Рішення від 01.03.2018 по справі 819/2095/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2095/17

01 березня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

представника позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Тернопільській області до ПАТ "Галіція Дистилері" про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Управління Держпраці у Тернопільській області позовною заявою до Приватного агропромислового товариства "Галіція Дистилері" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом зупинення експлуатації свердловини до усунення порушень вимог нормативно - правових актів з охорони праці.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 14.11.2017 по 21.11.2017 головним державним інспектором відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді та на виробництвах і об'єктах підвищеної небезпеки ОСОБА_2 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки у ПрАТ "Галіція Дистилері", що знаходиться за адресою: Тернопільська область, м. Бучач, вул. Бариська, 8.

За результатами перевірки складено акт № 76 від 21.11.2017, у якому встановлено ряд порушень законодавчих чи інших нормативно - правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю працюючих.

Таким чином, у зв'язку з виникненням загрози життю та здоров'ю працівників та з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю працюючих у ПрАТ "Галіція Дистилері", Управління Держпраці у Тернопільській області просить суд задовольнити позовні вимоги шляхом зупинення експлуатації свердловини до усунення порушень вимог нормативно - правових актів з охорони праці.

Ухвалою судді від 05 грудня 2017 року відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу до 27 грудня 2017 року подати заперечення проти позову та докази, якими воно обґрунтовується або заяву про визнання позову.

Відповідач, скориставшись своїм правом, 26 грудня 2017 року подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, де заперечує щодо зазначених позивачем в акті перевірки порушень нормативно-правових актів з охорони праці, а також заперечує щодо правових підстав позову.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017 року визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 18 січня 2018 року.

18 січня 2018 року у розгляді справи оголошено перерву до 25 січня 2018 року.

25 січня 2018 року у розгляді справи оголошено перерву до 07 лютого 2018 року.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року розгляд справи відкладено до 01 березня 2018 року.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях та просили задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позовних вимог та пояснили, що Управління Держпраці не мало права здійснювати перевірку з питань ведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини, оскільки відповідач не видавав ані наказу, ані направлення на здійснення такої перевірки. Водночас, на думку відповідача, перевірка щодо ведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини могла бути здійснена тільки з дотриманням порядку здійснення державного гірничого нагляду, встановленого Положенням про порядок здійснення державного гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.1995 № 134, тобто у формі комплексного обстеження, а не планової перевірки.

Крім того, щодо зазначених позивачем порушень статей 24, 51, 53 Кодексу України про надра, представники пояснили, що відповідно до статті 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Враховуючи те, що ПрАТ "Галіція Дистилері" не виробляє фасовану питну воду, то останній має право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води для всіх потреб за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу. Водночас, зазначено, що дозволений обсяг видобування підземних вод згідно з дозволом на спеціальне водокористування № УКР-3115 "А"/ТЕР становить 14,84 м3/добу, згідно з дозволом на спеціальне водокористування № УКР-3343 "А"/ТЕР - 9,84 м3/добу. Таким чином, загальний дозволений обсяг видобування підземних вод для відповідача становить 24,68 м3/добу, 6,67 тис. м3/рік. У звіті про використання води за 2016 рік за формою № 2ТП-водгосп (річна), поданого відповідачем до Тернопільського обласного управління водних ресурсів, зазначено, що відповідачем фактично забрано за рік 1,4 тис. м3 води, при цьому щомісячно підприємство забирало не більше 0,2 тис. м3 води, що дорівнює 200 м3, а тому відповідач вважає, що він на законних підставах видобуває підземні води без спеціальних дозволів та гірничого відводу. Внаслідок чого, у суб'єкта господарювання відсутній обов'язок щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр, а також немає права на геологічне вивчення надр, оскільки відповідач не отримував і не повинен був отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами відповідно до статті 23 Кодексу України про надра. Відповідач здійснює спеціальне водокористування згідно статті 49 Водного кодексу України.

Також відповідач зазначив про безпідставність вимоги Управління про те, що підприємству потрібно отримати дозвіл на роботи підвищеної небезпеки щодо експлуатації свердловин під час розробки родовищ корисних копалин, оскільки відповідач не здійснює геологічне вивчення та розробку родовищ корисних копалин, і не має права на здійснення геологічного вивчення та розробки родовищ корисних копалин, а здійснює спеціальне водокористування згідно статті 49 Водного кодексу України. Таким чином, підприємство не здійснює робіт підвищеної небезпеки згідно з Переліку видів робіт підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107 (далі - Перелік № 1107), внаслідок чого не потрібно отримувати дозвіл на роботи підвищеної небезпеки.

