06.03.2018 р. Справа № 914/1156/17
Господарський суд Львівської області у складі
Суддя Фартушок Т.Б. при секретарі судового засідання Кірі О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву: Львівського комунального підприємства «Старий Львів», м. Львів, від 13.02.2018р. вих. №76 (вх. №374/18 від 13.02.2018р.)
про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2017р.у справі № 914/1156/17
за позовом: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів;
до Відповідача: Львівського комунального підприємства «Старий Львів», м.Львів;
про: стягнення штрафу і пені на підставі рішення адміністративної колегії ЛОТВ АМК України від 19.06.2015р. № 47 р/к
ціна позову: 40000,00 грн.
Представники:
Позивача (Стягувача): ОСОБА_1 - представник (довіреність від 15.12.2017р. №13/03-2424);
Відповідача (Боржника): ОСОБА_2 - представник (довіреність від 02.03.2018р. б/н)
Господарським судом Львівської області розглядається заява Львівського комунального підприємства «Старий Львів», м. Львів, від 13.02.2018р. вих. №76 (вх. №374/18) про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2017р. у справі №914/1156/17 за позовом Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Львівського комунального підприємства «Старий Львів» про стягнення штрафу і пені на підставі рішення адміністративної колегії ЛОТВ АМК України від 19.06.2015р. №47 р/к. Ціна позову 40000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.02.2018р. у даній справі прийнято заяву до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 06.03.2018р.
Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг».
Процесуальні права та обов'язки Учасників справи, відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердили представники Учасників справи в судовому засіданні, їм відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання від Учасників справи про роз'яснення прав та обов'язків до суду не надходили. Заяв про відвід судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.
Представник Позивача (Стягувача) в судове засідання з'явився, 03.03.2018р. подав пояснення на заяву (вх. №7915/18), у яких просить суд відмовити в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення, в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заяви, аналогічні до викладених у письмових поясненнях, окрім того заявивши, що з моменту винесення рішення АМК минуло більше двох з половиною років. Вказані пояснення оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.
Представник Заявника (Відповідача, Боржника) в судове засідання з'явився, в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, надав оригінали документів, належним чином завірені копії яких долучено до заяви про розстрочку виконання рішення суду для огляду судом, зазначив, що одномоментне виконання рішення суду призведе до зриву діяльності підприємства Боржника та створить загрозу його банкрутства.
Також, 06.03.2018р. за вх.№8166/18 від Заявника надійшло клопотання про долучення доказів з додатками згідно опису, яке судом оглянуто та долучено до матеріалів справи.
Розглянувши і дослідивши матеріали поданої заяви та справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників Учасників справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.07.2017р. у справі №914/1156/17 позовні вимоги Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено повністю, вирішено стягнути з Львівського комунального підприємства «Старий Львів» в доход Державного Бюджету України 20000,00 грн. штрафу та 20000,00 грн. пені.
ОСОБА_3 Львівського апеляційного господарського суду від 27.11.2017р. рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2017р. у даній справі залишено без змін, а апеляційну скаргу ЛКП «Старий Львів» без задоволення.
31.07.2017р. Господарським судом Львівської області видано Накази про примусове виконання пунктів 2 та 3 резолютивної частини вищевказаного Рішення.
Заява Заявника (Відповідача, Боржника) про розстрочку виконання рішення суду обґрунтована скрутним матеріальним становищем підприємства Відповідача, наявністю значної заборгованості по сплаті податків, за житлово-комунальні послуги (експлуатаційні витрати), заборгованості за перед іншими контрагентами Відповідача, відсутністю обігових коштів на рахунку Відповідача.
Окрім того, у поданій заяві Заявник вказує на те, що визнає суму заборгованості і має намір сплачувати її добровільно.
З підстав наведеного Боржник робить висновок про неможливість виконання рішення суду єдиним платежем та просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2017р. у справі №914/1156/17 рівними частинами на 24 місяці з дня постановлення судом ухвали про розстрочку виконання рішення у справі.
