26 лютого 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/1830/17
16 год. 08 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідачів-1, 2 - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень, податкової вимоги,
встановив:
ОСОБА_4 (позивач) звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.10.2016 за № НОМЕР_1 про збільшення суми податкового зобов'язання ОСОБА_4 з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем - 13918,99 грн., штрафними санкціями 3479 грн. 74 коп., № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання за військовим збором - 1391,89 грн. та застосування 347,97 грн. штрафу, № НОМЕР_3 про застосування штрафної санкції 170,00 грн., визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (відповідач) від 30.10.2017 р. № 7871-17 про визначення суми податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 18547,56 грн., по військовому збору в сумі 1837,74 грн. та по земельному податку 0,10 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що органами фіскальної служби безпідставно зроблено висновки щодо несплати ОСОБА_4 податку з отриманого доходу у вигляді додаткового блага. Позивач зазначає, що анулювання (прощення) АТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором №11396085000 від 19 вересня 2008 року не є тотожним отриманому податковому благу, котре згідно з Податковим кодексом України має бути оподатковано. Протягом дії кредитного договору отримані платником податку від банку кошти не можуть бути включені до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника. Також, вказує, що відсотки за користування кредитом, неустойка за несвоєчасне повернення кредиту, комісія за обслуговування кредиту, штрафи, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків у розумінні Податкового кодексу України, оскільки є засобами забезпечення виконання зобов'язання за договором та не отримуються боржником в грошовій формі. В результаті реалізації договірних відносин між банком та ОСОБА_4 у останнього фактично не відбулося збільшення загального майнового права чи приросту його активів у тій чи іншій формі, а тому у нього відсутній об'єкт оподаткування.
У додаткових поясненнях до позовної заяви від 31.01.2018 представник позивача звертає увагу суду на те, що позивач вперше, після надання відповідачем-1 (Головним управлінням Державної фіскальної служби у Херсонській області) відзиву на адміністративний позов, отримав від нього акт від 30.08.2016 за №680/21-03-13-05/НОМЕР_4 та повідомлення-рішення від 25.10.2016 за №№0011941305, НОМЕР_3, НОМЕР_2, що були винесені на підставі акту від 30.08.2016 за №680/21-03-13-05/НОМЕР_4. Також, зазначає, що вищезгадані документи є суперечливими із податковою вимогою від №7871-17 від 30.10.2017, оскільки повідомлення-рішення від 25.10.2016 за №№0011941305, НОМЕР_3, НОМЕР_2 не містять ніяких штрафних санкцій щодо земельного податку в розмірі 97,88 грн., а в податковій вимозі відсутня сума податкового боргу у розмірі 170,00 грн. за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій. Крім того, представник вказує, що оскільки повідомлення-рішення від 25.10.2016 за №№0011941305, НОМЕР_3, НОМЕР_2, що були винесені на підставі акту від 30.08.2016 за №680/21-03-13-05/НОМЕР_4, винесені поза межами десятиденного строку, а позивачем їх отримано з порушенням порядку оформлення результатів перевірок лише 15.01.2018, то це є підставою для визнання недійсним податкових повідомлень-рішень в судовому порядку.