З урахуванням викладеного просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог Управління Держпраці у Тернопільській області.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що в період з 14.11.2017 по 21.11.2017 головним державним інспектором Управління Держпраці у Тернопільській області Деревенським С.О. на підставі п.336 Плану проведення перевірок суб'єктів господарювання на 2017 рік, затвердженого наказом Управління Держпраці у Тернопільській області від 30.11.2016 №484 (а. с. 112), згідно наказу № 595 від 08.11.2017 (а. с. 9) та на підставі направлення № 360 від 08.11.2017 (а. с. 8) проведено планову комплексну перевірку ПрАТ "Галіція Дистилері" щодо об'єкта Бучацького водозабору підземних вод, що експлуатується ПрАТ "Галіція Дистилері" з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки Перевірка проводилась в присутності директора ПАТ "Галіція Дистилері" ОСОБА_4

За результатами перевірки складено Акт перевірки № 76 від 21.11.2017 (а. с. 5-7), у якому встановлено ряд порушень законодавчих чи інших нормативно - правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю працюючих, а саме:

статті 24 Кодексу України про надра, а саме на ділянці надр не проведено роботи по геологічному вивченню надр;

статті 21 Закону України "Про охорону праці" № 2694-XII від 14.10.1992 (далі - Закон № 2694-XII), пункту 10 додатку 2 Переліку № 1107, а саме підприємством не отримано дозволу на роботи підвищеної небезпеки (експлуатація свердловин під час розробки родовищ корисних копалин);

статті 51 Кодексу України про надра, а саме на підприємстві не розроблено щорічний (на 2017 рік) план відбору води з родовища підземних вод;

статті 51 Кодексу України про надра, а саме на підприємстві не розроблена технологічна схема розробки родовища прісних підземних вод;

пункту 3 частини першої статті 53 Кодексу України про надра, а саме на підприємстві не проведено державну звітність по обліку і руху запасів корисних копалин (форма 7 - гр) за 2016 рік.

Не погодившись із висновками викладеними у акті перевірки, відповідач подав до Управління Держпраці у Тернопільській області заперечення до акта перевірки (а. с. 25). Однак, листом від 08.12.2017 № 4057/01-05-6.2/17 Управління повідомило відповідача, що усі порушення зазначені в акті перевірки правомірні і відповідають вимогам законодавчих актів України, а відтак підлягають усуненню (а. с. 26).

На підставі акта перевірки позивач відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V видав ПрАТ "Галіція Дистилері" Припис від 21.11.2017 № 76, яким вимагалося вжити заходів щодо усунення зазначених порушень (а. с. 24).

Враховуючи зазначені обставини та не усунення ПрАТ "Галіція Дистилері" вимог припису № 76 Управління Держпраці у Тернопільській області звернулось до суду з даною позовною заявою про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом зупинення експлуатації свердловини до усунення порушень вимог нормативно - правових актів з охорони праці.

Визначаючись щодо правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11.02.2015 року № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з підпунктом 16 пункту 4 цього Положення Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи, що їй підпорядковуються (пункт 7 Положення).

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 100 утворено територіальні органи Держпраці.

Управління Держпраці у Тернопільській області є територіальним органом, який діє у складі Державної служби України з питань праці та їй підпорядковується (п.1 Положення про Управління Держпраці у Тернопільській області від 22.06.2017 № 75).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі- Закон № 877-V), який, зокрема, встановлює порядок, умови та вимоги до проведення заходів державного нагляду (контролю) у вигляді планових та позапланових заходів.

Згідно зі ст.1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня безпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Абзацом третім статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно зі частинами першою та другою статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Як зазначалось вище перевірка відповідача проведена на підставі п.336 Плану проведення перевірок суб'єктів господарювання на 2017 рік, затвердженого наказом Управління Держпраці у Тернопільській області від 30.11.2016 №484, наказу № 595 від 08.11.2017 та на підставі направлення № 360 від 08.11.2017, тобто з дотриманням вимог Закону № 877-V.

Таким чином, не заслуговують на увагу посилання відповідача про те, що в Управління Держпраці відсутні повноваження та підстави на проведення перевірки "ведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини", оскільки позивач наділений повноваженнями здійснювати комплексу перевірку з даних питань згідно Закону № 877-V, Положення № 96.

Окрім того, суб'єкт господарювання, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень чинного законодавства, дотримання якого контролюється суб'єктом владних повноважень.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 24.12.2010 у справі №21-25а10.

