Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 лютого 2018 р. справа № 820/211/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Горшкової О.О.,
при секретарі судового засідання - Лук'янчук О.І.,
за участю: позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - не прибув, представника третьої особи - Грошева С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,61024) до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова (майдан Свободи, буд. 5, Держпром,2 під.,3 пов.,Харків,61022,) третя особа: Управління державної казначейської служби України в Київському районі м. Харкова (вул. Алчевських, 44 А, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 37999675) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Харкова щодо відмови у вчиненні дій, спрямованих на повернення ОСОБА_1 помилково сплаченої суми збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 6345 грн. з операції купівлі-продажу нерухомості за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 28.10.2017 року;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Харкова звернутися з поданням, передбаченим пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, до Управління державної казначейської служби України в Київському районі м. Харкова про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 6345 (шість тисяч триста сорок п'ять) грн. за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 28.10.2017 р. згідно квитанції №1385 від 30.10.2017 р. (код платника 2774614269, банк платника ПАТ "ЮНЕКС БАНК" м. Київ, отримувач 31110156700004, УДКСУ в Київському районі м. Харкова 24140500. код отримувача 37999675, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області, код банку отримувача 851011. призначення платежу: * 101; 2774614269; збір 1% з договору купівлі-продажу нерухомого майна, платник ОСОБА_1).
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що при придбанні житла за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 28.10.2017 р. нею помилково сплачено збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» позивачем придбано житло вперше. Однак, відповідачем листом від 26.12.2017 року № 17491-48/03 відмовлено у поверненні ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та, водночас, розяснено що вирішення вказаного питання можливе в судовому порядку. З огляду на вказані обставини, позивач звернулась до суду із даним позовом та просила задовольнити його в повному обсязі.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув. Представником відповідача через канцелярію суду надано заперечення на адміністративний позов, в якому представник управління зазначив, що на даний час відсутні підстави для проведення перевірки щодо факту сплати збору на сплачено збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна, оскільки управління не має змоги самостійно встановити чи дійсно позивач придбала нерухомість вперше. Таким чином, приймаючи до уваги вищезазначене, а також зважаючи на відсутність повноважень в управління щодо визначенням права власності громадян на нерухоме майно та звільнення від сплти збору осіб, що придбавають майно вперше, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник третьої особи при вирішенні справи поклався на розсуд суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі - продажу частки у праві власності на комунальну квартиру придбано у власність 36/100 часток у праві власності на комунальну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 52,4 кв. м., житловою площею 32,9 кв.м. (а.с. 11).
Відповідно до квитанції № 1385 від 30.10.2017 року позивачем сплачено збір 1 % з договору купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 6345,00 грн., що не заперечується відповідачем.
24.11.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Харкова із заявою (вх. від 24.11.2017 року) про повернення помилково сплаченого збору, зазначаючи, що житло було придбано нею вперше (а.с. 14).
Листом від 26.12.2017 року за № 17491-47/03 Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі міста Харкова повідомлено ОСОБА_1,, що органи пенсійного фонду не наділені повноваженнями щодо визначення прав власності громадян на нерухоме майно та звільнення від сплати збору осіб, що придбавають житло вперше. Первинність придбавання нерухомого майна встановлюється лише органами суду (а.с. 15).
Відповідно до пункту 9 частини 1 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 р. № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 8 частини 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Згідно пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03 листопада 1998 р., збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
В силу вимог пункту 15-3 названого Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Тобто, вказаними нормами визначено, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки, а саме: громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або громадяни, які придбавають житло вперше.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів від 29.12.2017 року за № 109645434 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на частку у праві власності на комунальку квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 52,4 кв. м., житловою площею 32,9 кв.м.
При цьому, матеріали справи не містять, а відповідачем в обґрунтування своєї правової позиції не надано до суду доказів на спростування вищезазначених обставин чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору.
Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі від 08.12.2017 року по справі № К/800/40962/17.
При цьому, пунктом 15-3 Порядку №1740 передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Водночас, суд звертає увагу, що в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, не існує єдиної бази, за допомогою якої можна визначити первинне придбання нерухомого майна особою, а також не існує органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставин первинного придбання житла.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Таким чином, відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм - не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, а тому саме органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.
