Рішення від 14.02.2018 по справі 910/23127/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.02.2018Справа № 910/23127/17

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомДержавного підприємства "Український державний центр радіочастот"

доПриватного акціонерного товариства "Телесистеми України"

простягнення 234 003 грн 66 коп.

Представники:

від позивача: Кононенко О.В. - представник за довіреністю

від відповідача: Рощина О.А. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.12.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" про стягнення 234 003 грн 66 коп. заборгованості за договором на виконання робіт № 2259/8м-09 від 14.01.2009, в тому числі: 228 183 грн 68 коп. заборгованості, 582 грн 00 коп. 3 % річних та 5 237 грн 98 коп. пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору на виконання робіт, пов'язаних з розглядом заявочних документів, розрахунком електромагнітної сумісності (ЕМС), доповідним погодженням, міжнародною координацією, оформленням висновків щодо ЕМС, оформленням дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів (РЕЗ), оформлення дозволів на ввезення РЕЗ, радіочастотним моніторингом, забезпеченням ЕМС РЕЗ № 2259/8м-09 від 14.01.2009 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт за період з червня по вересень 2017 року, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 228 183 грн 68 коп., крім того у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 582 грн 00 коп. 3 % річних та 5 237 грн 98 коп. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2017 відкрито провадження у справі № 910/23127/17, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.02.2018.

31.01.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на викання вимог ухвали суду.

01.02.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про визнання позову та розстрочення виконання рішення.

Підготовче засідання, призначене на 01.02.2018, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2018, керуючись статтею 120 Господарського процесуального кодексу України, зроблено виклик у підготовче засідання уповноважених представників сторін, яке відбудеться 14.02.2018.

09.02.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на викання вимог ухвали суду.

14.02.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на заяву про розстрочення виконання рішення.

У судове засідання 14.02.2018 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення, відповідно до яких визнав заявлені позовні вимоги та просить розстрочити виконання рішення на рік, посилаючись а скрутне матеріальне становище, що викликано серед іншого кризою у сфері телекомунікацій, значним підвищенням вартості обов'язкових платежів, необхідних для провадження господарської діяльності та неплатоспроможністю значної кількості клієнтів.

Проаналізувавши заяву про розстрочку виконання рішення, враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк та наявності виняткового випадку, а саме доказів наявності тяжкого фінансового стану боржника, загрози банкрутства, відсутності коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, суд вважає заяву відповідача про розстрочку виконання рішення необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 14.02.2018 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

14.01.2009 між Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" (виконавець за договором) та Закритим акціонерним товариством "Телесистеми України" правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Телесистеми України" (замовник за договором) укладено договір на виконання робіт, пов'язаних з розглядом заявочних документів, розрахунком електромагнітної сумісності (ЕМС), доповідним погодженням, міжнародною координацією, оформленням висновків щодо ЕМС, оформленням дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів (РЕЗ), оформлення дозволів на ввезення РЕЗ, радіочастотним моніторингом, забезпеченням ЕМС РЕЗ № 2259/8м-09, предметом якого є розгляд заяв та надання виконавцем висновків щодо ЕМС РЕЗ замовника; проведення робіт з розрахунків ЕМС РЕЗ замовника з РЕЗ загальних користувачів у відповідних смугах радіочастот; проведення відповідних погоджень (в разі необхідності); проведення міжнародної координації (в разі необхідності); розгляд заяв та надання виконавцем дозволів на експлуатацію РЕЗ замовника; оформлення дозволів на ввезення РЕЗ з-за кордону України; здійснення виконавцем радіочастотного моніторингу параметрів випромінювання та забезпечення ЕМС РЕЗ замовника з РЕЗ інших користувачів, виявлення та усунення дії радіозавад роботи РЕЗ замовника.

Відповідно до положень пунктів 7.1 та 7.3. договору даний договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2009. Цей договір вважається подовженим на кожний наступний період тривалістю в один рік, якщо жодна зі сторін за тридцять днів до закінчення терміну його дії не надішле іншій стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію надалі.

У відповідності до пункту 4.1. договору вартість виконання робіт, передбачених цим договором, розраховується згідно з "Тарифами на роботи (послуги) Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", пов'язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу", затверджених рішенням НКРЗ України № 1256 від 11.12.2018.

Вартість робіт за радіочастотного моніторингу РЕЗ замовника визначена у додатку 1 до договору за один календарний місяць і не включає податок на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується згідно законодавства України (пункт 4.2 договору).

