про повернення позовної заяви
07 березня 2018 року м. Чернігів Справа № 751/9389/17
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради (вул. І. Мазепи,19, м. Чернігів,14017) до ОСОБА_1 (вул. Реміснича, 50/1, м. Чернігів, 14000) про зобов'язання вчинити певні дії,
Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання ОСОБА_1 виконати вимоги припису Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 27.09.2017 № 62 щодо приведення розміщення господарської будівлі з гаражем по вул. Реміснича, 50 у м. Чернігові у відповідність до будівельного паспорту забудови земельної ділянки, виданого Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради 02.09.2016.
У відповідності до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
У свою чергу, завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Водночас, стаття 4 КАС України дає визначення терміну «адміністративна справа», а саме: це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
При цьому, публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини 1 статті 4 КАС України).
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Відповідно до частини 4 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання;
3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України;
4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб'єкта владних повноважень, в яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами, згідно частини 4 статті 46 КАС України, та в чітко визначених законами України випадках.
Водночас, встановлюючи право Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради на звернення до суду з вимогою щодо зобов'язання ОСОБА_1 виконати вимоги припису Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 27.09.2017 № 62 щодо приведення розміщення господарської будівлі з гаражем по вул. Реміснича, 50 у м. Чернігові у відповідність до будівельного паспорту забудови земельної ділянки, виданого Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради 02.09.2016, суд зазначає наступне.
Так, питання щодо повноважень посадових осіб Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради щодо проведення архітектурно-будівельного контролю, регулюються Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI).
Разом з тим, з детального аналізу положень Закону № 3038-VI, вбачається факт відсутності у посадових осіб Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради повноважень на звернення до суду з позовними заявами, зокрема, і з позовною заявою щодо постановлення рішення, яким зобов'язати ОСОБА_1 виконати вимоги припису Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 27.09.2017 № 62 щодо приведення розміщення господарської будівлі з гаражем по вул. Реміснича, 50 у м. Чернігові у відповідність до будівельного паспорту забудови земельної ділянки, виданого Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради 02.09.2016.
Згідно з пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно повернути позивачу.
Водночас, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 241, 242, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про повернення позовної заяви, протягом 15 днів з дня її проголошення, у порядку, передбаченому статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Падій