Справа № 822/91/18
іменем України
07 березня 2018 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Теофіпольського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції У Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Теофіпольського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції У Хмельницькій області в якому просить зобов'язати Теофіпольський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області внести зміни до актового запису про народження №160 від 28.07.1960 поновленого Теофіпольським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на ОСОБА_1, щодо внесення змін до графи (відомості про батьків мати) "Суханюк Ніна" змінити на "Суханюк Яніна Павлівна" та національності матері з "українка" на "полька".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його мати за національністю була полька, а позивач відносить себе до національної меншини польського походження. Вказує, що бажаючи встановити свою істинну національність звернувся із заявою до відповідача, в якій просив внести зміни до вказаного актового запису. Однак, висновком відповідача йому було відмовлено в задоволенні такої заяви у зв'язку з відсутністю на те належних підстав.
Таку відмову позивач вважає такою, що порушує його право на вільний вибір та відновлення національності, а тому змушений звернутись до суду із даним позовом.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.01.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності до ст. 262 КАС України. Відповідачу надано строк (15 днів) для подання відзиву на позов з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.
На адресу суду відповідач 19.01.2018 надіслав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що належні підстави для внесення відповідних змін до актового запису про народження №160 від 28.07.1960 поновленого Теофіпольським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на ОСОБА_1, відсутні.
Проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Від позивача на адресу суду не надходило відповіді на відзив.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, належні та допустимі докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що позивач звернувся до Теофіпольського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області із заявою, про внесення змін до актового запису про народження №160 від 28.07.1960 поновленого Теофіпольським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в графі (відомості про батьків, мати) замість "Суханюк Ніна" вказати "Суханюк Яніна Павлівна", та в графі національність матері замість "українка" вказати "полька".
Висновком від 03 січня 2018 року відповідач відмовив у внесенні таких змін у зв'язку з відсутністю належних підстав.
Не погоджуючись з таким висновком, позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку виниклим правовідносинам суд враховує наступне.
Згідно копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 08.08.2017 в графі відомості про матір зазначено "Суханюк Ніна", національність "українка".
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії відновленого актового запису про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначено, що його матір'ю є ОСОБА_2, національність якої зазначено "українка".
Згідно копії запису акта про народження №22 від 13 червня 1938 року вказано, що батьками ОСОБА_3, який є рідним братом позивача, є ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яка за своєю національністю була полькою.
Дослідженням копій актових записів про народження позивача та ОСОБА_3, суд встановив, що батьком зазначених осіб є ОСОБА_4, що проживав у ІНФОРМАЦІЯ_3.
Однак відомості, щодо матері відрізняються, оскільки по різному зазначено ім'я матері, при цьому місце реєстрації (проживання) матері зазначено с.Волиць-Польова, Теофіпольського району.
Також позивач посилається на довідку №453 від 02.08.2017 видану Волиця-Польовою Теофіпольського району Хмельницької області та підписану секретарем сільської ради ОСОБА_6, в якій вказано про те, що згідно погосподарської книги №2 за період з 1944 року по 1946 рік батьками гр. ОСОБА_1 -ІНФОРМАЦІЯ_4, дійсно були ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_6
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що відомості, щодо відновленого актового запису про народження позивача №160 від 28.07.1960 в частині ім'я та по-батькові матері позивача, в частині її національності є помилковими, разом з тим докази надані позивачем враховуються судом та підтверджують вказану приналежність матері позивача до польської національності.
Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд враховує наступне.
Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням та засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану визначаються Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01 липня 2010 року №2398-VI (далі - Закон).
Частиною 3 ст.9 Закону передбачено, що актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону, внесення відомостей про народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.
Згідно ч.1 ст.22 Закону, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5 (далі - Правила).
Пунктом 1.1 Правил визначено, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
Згідно п.1.7 Правил, зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.
За ч.ч.1, 3 ст.294 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на ім'я; у разі перекручення імені фізичної особи воно має бути виправлене. Якщо перекручення імені було здійснене у документі, такий документ підлягає заміні.
Суд звертає увагу сторін на те, що згідно з ч.2 ст.300 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про національні меншини в Україні" від 25 червня 1992 року №2494-XII, до національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.
Громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається (ст.11 Закону України "Про національні меншини в Україні").
Відповідно до ст.3 Рамкової конвенції про захист національних меншин, ратифікованої Законом України від 09 грудня 1997 року №703/97-ВР, кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй, чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі. Особи, які належать до національних меншин, можуть здійснювати права і свободи, що випливають з принципів, проголошених в цій Рамковій конвенції, одноосібно та разом з іншими.
Згідно ч.2 ст.22 Закону (зазначені норми містить також пункт 2.5 Правил), внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємця померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.
Зокрема, у випадку передбаченому абз.2 ч.2 ст.22 Закону, варто зауважити, що така особа може вимагати змін у запис, складений лише відносно неї (абз.10 п.3.3. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №12 від 29 вересня 2016 року "Про узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв'язку із відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану").
В силу до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ч.ч.1-2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_7 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових документів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до Теофіпольського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд встановив, що згідно квитанції №0.0.935251782.1 від 11.01.2018 року за подання позовної заяви до Хмельницького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 сплатив судовий збір на загальну суму 704,80 грн., які у відповідності до вимог ст.139 КАС України в зв'язку із задоволенням позовних вимог підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Теофіпольського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (30626, Хмельницька область, Теофіпольський район, с.Волиця-Польова, вул.Жовтнева, 17, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) до Теофіпольського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (30600, смт.Теофіполь, вул.Небесної Сотні, 42, ідентифікаційний код - 21322883) про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Зобов'язати Теофіпольський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області внести зміни до актового запису про народження №160 від 28.07.1960 поновленого Теофіпольським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на ОСОБА_1, виправивши ім'я та по-батькові матері на "Яніна Павлівна" та національність матері з "українка" на "полька".
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Теофіпольського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (ідентифікаційний код -21322883).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.
Головуючий суддя ОСОБА_8