Отже, суд вважає необґрунтовану позицію відповідача щодо відсутності повноважень в управління щодо визначенням права власності громадян на нерухоме майно, що придбавають таке майно вперше.
При цьому, суд зауважує, що в силу вимог ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відтак, суд приходить до висновку, що саме за у разі відмови у поверненні помилково сплаченої суми збору на загальнообов'язкове Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі міста Харкова державне пенсійне страхування закріплено обов'язок щодо доведення факту придбання ОСОБА_1 житла згідно договору купівлі - продажу нерухомості від т28.10.2017 року не вперше, доказів на дотримання чого відповідачем до суду не надано.
Таким чином, з наведеного вбачається, що дії Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі міста Харкова щодо відмови у формуванні та подачі до Управління державної казначейської служби України в Київському районі м. Харкова подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 6345,00 грн. є необґрунтованими та неправомірними, оскільки ненадання позивачем документів, що підтверджують придбання нерухомого майна вперше не є підставою для відмови у поверненні такого збору.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України: від 20 серпня 2015 року по справі К/800/41597/14 від 27 січня 2015 року по справі К/9991/22832/12, від 22 травня 2014 року у справі № К/800/18016/14.
Отже, враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Харкова щодо відмови у поверненні ОСОБА_1 помилково сплаченої суми збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6345,00 грн.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Харкова звернутися з поданням, передбаченим пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, до Управління державної казначейської служби України в Київському районі м. Харкова про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 6345 (шість тисяч триста сорок п'ять) грн. за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 28.10.2017 р. згідно квитанції №1385 від 30.10.2017 р. (код платника 2774614269, банк платника ПАТ "ЮНЕКС БАНК" м. Київ, отримувач 31110156700004, УДКСУ в Київському районі м. Харкова 24140500. код отримувача 37999675, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області, код банку отримувача 851011. призначення платежу: * 101; 2774614269; збір 1% з договору купівлі-продажу нерухомого майна, платник ОСОБА_1), то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст.45 Бюджетного кодексу України, казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Водночас, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787.
Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.
Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Таким чином, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що підставою, яка обумовлює повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів є подання наступних документів: заяви платника; подання органу, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету; платіжних доручень, що підтверджують зарахування коштів до відповідного бюджету.
Як було встановлено під час розгляду справи, ОСОБА_1, з метою дотримання вищезазначених норм права, надано до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Харкова заяву про повернення коштів від 24.11.2017 року та копію квитанції № 1385 від 30.10.2017 року на підтвердження зарахування коштів до відповідного бюджету, зауважень щодо чого у контролюючого органу не виникло.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 дотримано процедуру повернення помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у разі придбання позивачем нерухомого майна вперше, доказів на спростування чого відповідачем до суду не надано.
Однак, відповідачем, всупереч вищезазначеним нормам права, не проведено перевірку факту придбання ОСОБА_1 об'єкту нерухомості вперше та, відповідно, не виконано обов'язок щодо подання до територіальних органів казначейства відповідного подання щодо повернення позивачу помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за наявності законодавчо передбачених підстав.
Отже, підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав та законних інтересів позивача буде зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Харкова сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України в Київському районі м. Харкова подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6345 (шість тисяч триста сорок п'ять) грн., сплаченого згідно квитанції ПАТ "Юнеск Банк" м. Київ від 30.10.2017 року.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на зазначене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, з підстав викладених вище.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,61024) до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова (майдан Свободи, буд. 5, Держпром,2 під., 3 пов.,Харків, 61022) третя особа: Управління державної казначейської служби України в Київському районі м. Харкова (вул. Алчевських, 44 А, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 37999675) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Харкова щодо відмови у поверненні ОСОБА_1 помилково сплаченої суми збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6345 (шість тисяч триста сорок п'ять) грн.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Харкова сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України в Київському районі м. Харкова подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6345 (шість тисяч триста сорок п'ять) грн., сплаченого згідно квитанції ПАТ "Юнеск Банк" м. Київ від 30.10.2017 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Роз'яснити учасникам справи, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення виготовлено 06 березня 2018 року.
Суддя Горшкова О.О.