Так, Боржником в підтвердження викладених в заяві доводів долучено копію Статуту Боржника та Довідки з ЄДРЮОФОП та ГФ, з яких вбачається, що Боржник є комунальним підприємством, джерелом доходів якого є зібрані за надані населенню комунальні послуги кошти. В той же час Боржник зазначає, несвоєчасна оплата населенням наданих послуг наряду з недостатнім фінансуванням комунальної галузі призводить до наявності у Боржника заборгованості перед організаціями та фізичними особами, внаслідок чого відбувається затримка платежу; Балансу (звіту про фінансовий стан) на 30.09.2017р., з якого вбачається борг Боржника перед постачальниками, підрядниками в розмірі 281000,00 грн., по сплаті податків в розмірі 71000,00 грн.; Оборотно-сальдової відомості по рахунку 37741 за 2017р., за якою заборгованість за житлово-комунальні послуги (експлуатаційні витрати) становить 482292,14 грн.; супровідного листа Галицького ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області від 07.11.2017р. вих. №18424 про скерування Боржнику ОСОБА_3 державного виконавця Галицького ВДВС м.Львів ГТУЮ ОСОБА_4 у Львівській області від 08.11.2017р. про арешт коштів Боржника у виконавчому провадженні ВП №50079506 із примусового виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2015р. №813/6742/14 про стягнення з Боржника на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 14624,32 грн. адміністративно-господарських санкцій та 512,40 грн. пені; рішенням Галицького районного суду м.Львова від 09.06.2017р. у справі №461/8431/16-ц, за яким постановлено стягнути з Боржника на користь ОСОБА_5 55188,44 грн.; постановою Галицького ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області від 22.06.2017р. ВП №52072666 про повернення стягувачу виконавчого документа на суму 6932,47грн.
Поряд із зазначеним обставинами, на які Заявник посилається, як на підставу розстрочки виконання рішення суду у даній справі, вказує, що ним ведеться робота, спрямована на зменшення дебіторської та кредиторської заборгованості Боржника, виведення підприємства з критичного фінансового стану.
Так, в підтвердження вказаних доводів Заявником долучено до Заяви копію ухвали Апеляційного суду Львівської області від 17.08.2017р. про відкриття апеляційного провадження з перегляду рішення Галицького районного суду м.Львова від 09.06.2017р. у справі №461/8431/16-ц, засідання у якому призначено на 13.03.2018р.; судовим наказом Господарського суду Львівської області від 29.01.2018р. у справі №914/161/18 про стягнення на користь Боржника 11907,36 грн. заборгованості та 176,20 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору; наказами Галицького районного суду м.Львова від 30.01.2018р. у справах №461/561/18 та №461/563/18 про стягнення на користь Боржника 8056,62 грн.; заявами про видачу судових наказів про стягнення заборгованостей з мешканців з оплати житлово-комунальних послуг, поданими 26.01.2018р. до Галицького районного суду м.Львова а загальну суму 18553,34 грн.; а також Договорами на поточний ремонт фасадів від 14.06.2017р.; ремонт сходових клітин від 04.09.2017р.; на технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем від 30.12.2016р.; по профілактиці дезінфекцій, дератизації, дезінсекції, акарацидні та лавроцидні обробки від 21.01.2018р.; ремонт гідроізоляції фундаментів житлових будинків від 01.09.2017р.; робіт з ліквідації аварій та надання пошкоджень на внутрішньо-будинкових інженерних мережах від 01.01.2012р.; надання послуг з вивезення побутових відходів від 02.12.2016р.
З підстав наведеного Боржник вказує, що накладення арешту на рахунки припинить роботу Боржника з іншими контрагентами та виконання статутних обов'язків. В той же час Боржник зазначає, що сплата присудженої до стягнення рішенням Господарського суду Львівської області від 10.07.2017р. у даній справі суми частинами надасть змогу розподілити ризики здійснення господарської діяльності Боржника і в найкоротші терміни погасити присуджений до стягнення борг.
Окрім того, Боржник зазначає, що Стягувачем не обґрунтовано належними, достатніми та допустимими доказами у справі факту впливу на матеріальні інтереси Сторін несплати Боржником боргу з часу набрання законної сили рішенням Господарського суду Львівської області від 10.07.2017р. у даній справі до моменту подання Заяви, оскільки Боржник виявляє намір добровільно сплатити присуджену до стягнення суму, проте, через об'єктивні обставини просить суд розстрочити виконання судового рішення. Відсутність негативних наслідків у Позивача (Стягувача) Боржник підтверджує тим, що Стягувач звернувся до суду із позовом про стягнення штрафних санкцій в червні 2017р. в той час як рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, покладене ним в підставу своїх позовних вимог, прийнято 19.06.2015р.
В той же час, Боржник звертає увагу суду на те, що одномоментне виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2017р. у даній справі спричинятиме загрозу банкрутства Боржника, невиплату заробітної плати його працівникам, позбавлення можливості фінансувати підприємство для утримання в належному санітарно-технічному стані центральної частини міста Львова, особливо в зимовий період, коли необхідне очищення дахів будинків від криги та снігу, факт надання Боржником послуг населенню саме в центральній частині міста, яка найбільше відвідується туристами і є взірцем для всієї України.
З підстав наведеного Боржник просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2017р. у даній справі рівними частинами на 24 місяці.
22.02.2018р. Заявником подано доповнення до заяви (вх. №6554/18), у якому він просить розстрочити виконання рішення строком на 18 місяців, та, в доповнення обставин, які роблять неможливим виконання рішення у справі, а також вжиття заходів, спрямованих на стягнення заборгованостей надає копії рішень судів щодо скасування постанови Галицького ВДВС м.Львова ГТУЮ у Львівській області про арешт коштів Боржника від 08.11.2016р. ВП №50079506 на суму 16779,29 грн.; ухвали Галицького районного суду м.Львова від 31.08.2017р. у справі №461/6008/17; адміністративного позову у Галицький районний суд м.Львова від 06.10.2017р.; ухвали Галицького районного суду м.Львова від 11.10.2017р. у справі №461/5782/17; адміністративного позову у Галицький районний суд м.Львова від 26.10.2017р.; ухвали Галицького районного суду м.Львова від 30.10.2017р. у справі №461/7332/17, які свідчать про вжиття Боржником заходів всіх правових заходів щодо розблокування банківських рахунків.
В підтвердження здійснення претензійно-правової роботи щодо стягнення заборгованості Заявник просить долучити заяву від 18.10.2017р. №766 на видачу наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги на суму 4488,81 грн.; №768 на суму 3252,92 грн.; претензію від 26.10.2017р №890 про стягнення заборгованості в сумі 5908,55 грн.; судовий наказ Галицького районного суду м.Львова від 30.01.2018р. у справі №461/561/18; судовий наказ Галицького районного суду м.Львова від 30.01.2018р. у справі №461/563/18; ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 17.11.2017р. у справі №461/7190/17 про скасування наказу Галицького районного суду м.Львова від 24.10.2017р.; ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 23.11.2017р. у справі №461/7179/17 про скасування наказу Галицького районного суду м.Львова від 24.10.2017р.; ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 05.02.2018р. у справі №461/558/18 про відмову у видачі наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги; ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 05.02.2018р. у справі №461/564/18 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги; акт звірки з ТзОВ «Грінера Україна» за період з 01.01.2017р. по 01.01.2018р.; акт звірки з ВЕП ПАТ «Львівобленерго» станом на 08.02.2018р.
В підтвердження даних щодо фінансового стану Заявник просить суд долучити до матеріалів справи копію довідки банку від 19.02.2018р. №9125/291/99/2018 про залишок коштів на поточних рахунках Боржника станом на 01.02.2018р. у сумі 24245,42 грн.; копію листа стягувача від 14.02.2018р. №13-08-202 про повідомлення боржника про платіжні реквізити для сплати штрафних санкцій за рішенням Господарського суду Львівської області від 10.07.2017р. у даній справі; копію платіжного доручення від 20.02.2018р. №2256 про перерахування 2000,00 грн. штрафних санкцій, присуджених до стягнення рішенням Господарського суду Львівської області від 10.07.2017р. у даній справі; копію довідки ПАТ АБ «Укргазбанк» від 26.10.2017р. №9125/291/157/2017р. про арешт коштів на рахунках Боржника.
З підстав наведеного та врахуванням часткового погашення суми боргу, присудженого до стягнення рішенням Господарського суду Львівської області від 10.07.2018р. у даній справі Заявник просить суд розстрочити виконання вказаного рішення рівними частинами на вісімнадцять місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням про розстрочку.
Також, 06.03.2018р. Заявником за вх.№8166/18 подано клопотання, у якому просить суд долучити до матеріалів справи письмові докази, а саме: довідку Боржника від 02.03.2018р. №128, з якої вбачається дебіторська заборгованість Боржника станом на 01.03.2018р. в розмірі 577300грн.; кредиторська - 142400грн.; баланс (зві про фінансовий стан станом на 31.12.2018р., згідно якого вбачається наявність значної кредиторської заборгованості в розмірі 268тис.грн., в тому числі перед бюджетом на суму 93тис.грн. та по розрахунках з оплати праці на суму 185тис.грн.; звіт про фінансові результати за 2017р.; рішення суду у цивільній справі №461/8431/16-ц, згідно якого з Заявника присуджено до стягнення 55188,44грн.
03.03.2018р. Стягувачем (Позивачем у справі) подано до суду Письмові пояснення (вх. №7915/18), у яких заперечує проти поданої заяви про розстрочку виконання рішення суду, зазначає, що, згідно пункту 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» суд, при вирішенні питання про надання розстрочки виконання судового рішення, повинен враховувати ступінь вини Боржника у виникненні спору, час, протягом якого Боржник мав змогу виконати повністю або частково судове рішення, заходи, які ним вживались для такого виконання, а також матеріальні інтереси Учасників справи та наявність інфляційних процесів в державі.