У своїх додаткових поясненнях від 19.02.2018 до позовної заяви, ОСОБА_4 зазначив, що суму 9792,10 доларів США, яку позивач мав сплатити як умови для анулювання частини заборгованості, через відсутність грошових коштів ним було укладено 11.09.2015 з банком новий договір про надання споживчого кредиту №11475310000 по міжбанківському курсу на суму 229720,32 грн. в українській грошовій одиниці. Ця обставина підтверджена банком - лист-відповідь №26-08/7250 від 14.02.2018 , Вказує, що станом на 16.09.2015, сума боргу в розмірі 4218,23 доларів США була анульована АТ "УкрСиббанк". Проте, при поданні звітності до контрлюючого органу про суми випалчених доходів банком при переведенні 4218,23 доларів США в гривневий еквівалент не були враховані положення пункту 8 підрозділу 1 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, та до загальної суми доходу необгрунтовано включена різниця між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату прощення та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року. Сума анульованого боргу за курсом долара станом на 01.01.2014 (який складає 799,3000 за 100 доларів США) значно менше та складає 33716,31 грн., а різниця між сумою анульованого боргу 92793,32 грн. ( по курсу 2199,8165 грн, станом на 16 вересня 2015 року), та сумою анульованого боргу в розмірі 33 716,31 грн. повинна складати 59077,01 грн. (92793,32 - 33716,31 = 59077,01). Таким чином, на думку ОСОБА_4, різниця між сумами (92793,32 грн та 33716,31 грн. = 59077,01 грн.) є курсовою різницею та не вважається доходом в цілях оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Звертає увагу суду, що ним не було отримано оподатковуваного доходу в розмірі 92793,32 грн., як зазначено в акті перевірки від 30.08.2016 за №680/21-03-13-05/НОМЕР_4, а відтак вважає повідомлення-рішення від 25.10.2016 за №№0011941305, НОМЕР_3, НОМЕР_2, що були винесені на підставі акту від 30.08.2016 за №680/21-03-13-05/НОМЕР_4, такими, що необхідно визнати недійсними та скасувати. Крім того, зазначає, що здійснюючи виконання зобов'язань з погашення кредиту в іноземній валюті, зазнав значних збитків у вигляді додаткових грошових витрат, оскільки курс долару США до гривні, станом на 2015 рік, значно виріс по зрівнянню з курсом валюти станом на день укладання кредитних договорів та на день їх погашення. Також, просить врахувати правову позицію ДФС України, яка висловлена в листі від 29.04.16 № 4507/С/99-99-13-02-03-14, про те, що в цілях оподаткування слід розрізняти та розглядати окремо дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором, та дохід у вигляді суми, прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої до п. 8 підр. 1 розд. XX Кодексу.
Відповідач-1 (Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області) проти позову заперечує, просить відмовити позивачу у його задоволені, посилаючись на безпідставність та необгрунтованість доводів позивача, викладених у позовній заяві. Відповідач-1 у своєму відзиві вказує, що на підставі наказу Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 15.08.2016 за №656 та відповідно до повідомлення від 15.08.2016 №575/21-03-13-05, виданого Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - платника податків ОСОБА_4 з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу анульованого кредитором за період з 01.01.2015 по 31.12.2015. Також, згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб ДФС України за 2015 рік платник податків - фізична особа ОСОБА_4 отримав дохід від АТ "УкрСиббанк" у вигляді додаткового блага (ознака доходу «126») у сумі 92793,32 грн., з яких не нараховано (не утримано) та не перераховано до бюджету податку на доходи з фізичних осіб. Сума доходу, отриманого як додаткове благо, у розмірі 92793,32 грн. платником податку не відображена у рядку 01.07 декларації, що призвело до заниження загального річного оподатковуваного доходу. На письмовий запит Херсонської ОДПІ, АТ "УкрСиббанк" надана відповідь про підтвердження інформації про суму нарахованого та виплаченого доходу за ознакою «126» у вигляді анулювання кредитної заборгованості ОСОБА_4, а на письмовий запит Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області платником податку фізичною особою ОСОБА_4, на день написання акту, декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік до Херсонської ОДПІ не надано. Відтак, документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлені порушення платником податків - фізичною особою ОСОБА_4 п. 49.18 ст. 49, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України, які полягали в несплаті позивачем податку на доходи фізичних осіб у сумі 13918,99 грн., ненадані у встановлені законодавством терміни податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік та несплати військового збору в сумі 1391,89 грн. Відповідач-1 зазначає, що контролюючим органом в повному обсязі проведено всі заходи щодо визначення доходу платнику податків ОСОБА_4 Крім того, ОСОБА_4 направлено 01.09.2016 поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення акт від 30.08.2016 за №680/21-03-13-05/НОМЕР_4, який повернувся до Херсонської ОДПІ 03.10.2016 з відміткою «за закінченням терміну зберігання» і направлено 01.11.2016 поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення податкові повідомлення-рішення від 25.10.2016 за №20011941305, №0011951305, №0011961305, які також повернулись з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідачем-2 (Херсонською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Херсонській області) 12.02.2018 подано пояснення щодо адміністративного позову , яке за своєю суттю та обгрунтуванню є ідентичним тим доводам, що викладені у відзиві Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на адміністративний позов. Також, відповідачем-2 додано до свого пояснення, витребувану судом ухвалою від 31.01.2018, інтегровану картку платника податків ОСОБА_4 по податку на доходи фізичних осіб за 2015-січень 2018 рр. З наданої інтегрованої картки вбачається заборгованість позивача у 2016 році на загальну суму 18547,56 грн., шляхом донарахувань до суми несплаченого податку на доходи фізичних осіб, отриманого як додаткове благо у розмірі 13918,99 грн. штрафних санкцій за ненадання у встановлені законодавством терміни податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік у розмірі 170,00 грн., штрафних санкцій за несплату у встановлені законодавством терміни податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3479,74 грн. та пені у розмірі 978,83 грн.
Ухвалою від 01.12.2017 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 13.12.2017 о 13:30.
Ухвалою суду від 13.12.2017, у зв'язку із клопотанням представника відповідача щодо зупинення провадження у справі для надання часу підготувати заперечення проти позову, провадження у справі було зупинено до 15.01.2018.
Надалі, ухвалою суду від 15.01.2018 поновлено провадження в адміністративній справі № 821/1830/17.
У судовому засіданні 15.01.2018 оголошено перерву по справі до 31.01.2018.
Ухвалою від 31.01.2018 задоволено заяву ОСОБА_4 про збільшення позовних вимог, залучено до участі у справі - Херсонську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області в якості другого відповідача. Також, витребувано у Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" довідку, де зазначено інформацію по кредитній заборгованості, яка була анульована 16 вересня 2015 року в сумі 4289,87 дол. США (94369,27 грн. по курсу НБУ) ПАТ "УкрСиббанк" по кредитному договору № 11396085000 від 19.09.2008 р., укладеному між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4, із зазначенням, що саме увійшло в суму анулювання. Крім того, витребувано у Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області інтегровану картку платника податків ОСОБА_4 по податку на доходи фізичних осіб за 2015-січень 2018 рр.
У судовому засіданні 31.01.2018 оголошено перерву по справі до 19.02.2018 задля необхідності подання додаткових доказів по справі.
У судовому засіданні 19.02.2018 оголошено перерву по справі до 26.02.2018 для надання додаткового часу представнику позивача на ознайомлення із матеріалами справи.
В судовому засіданні 26.02.2018 позивач та його представник позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві і в доповненнях до неї.
Представник відповідачів-1, 2 проти позову заперечила і просила відмовити у його задоволенні з підстав, які викладені відповідачами-1, 2 у відзивах на адміністративний позов.
В судовому засіданні 26.02.2018 проголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши наведені в обґрунтування позову доводи позивача та його представника, а також заперечення представника відповідачів-1, 2 по суті позовних вимог, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.
19.09.2008 року між ОСОБА_4 та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" укладено договір про надання споживчого кредиту з правилами № 11396085000. За користування кредитними коштами процентна ставка встановлювалась у розмірі 16% річних. Кінцевий термін остаточного погашення кредитної заборгованості - 19.09.2023. Сума кредиту складала 26000,00 доларів США.
11.09.2015 між банком та позивачем укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору про анулювання (прощення) частини заборгованості в разі погашення позивачем частини заборгованості у розмірі 229720 грн. 32 коп.
Позивач погасив частину заборгованості за кредитним договором шляхом укладення нового кредитного договору - 11.09.2015 між ОСОБА_4 та АКІБ "УкрСиббанк" був укладений договір про надання споживчого кредиту №11475310000 по міжбанківському курсу на суму 229720,32 грн.
Станом на 16.09.2015 ОСОБА_4 анульовано суму основного боргу (кредиту) у розмірі 4218,23 доларів США (92793,32 грн. по курсу НБУ станом на день анулювання) та суму відсотків у розмірі 71,64 доларів США (1575,95 грн. по курсу НБУ).
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб ДФС України за 2015 рік платник податків - фізична особа ОСОБА_4 отримав дохід від АТ "УкрСиббанк" у вигляді додаткового блага (ознака доходу « 126») у сумі 92793,32 грн., з яких не нараховано (не утримано) та не перераховано до бюджету податку на доходи з фізичних осіб.
Сума доходу, отриманого як додаткове благо, у розмірі 92793,32 грн. платником податку не відображена у рядку 01.07 декларації, що призвело до заниження загального річного оподатковуваного доходу.
На письмовий запит Херсонської ОДПІ, АТ "УкрСиббанк" надана відповідь про підтвердження інформації про суму нарахованого та виплаченого доходу за ознакою «126» у вигляді анулювання кредитної заборгованості ОСОБА_4
АТ "УкрСиббанк" подало до ДФС відомості про дохід ОСОБА_4 у вигляді анулювання (прощення) заборгованості в сумі 92793,32 грн.
На підставі наказу Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 15.08.2016 за №656 та відповідно до повідомлення від 15.08.2016 №575/21-03-13-05, виданого Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - платника податків ОСОБА_4 з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу анульованого кредитором за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.
За результатами перевірки складено акт від 30.08.2016 за № 680/21-03-13-05/НОМЕР_4, яким зафіксовано порушення позивачем п. 49.18 ст. 49, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 1.4 п. 16 прим. 1 підр. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України.
На підставі вищезгаданого акту, Херсонською ОДПІ було прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.10.2016 за №№0011941305, НОМЕР_3, НОМЕР_2 про збільшення суми податкового зобов'язання ОСОБА_4 з податку на доходи фізичних осіб з доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді суми боргу анульованого кредитором за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за основним платежем - 13918,99 грн., військовим збором - 1391,89 грн., штрафними санкціями за основним платежем - 3479,74 грн., штрафними санкціями по військовому збору - 347,97 грн. та штрафної санкції за неподання декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік - 170,00 грн.
30 жовтня 2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Херсонській області складено податкову вимогу №7871-17, в якій вимагалося терміново сплатити суму податкового боргу платника податків у розмірі 20385,40 грн.
Надаючи оцінку доводам позивача про незаконність спірних ППР Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області та податкової вимоги ГУ ДФС у Херсонській області, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
На підставі частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникла між сторонами, суд виходить з наступного.
Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 ПК, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок. Як зазначено у пункті 79.1 зазначеної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
В підпункті 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК передбачено, що перевірка здійснюється за наявності такої обставини: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
На підставі наказу Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 15.08.2016 за №656 та відповідно до повідомлення від 15.08.2016 №575/21-03-13-05, виданого Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - платника податків ОСОБА_4 з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу анульованого кредитором за період з 01.01.2015 по 31.12.2015
Згідно з п. 79.2 ст. 79 ПКУ, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Таким чином ПКУ не містить жодної вимоги про необхідність отримання платником податків наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце її проведення , а передбачає обов'язок контролюючого органу надіслання вказаних документів платнику податків.
Таким чином, суд не вбачає порушень в порядку проведення перевірки позивача.
В силу п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України, платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Відповідно до пп.14.1.54 ст. 14 Податкового кодексу України, доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Згідно з пп.14.1.47 п.14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Відповідно до п.163.1 ст. 163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Згідно з п.164.1 ст. 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
З аналізу наведених положень Податкового кодексу України можна зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.
Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.
В силу абз. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Сума доходу платника податку - боржника у вигляді суми анульованого боргу відображається кредитором у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано, за ознакою доходу “126”.
Отже, сума прощеного боргу за кредитними договорами є доходом фізичної особи - позичальника.
Банк вчинив дії, які свідчать про визнання ними суми прощеного боргу доходами позичальника, шляхом зазначення про це у додатковій угоді № 1 від 11.09.2015, в якій зазначив, що позивач (позичальник) має самостійно сплатити всі податки та збори та відобразити їх в річній податковій декларації.
Відповідно, у ОСОБА_4 (позичальника) виникли податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та обов'язок задекларувати доходи за підсумками року. Визначення додатковим благом суми списаного боргу відповідає економічній сутності доходу, оскільки при списанні заборгованості особа отримує економічну вигоду у вигляді збереження активів шляхом припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.
Відповідно до пп.49.18.4 ст. 49 ПКУ такий платник податку - боржник зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку (за податковою адресою), відобразити в ній дохід та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в декларації (п.179.7 ст. 179 ПКУ). Згідно з п.49.1 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки до органу державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку (за податковою адресою).
Судом встановлено, що ОСОБА_4 не подав декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, відповідно не задекларував отримані як додаткове благо суми анульованого (прощеного) боргу.
У зв'язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, законодавцем було доповнено підрозділ 1 розділу XX, пунктом 8 згідно із Законом № 321-УПІ від 9 квітня 2015 року “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань”, яким, зокрема, встановлено, що: “Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.
Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.”
Таким чином, після настільки глибокої девальвації, яка мала місце в Україні в 2014-2015 рр., зобов'язання валютних позичальників суттєво зросли, що робить цілком логічним й доречним рішення держави надати для них податкові преференції.
Отже, з цієї норми слідує, що до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу не повинна бути включена курсова різниця між сумою основного (прощеного) боргу в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов'язання з іноземної валюти у гривню (тобто, при визначенні розміру оподатковуваного доходу у національній валюті України в еквіваленті сумі спрощеного боргу в іноземній валюті на дату такого прощення), та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня 2014 року. Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощенного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.
Матеріали справи свідчать про те, що сторонами кредитних договорів була змінена, шляхом укладення між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 договору від 11.09.2015 №11475310000, валюта зобов'язання за кредитом з іноземної валюти у гривню, що підтверджується листом-відповіддю №26-08/7250 від 14.02.2018 начальника центру підтримки процесів простроченої заборгованості АТ "УкрСиббанк" ОСОБА_5
Так згідно листа АТ "УкрСиббанк" від 13.02.2018 за № 23-1/7191, станом на 16.09.2015, сума боргу в розмірі 4218,23 доларів США була прощена (анульована) АТ "УкрСиббанк", що за курсом НБУ (100 дол = 2 199.82 грн.) складає загальну суму 92758,88 грн. (92793,32 грн.) грн., а за курсом долара станом на 01.01.2014 (100 доларів США = 799,30 грн.) прощена сума дорівнювала 33703,66 грн. А тому різниця між сумами 92793,32 грн. та 33703,66 грн. складає 59089,66 грн. (92758,88 - 33703,66 = 59089,66) є курсовою різницею та не вважається доходом в цілях оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Доходом (додатковим благом) для позивача вважається сума 33703,66 грн., з якої ОСОБА_4 необхідно сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_4, всупереч приписам ПК України, не задекларував вказану суму доходу 33703,66 грн. в декларації за 2015 рік, не нарахував на неї податки та відповідно не сплатив їх до бюджету.
Суд вважає за необхідне звернути увагу також на правову позицію ДФС України, яка висловлена в листі від 29.04.16 № 4507/С/99-99-13-02-03-14 про те, що в цілях оподаткування слід розрізняти та розглядати окремо дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором, та дохід у вигляді суми, прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX Кодексу (норма про обчислення якої наведена вище).
Той факт, що АТ "УкрСиббанк при надані податкових розрахунків до фіскальної служби не були враховані положення пункту 8 підрозділу 1 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, не впливає на податкові обов'язки позивача.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позивачем не було отримано оподатковуваного доходу в тому розмірі, як зазначено в акті перевірки, а саме - 92793,32 грн.
Суд зазначає, що визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.10.2016 за №20011941305, №0011951305, №0011961305 в якійсь конкретній сумі загального боргу та штрафних санкцій є неможливим, оскільки суд не повинен підміняти державний орган, рішення якого оскаржуються, приймаючи замість рішень, які визнаються протиправним, інші рішення, які б відповідали закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Приймаючи до уваги викладене, рішення, в якому недійсну частину не можна відокремити, є недійсним в цілому. Суд задовольняє позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.10.2016 за №20011941305, №0011961305.
Рішення суду, яке набере законної сили, надасть податковому органу можливість визначити в установленому законодавством порядку дійсний розмір доходу позивача, та прийняти нове рішення, яким визначити суму грошового зобов'язання з ПДФО та військового збору у відповідності до вимог чинного законодавства.
Що стосується позовної вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2016 за №0011951305 та застосування на підставі нього штрафу в сумі 170 грн., то вона є необгрунтованою, оскільки цей штраф застосований за несвоєчасне подання ОСОБА_4 декларації за 2015 рік. Дане порушення позивачем не заперечується.
Підстав для скасування податкової вимоги від 30.10.2017 № 7871-17 немає, оскільки вона була прийнята правильно у зв'язку з виникненням податкового боргу (ст. 59 ПКУ).
Скасування податкових повідомлень-рішень рішенням суду, яке набере законної сили, є підставою вважати податкову вимогу відкликаною відповідно до п. 60.1.4 , 60.5 ст. 60 ПКУ.
Згідно зі статтею статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проаналізувавши норми податкового законодавства, дослідивши зібрані докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.
Позивачу, виходячи з положень ст. 139 КАС України, присуджуються витрати по сплаті судового збору за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 25 жовтня 2016 року:
- № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 17398 грн. 73 коп.;
- № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору на 1739 грн. 86 коп.
В решті вимог відмовити.
Стягнути з Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань (73008, Херсонська обл., м. Херсон, вул. І. Кулика, 143-а, код ЄДРПОУ 39473382) на користь ОСОБА_4 (73000, м. Херсон, вул. Литвинова, 45, ідентифікаційний код НОМЕР_4) витрати по сплаті судового збору в сумі 698 грн. 59 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07 березня 2018 р.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 8.3.2