгляду заявлено клопотання про залишення позовної вимоги щодо визнання протиправним та нечинним рішення атестаційної комісії № 4 Головного управління Національної поліції у м. Києві від 10.02.2016 без розгляду, у зв'язку з тим, що позивачем заявлено позовну вимогу з пропуском місячного строку звернення до суду.
Представник відповідача зазначив, що позивач дізнався про порушення своїх прав 10.02.2016, що підтверджується його підписом на атестаційному листі, а з адміністративним позовом звернувся лише 04.06.2016, а отже з пропуском місячного строку звернення до суду, передбаченого частиною третьою статті 99 КАС України.
У позовній заяві представник позивача вказав, що позивач з оскаржуваним протоколом атестаційної комісії та атестаційним листом ознайомлений не був, лише у відповідь на адвокатський запит від 20.05.2016 №5 отримано відповідь т.в.о. начальника кадрового забезпечення Волобуєва А.М. від 26.05.2016 №320аз/125/26/01-2016 та копію атестаційного листа.
З огляду на те, що на примірниках Атестаційного листа, оскаржуваного протоколу, що долучені до позовної заяви відсутні підписи позивача, суд приходить до висновку, що доводи відповідача про те, що позивач дізнався про порушення своїх прав 10.02.2016 відповідно звернувся до суду з пропуском місячного строку звернення до суду, є помилковими. Відтак, на думку суду, позивач звернувся до суду у межах строку передбаченого частиною третьою статті 99 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду).
З огляду на те, що судом зроблено висновок про відсутність правових підстав для проведення атестації щодо позивача, суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Атестаційної комісії №4 Головного управління Національної поліції у місті Києві, оформлене протоколом ОП№15.00003145.0006110 від 10.02.2016 про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді та звільнення із служби в поліції через службову невідповідність, визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в м. Києві від 06.05.2016 №407 о/с щодо звільнення з посади старшого інспектора з особливих доручень дозвільної системи управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в м. Києві через службову невідповідність, поновлення позивача на посаді старшого інспектора з особливих доручень дозвільної системи управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в м. Києві з 07.05.2016, стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період з 07.05.2016 по 05.03.2017 у розмірі 149441,22 грн.
Щодо вимоги про зарахування стажу з 06.05.2016, то як уже зазначив суд, позивач підлягає поновленню з дня наступного за днем звільнення. Крім того, така вимога заявлена передчасно, оскільки правові підстави для вирішення питання про стаж виникнуть у відповідача після набрання законної сили судовим рішенням, тому в задоволенні такої вимоги слід відмовити. Також не підлягає задоволенню вимога щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06.05.2016 з наведених підстав.
Відповідно до статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як свідчать матеріали адміністративної справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1102,42 грн. (квитанції від 06.06.2016 №11 та № 12).
Позивач на час звернення до суду був звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI щодо про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
З урахуванням задоволених вимог на користь позивача слід присудити 551,21 грн., сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління Національної поліції у м. Києві в частині забезпечення діяльності Атестаційної комісії №4, а також 300,00 грн., частину сплаченого судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління Національної поліції у м. Києві.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії №4 Головного управління Національної поліції у м. Києві, оформлене протоколом ОП№15.00003145.0006110 від 10 лютого 2016 року про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді та звільнення із служби в поліції через службову невідповідність.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в м. Києві від 06 травня 2016 року №407о/с в частині звільнення ОСОБА_1, старшого інспектора з особливих доручень дозвільної системи управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в місті Києві через службову невідповідність.
Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з особливих доручень дозвільної системи управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в місті Києві з 07 травня 2016 року.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 149441,22 грн. (сто сорок дев'ять тисяч чотириста сорок одна грн. 22 коп.).
Виконати негайно рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з особливих доручень дозвільної системи управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в м. Києві з 07 травня 2016 року та стягнення з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 середнього заробітку в межах стягнення за один місяць в сумі 6837,18 грн. (шість тисяч вісімсот тридцять сім грн. 18 коп.).
У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1).
Відповідач - Головне управління Національної поліції у м. Києві (ідентифікаційний номер 40108583, місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15).
Відповідач - Атестаційної комісія №4 Головного управління Національної поліції у м. Києві (ідентифікаційний номер 40108583, місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.А. Донець