Окрім того, Стягувач звертає увагу суду на те, що у нього відсутні докази здійснення Боржником (Заявником, Відповідачем) часткового погашення присудженої до стягнення рішенням Господарського суду Львівської області від 10.07.2018р. у даній справі боргу.
З приводу доказів частково погашення боргу суд зазначає, що Заявником додано до доповнення від 22.02.2018р. вх.№6554/18 до заяви копію платіжного доручення від 20.02.2018р. №2256 про сплату Боржником 2000грн. на виконання рішення суду у даній справі; проте, оригіналу вказаного платіжного доручення Заявником не надано.
Відтак, в матеріалах справи відсутні докази часткового виконання Боржником рішення суду у даній справі, як і відсутні докази спростування часткового виконання Боржником рішення суду.
Згідно з ч.1 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч.3 ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Приписами частини четвертої вказаної статті встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Суд зазначає, і аналогічна позиція стосовно розстрочення виконання рішення суду викладена у п.7.1 ОСОБА_3 Пленуму Вищого господарського суду України від 17.01.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», що господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пункт 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (у чинній станом на момент звернення Заявника із заявою до суду редакції).
Суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено у ОСОБА_3 Вищого господарського суду України від 10.04.2014р. у справі №925/1408/13, що тяжке фінансове становище, відсутність обігових коштів та майна, яке можна було б реалізувати в рахунок погашення заборгованості не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки вказані обставини утворились внаслідок власної господарської діяльності Відповідача, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від нього обставин.
Окрім того, судом взято до уваги практику Європейського суду з прав людини, яким, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004р. зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997р. у справі «Горнсбі проти Греції» суд наголошує, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі «Філіс проти Греції» (Philis v. Greece) (№1) від 27 серпня 1991р., серія А, №209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію ( 995_690 ) (див. mutatis mutandis, рішення у справі «ОСОБА_1 проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975р., серія А, №18, с. 16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (пункт 40).
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 15.03.2011р. №3135-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи вищенаведене, в тому числі наявність доказів фінансового становища Боржника, в тому числі заборгованості перед бюджетом, з виплати заробітної плати, перед кредиторами, беручи до уваги доведення Боржником належними, достатніми та допустимими доказами здійснення заходів, спрямованих на подолання скрутного матеріального становища Боржника, доведення можливості надходження грошових коштів на рахунки Боржника, в тому числі докази здійснення претензійно-позовної роботи, беручи до уваги здійснену судом оцінку поданих доказів, надані представниками Учасників справи в судовому засіданні усні пояснення по суті поданої заяви, беручи до уваги матеріальні інтереси Сторін, їх фінансовий стан, враховуючи ступінь вини Боржника та наявність інфляційних процесів в державі, суд дійшов висновків про доведеність Заявником обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення, а відтак, наявність підстав до часткового задоволення заяви і розстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2017р. у справі №914/1156/17 щодо стягнення з Боржника 20000,00 грн. штрафу, 20000,00 грн. пені та 1600,00 грн. судового збору на п'ять місяців шляхом сплати рівними частинами щомісячно по 09.07.2018р.
Аналогічну правову позицію щодо надання розстрочки чи відстрочки виконання судового рішення викладено, зокрема, в ухвалах Господарського суду Львівської області від 08.02.2016р. у справі №9142984/15, від 19.07.2016р. у справі №914/2953/15.
При цьому судом взято до уваги дату ухваленн рішення у даній справі (10.07.2017р.) та положення ч.5 ст.331 ГПК України, відповідно до якої, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Враховуючи вищенаведене, керуючись нормами ст.ст. 233, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Львівського комунального підприємства «Старий Львів», м. Львів, від 13.02.2018р. вих. №76 (вх. №374/18) про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2017р. у справі №914/1156/17 задоволити частково.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2017р. у справі №914/1156/17 про стягнення з Львівського комунального підприємства «Старий Львів» (79008, Львівська область, м.Львів, вул.Сербська, буд.15; ідентифікаційний код 20782401) 20000,00 грн. штрафу, 20000,00 грн. пені та 1600,00 грн. судового збору на п'ять місяців шляхом сплати рівними частинами щомісячно по 09.07.2018р.
3. В решті в задоволенні заяви відмовити.
4. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.
5. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 07.03.2018р.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.
Суддя Фартушок Т. Б.