Згідно з пунктами 4.3 та 4.4. договору оплата вартості робіт, пов'язаних з підготовкою та видачею дозвільних документів, здійснюється протягом 30 днів з дня надання рахунку виконавцем. Оплата вартості робіт з радіочастотного моніторингу та забезпечення ЕМС РЕЗ здійснюється замовником щоквартально (щомісячно) протягом 30 банківських днів з дня надання рахунку виконавцем.

Пунктом 3.11. договору визначено, що документом, що підтверджує виконання робіт, є підписаний сторонами акт виконаних робіт.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, позивачем за період з липня по вересень 2017 року включно було виконано роботи пов'язані з радіочастотним моніторингом, забезпеченням ЕМС РЕЗ цифрового стільникового радіозв'язку та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором на виконання робіт, пов'язаних з розглядом заявочних документів, розрахунком електромагнітної сумісності (ЕМС), доповідним погодженням, міжнародною координацією, оформленням висновків щодо ЕМС, оформленням дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів (РЕЗ), оформлення дозволів на ввезення РЕЗ, радіочастотним моніторингом, забезпеченням ЕМС РЕЗ № 2259/8м-09 від 14.01.2009 на загальну суму 268 183 грн 68 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними представниками та скріпленими відтисками печаток сторін актами № 17-9584 від 30.06.2017, № 17-11200 від 31.07.2017, № 17-12539 від 31.08.2017, № 17-14160 від 29.09.2017 та виставленими позивачем рахунками № 9584 від 29.06.2017, № 11200 від 31.07.2017, № 12539 від 31.08.2017, № 14160 від 27.09.2017

Судом встановлено, що замовник в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом, забезпеченням ЕМС РЕЗ цифрового стільникового радіозв'язку та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед виконавцем за виконані роботи у розмірі 228 183 грн 68 коп., що також не було визнано відповідачем.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати виконаних робіт за договором договору на виконання робіт, пов'язаних з розглядом заявочних документів, розрахунком електромагнітної сумісності (ЕМС), доповідним погодженням, міжнародною координацією, оформленням висновків щодо ЕМС, оформленням дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів (РЕЗ), оформлення дозволів на ввезення РЕЗ, радіочастотним моніторингом, забезпеченням ЕМС РЕЗ № 2259/8м-09 від 14.01.2009, вимоги позивача про стягнення з відповідача 228 183 грн 68 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 582 грн 00 коп. 3 % річних та 5 237 грн 98 коп. пені, нарахованих за загальний період прострочення з 27.102017 по 11.12.2017.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 5.2 договору сторонами визначено, що у випадку затримки з вини замовника оплати робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом РЕЗ та забезпечення ЕМС РЕЗ понад один місяць, замовник сплачує на користь виконавця

грошові кошти за проведені роботи з урахуванням пені за прострочення платежу у розмірі 0,1 % за кожен день затримки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов пункту 5.2 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом перевірено розрахунки позивача, встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за договором договору на виконання робіт, пов'язаних з розглядом заявочних документів, розрахунком електромагнітної сумісності (ЕМС), доповідним погодженням, міжнародною координацією, оформленням висновків щодо ЕМС, оформленням дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів (РЕЗ), оформлення дозволів на ввезення РЕЗ, радіочастотним моніторингом, забезпеченням ЕМС РЕЗ № 2259/8м-09 від 14.01.2009, вимоги позивача про стягнення з відповідача 582 грн 00 коп. 3 % річних та 5 237 грн 98 коп. пені, нарахованих за загальний період прострочення з 27.102017 по 11.12.2017, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" (02154, місто Київ, Русанівський бульвар, будинок 7, ідентифікаційний код 22599262) на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (03179, місто Київ, проспект Перемоги, 151, ідентифікаційний код 01181765) заборгованість у розмірі 228 183 (двісті двадцять вісім тисяч сто вісімдесят три) грн 68 коп., 3% річних у розмірі 582 (п'ятсот вісімдесят дві) грн 00 коп., 5 237 (п'ять тисяч двісті тридцять сім) грн 98 коп. пені та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 510 (три тисячі п'ятсот десять) грн 06 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено: 06.03.2018

Суддя Н.Б. Плотницька

Попередній документ
72615812
Наступний документ
72615814
Інформація про рішення:
№ рішення: 72615813
№ справи: 910/23127/17
Дата рішення: 14.02.2018
Дата публікації: 13.03.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг