07 березня 2018 р. справа № 818/87/18
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить: визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні йому одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”; скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оформлене пунктом 50 протоколу № 121 від 24.11.2017; зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей” у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013, у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2017 року, та надіслати вказане рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 для видання наказу, про виплату такої допомоги; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів Міністерству оборони України. Свої вимоги мотивує тим, що внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, йому вперше з 11.09.2008 встановлено третю групу інвалідності. З 27.07.2017 з тих же підстав йому встановлено другу групу інвалідності. Тому він подав до Сумського ОВК заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, надавши всі необхідні документи. Проте, рішенням комісії Міністерства оборони України від 24.11.2017 №121 йому відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що одноразова грошова допомога військовослужбовцям строкової служби призначається у разі, якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби. На думку позивача, рішення комісії про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги є протиправним, оскільки він має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності згідно Порядку № 975 в розмірі, встановленому п. 6 вказаного Порядку - 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2017 року.
Відповідач Міністерство оборони України, у письмовому відзиві, що надійшов до суду, проти позову заперечує, свою позицію обґрунтовує тим, що позивач був звільнений з лав Збройних Сил у 1985 році, а інвалідність йому була встановлена у 2008 році з підстав отримання поранення (контузії), а не з підстав захворювання або нещасного випадку. Тому у позивача відсутні підстави для отримання одноразової грошової допомоги.
Сумський обласний військовий комісаріат заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України, до суду не надав.
Сторони повідомлялися належним чином про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу у Збройних Силах СРСР з 04.05.1983 по 10.06.1985 та приймав участь в бойових діях в Республіці Афганістан з 23.12.1983 по 19.10.1984 у складі військової частини НОМЕР_1 (а.с.10-11).
ОСОБА_1 перебував на лікуванні у військово-польовому госпіталі в/ч пп 86608 м. Пулі-Хумрі з 08.08.1984 по 29.08.1984 з діагнозом: мінно-вибухова травма (струс головного мозку середнього ступеню важкості), що підтверджуються військовим квитком, архівною довідкою архіву військово-медичних документів військово-медичного музею МО РФ від 07.06.2006 (а.с. 11, зворотній бік).
У зв'язку з отриманою травмою ОСОБА_1 11.09.2008 встановлено третю групу інвалідності, а з 27.07.2017 йому встановлено другу групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серія 12ААА № 666154 від 27.07.2017 (а.с.12).
Тому ОСОБА_1 звернувся до Сумського ОВК із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, надавши всі необхідні документи.
Розглянувши подані документи, рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.11.2017 №121 позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що згідно з ч. 6 ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” у редакції, яка діяла на час первинного встановлення заявнику інвалідності, а також п.п. 4 п. 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. №499 (далі по тексту - Порядок), одноразова грошова допомога військовослужбовцям строкової служби призначається у разі, якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби. Крім цього, зміна групи інвалідності у ОСОБА_1 відбулась понад дворічний термін, що згідно з ч. 4 ст. 16-3 вказаного Закону та п. 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р., не дає підстав для здійснення доплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності (а.с.9).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”.
Відповідно до статті 41 цього Закону виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі по тексту - Закон).
Так, згідно з статтею 1 Закону соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону - дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 вказаного Закону - одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
На час встановлення позивачу інвалідності вперше (11.09.2008) частина 2 статті 16 Закону діяла в наступній редакції: « у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України».
На час встановлення позивачу інвалідності II групи (2017 рік) спірні відносини врегульовані п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону в редакції, згідно якій одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.
Отже, виходячи з тлумачення статті 16 Закону, право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.
Тому, враховуючи, що ОСОБА_1 отримав травму під час проходження строкової військової служби, у зв'язку з чим йому 11.09.2008 встановлено третю групу інвалідності, він має право на отримання одноразової грошової допомоги.
Проте, позивач таку грошову допомогу не отримував.
Пунктом 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 (далі - Порядок № 975) право на отримання одноразової грошової допомоги пов'язано з датою, що зазначена в довідці МСЕК.
З матеріалів справи вбачається, що з 27.07.2017 позивачу встановлена друга група інвалідності, причина інвалідності - внаслідок травми, отриманої при виконанні обов'язків військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК від 27.07.2017 серії 12 ААА №666154 (а.с.12).
Тобто, станом на 27.07.2017 на позивача розповсюджуються вимоги положень п.6 ч.2 ст.16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та підпункту 3 пункту 6 Порядку № 975, якими визначено, що одноразова грошова допомога призначається у даному випадку в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року - у разі встановлення інвалідності II групи.
За таких умов позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності згідно Порядку № 975 в розмірі, встановленому п. 6 вказаного Порядку - 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2017 року.
Такий висновок суду узгоджується з правовими позиціями як Вищого адміністративного суду України (ухвала від 30.05.2016 справа №К/800/11300/16) так і Верховного Суду України ( постанови від 18.11.2014 справа №21-446а14, від 21.04.2015 №21/135а15), а також Верховного Суду (постанова від 27.02.2018 управі №822/6118/15).
Необгрунтованим є посилання відповідача на відсутність підстав для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до положень ч. 4 ст. 16-3 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, оскільки вказана норма регулює питання доплати одноразової грошової допомоги, в той час як позивач раніше жодних виплат не отримував, і звернувся із заявою про призначення йому вказаної допомоги вперше, а не її доплати.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Міністерство оборони України, як суб'єкт владних повноважень, не довело правомірності свого рішення щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2017 року.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оформлене пунктом 50 протоколу № 121 від 24.11.2017; зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей” у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013, у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2017 року, та надіслати вказане рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 для видання наказу, про виплату такої допомоги ОСОБА_1 ; зобов'язати Сумський обласний військовий комісаріат повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів Міністерству оборони України.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Міністерство оборони України подати до суду протягом 45 днів з дня набрання рішенням суду законної сили звіт про виконання судового рішення, слід зазначити наступне.
Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, вказаною статтею встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.
Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі, оскільки судове рішення є обов"язковим до виконання, у тому числі, в примусовому порядку, а за невиконання рішення суду передбачена відповідальність.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оформлене пунктом 50 протоколу № 121 від 24.11.2017.
Зобов'язати Міністерство оборони України (м.Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України №975 від 25.12.2013, у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2017 року, та надіслати вказане рішення Сумському обласному військовому комісаріату для видання наказу, про виплату такої допомоги ОСОБА_1 .
Зобов'язати Сумський обласний військовий комісаріат ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) повторно направити документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів Міністерству оборони України.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя C.О. Бондар