Статтею 4 Закону України "Про охорону праці" передбачено, що державна політика в галузі охорони праці спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням та базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

З матеріалів справи, суд вбачає, що в ході планової перевірки позивачем встановлено та зафіксовано в акті перевірки від 21.11.2017 року порушення вимог законодавства з охорони праці, що створюють загрозу життю та здоров'ю працівників.

Частиною 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачене повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Як зазначалось вище Управлінням Держпраці у Тернопільській області було складено припис від 21.11.2017 № 76 щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Однак, ні на момент проведення планової перевірки щодо виконання зазначеного припису, ні на момент розгляду даної справи доказів щодо усунення зазначених порушень відповідачем суду не надано.

При цьому, суд не приймає до уваги, посилання представника відповідача на те, що підприємство не повинно отримати спеціального дозволу на видобування води, так як не видобуває підземні води в об'ємі більше ніж 300 кубічних метрів на добу та не здійснює геологічне вивчення та розробку родовищ корисних копалин, і не має права на здійснення геологічного вивчення та розробки родовищ корисних копалин, а здійснює спеціальне водокористування згідно статті 49 Водного кодексу України, з огляду на таке.

Так, у відповідності до вимог статті 23 Кодексу України про надра закріплено право землевласників і землекористувачів в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Судом встановлено, що відповідач здійснює спеціальне водокористування на підставі дозволу на спеціальне водокористування № УКР-3115 "А"/ТЕР, виданого 17.06.2016 з терміном дії до 01.06.2021 та дозволу на спеціальне водокористування № УКР-3343 "А"/ТЕР, виданого 01.09.2015 з терміном дії до 12.06.2018.

Відповідно до підпункту "а" пункту 5 дозволу на спеціальне водокористування № УКР-3115 "А"/ТЕР ціллю водокористування є: господарсько - питне (побутове), виробниче водоспоживання, а також відведення зворотних вод, а пунктом 6 зазначеного дозволу визначено, що водокористування дозволяється при дотриманні наступних умов: ліміт забору свіжої води (підземних вод) не більше 14,84 м3/добу, 4,87 тис. м3/рік.

Відповідно до підпункту "а" пункту 5 дозволу на спеціальне водокористування № УКР-3343 "А"/ТЕР ціллю водокористування є: господарсько - питне (побутове), технологічне та інше водоспоживання, а також відведення зворотних вод, а пунктом 6 зазначеного дозволу визначено, що водокористування дозволяється при дотриманні наступних умов: ліміт забору свіжої води (підземних вод) не більше 9,84 м3/добу, 1,80 тис. м3/рік.

Таким чином, загальний дозволений обсяг видобування підземних вод для позивача становить 24,68 м3/добу, 6,67 тис. м3/рік.

Як слідує із дозволів на спеціальне водокористування № УКР-3115 "А"/ТЕР, № УКР-3343 "А"/ТЕР, - позивач здійснює спеціальне водокористування для таких цілей: господарсько - питне (побутове), виробниче водоспоживання, технологічне та інше водоспоживання, а також відведення зворотних вод.

Також, як слідує із звіту про використання води за 2016 рік за формою № 2ТП-водгосп (річна), поданого відповідачем до Тернопільського обласного управління водних ресурсів, що останнім використано воду, в тому числі на потреби "виробничі (технологічні)".

Разом з тим, крім звіту про використання води за 2016 рік відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту видобування ними підземних вод в об'ємі меншому ніж 300 кубічних метрів на добу.

Крім того, суд звертає увагу на те, що перевірка "Галіція Дистилері" проведена у відповідності до чинного законодавства України, процесуальні документи складені на її основі, а саме Акт перевірки № 76 від 21.11.2017 та Припис від 21.11.2017 № 76 не скасовані ні в адміністративному ні в судовому порядку а отже є чинними та підлягають до виконання.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду є обґрунтованими, оскільки на момент розгляду цієї справи відповідачем не надано доказів усунення виявлених перевіркою порушень в повному обсязі, які створюють загрозу здоров'ю та життю працівників.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Держпраці у Тернопільській області - підставні та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю. Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері" (48400, Тернопільська обл., м. Бучач, вул. Бариська, 8а, код ЄДРПОУ 31274359) шляхом зупинення експлуатації свердловини до усунення порушень вимог нормативно - правових актів з охорони праці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 березня 2018 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.

Попередній документ
72618377
Наступний документ
72618379
Інформація про рішення:
№ рішення: 72618378
№ справи: 819/2095/17
Дата рішення: 01.03.2018
Дата публікації: 13.03.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів); реалізації публічної житлової політики, у тому числі:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів)