Справа № 335/15401/17
Провадження №2/319/119/2018
06 березня 2018 року смт. Більмак
Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Мальованого В.О.,
при секретарі судового засідання Синяковій О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальність "Сігма Автолізінг" ( далі - ТОВ "Сігма Автолізінг") про захист прав споживачів, визнання недійсним договору фінансового лізінгу №02075 від 27 листопада 2017 року та стягнення коштів,-
07 лютого 2018 року за територіальною підсудністю до Куйбишевського районного суду Запорізької області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Сігма Автолізінг" про захист прав споживачів, визнання недійсним договору фінансового лізінгу №02075 від 27 листопада 2017 року ( далі - договір) та стягнення коштів.
Позивач в обгрунтування своїх вимог зазначає, що 27 листопада 2017 року він через представника ТОВ "Сігма Автолізінг" в м.Запоріжжя вирішив придбати автомобіль ВАЗ 2114, 2014 року випуску за ціною 77 420 грн. Між ним та представником ТОВ "Сігма Автолізінг" був укладений попередній договір предметом, якого був автомобіль ВАЗ 2114, 2014 року випуску , чорного кольору з додатковим обладнанням. Після чого йому представником відповідача був наданий рахунок для сплати коштів, які він сплатив того ж дня. Після сплати коштів в сумі 77 420 грн., представником відповідача йому було запропоновано укласти договір №02075, та повідомлено про перебування автомобіля на передпродажній підготовці, і можливості забрати автомобіль наступного дня. Проте 29 листопада 2017 року йому представником відповідача було повідомлено про те , що автомобіль несправний та запропоновано іншу модель автомобіля, на що він не погодився.
Згодом йому представник відповідача повідомила, що за укладеним договором №02075 скплачена сума 77 420 грн. є комісією за організацією договору і в разі одностороннього розірвання договору кошти не повертаються.
Позивач вважає укладений договір недійсним в зв"язку з недодержання в момент вчинення правочину вимог, встановлених ст.203 ЦК України, а саме що договір нотаріально не посвідчений, що суперечить вимогам ст.799 ЦК України.
Крім того оспорюваний договір містить несправедливі умови, визначені ч.4 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки норми вказаного договору порушують принцип добросовісності, призводять до дисбалансу договірних прав та обов"язків сторін та завдають шкоди споживачеві.
Також позивач зазначив, що відповідно до ст.227 ЦК України, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії) може бути визнаний судом недійним. Згідно відомостей Державного реєстру фінансових установ на сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг станом на 01.12.2017року ТОВ "Сігма Автолізінг" не включено до Державного реєстру фінансових установ, тому ця юридична особа та її представники не мали права надавати фінансові послуги до яких відноситься адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.
В позовній заяві позивач прохає суд визнати недійсним договір фінансого лізингу №02075 від 27 листопада 2017 року, укладений між ТОВ "Сігма Автолізінг" та ОСОБА_1 , та стягнути з ТОВ "Сігма Автолізінг" на користь ОСОБА_1 сплачені за договором грошові кошти в сумі 77 420 грн.
Сторони про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення ДП "Укрпошта" №7100100345617 та №7100100345579.
Представник відповідача ТОВ "Сігма Автолізінг" причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, будь-яких інших заяв чи клопотань від представника відповідача не надходило.
Зі згоди позивача у відповідності до ст.280 ЦПК України, суд провів заочний розгляд справи без участі представника відповідача.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази в їх сукупності встановив наступне.
Судом встановлено, що 27 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та та товариством з обмеженою відповідальністю «СІГМА АВТОЛІЗІНГ» було укладено Договір фінансового лізингу №02075, предметом лізингу за яким є транспортний засіб, а саме автомобіль марки ГАЗ33098, модифікація 837, об"єм двигуна 4,43/диз. Відповідно до умов договору ( п.3.1) відповідач (лізингодавець) зобовязався придбати у свою власність предмет лізингу і передати його позивачу (лізингоодержувачу) у користування на строк та на умовах передбачених договором ( а.с.8 зворотній бік).
У договору фінансового лізингу зазначені наступні платежі: вартість предмету лізингу 27 564,86 дол. США, що на дату укладання цього договору згідно обмінного курсу долара США гривневий еквівалент становить 742 900гривень ( п.8.2); авансовий платіж 23% від вартості предмету лізингу ( п.9.2); щомісячний періодичний платіж становить 635,51дол. США, згідно обмінного курсу долара США гривневий еквівалент становить 17126,99 гривень; комісія за організацію договору 10% ( п.9.1), комісія за передачу - одноразовий платіж, розмір якого становить 3% від вартості транспортного засобу вказаного в договорі ( п.9.7). Строк лізингу починається з моменту передачі предмету лізингу та підписання акту приймання-передачі, та закінчується через 60 місяців з моменту підписання акту прий мання-передачі предмету лізингу. ( п.2.1).
Відповідно до пункту 4.1 договорів відповідач зобов"язався передати позивачеві у користування предмет лізингу не пізніше 90 календарних днів з дня отримання на поточний рахунок лізингодавця наступних платежів: Комісії за організацію договору, Авансового платежу, Комісії за передачу предмета лізингу; - у разі наявності, оплати різниці до вже сплаченого авансового платежу на умовах, викладених у п. 9.4 ст. 9 даного Договору,з урахуванням умов викладених у п.1.7 ст.1 даного договору. ( а.с.10).
На виконання умов договору позивач сплатив на рахунок лізингодавця платіж в розмірі 77 420,00 грн. (квитанція № 0.0.903617436.1 від 27.11.2017).
Відповідно до п. 12.1 Договору фінансового лізингу, лізингоодержувач який не сплатив лізингові платежі, що передбачені в п.1.7 та 4.1 , та не отримав транспортний засіб, має право розірвати даний договір за власним бажанням, про що має повідомити Лізингодавця у письмовій формі з чітким волевиявленням щодо розірвання Договору, шляхом направлення відповідного листа рекомендованою кореспонденцією на адресу Лізингнодавця. У строк, встановлений чинним законодавством, Лізингодавець розглядає заяву Лізингоодержувача та надає письмову відповідь, в якій повідомляє про розірвання договору та про наслідки його розірвання. В такому випадку поверненню підлягає 80% від сплаченого авансового платежу та/або частини Авансових платежів, 20% Лізингодавець утримує в якості штрафу за дострокове розірвання договору. Комісія за організацію договору в такому випадку не повертається. ( а.с14).
Листом від 07 грудня 2017 року позивач звернувся до відповідача з проханням розірвати договір фінансового лізингу та повернути сплачені грошові кошти в сумі 77 420,00 грн., які станом на момент розгляду справи позивачу неповернуті.
Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг».
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів" містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.
Так, за змістом частини п'ятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.
Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону).
Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в частині другій статті 18 цього Закону умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.
Аналізуючи норму статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).
У пункті 8.2 оспорюваного Договору вказана погоджена сторонами вартість предмета лізингу, яка становить 27 565, 86 доларів США. За умовами договору вона може бути змінена, в залежності від зміни обмінного курсу долара США до української гривні або у разі зміни відпускної ціни транспортного засобу у продавця ( п.8.3), що у свою чергу відповідно до п.13 ч.3ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» також є ознакою несправедливої угоди, без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.
Аналіз змісту спірного договору фінансового лізингу від 27 листопада 2017 року, укладеного між сторонами дає підстави прийти до висновку, що в договорах виключені та обмежені права лізингоодержувача як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов'язків, передбачених договором та законом, звужені обов'язки лізингодавця, які передбачені в Законі України «Про фінансовий лізинг», положеннях ЦК України, повністю виключена відповідальність лізингодавця за невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо передачі предмета лізингу та передачі цієї речі належної якості, одночасно значно розширені права лізингодавця, які суперечать вимогам чинного законодавства.
Окрім того, згідно пункту 4 частини першоїстатті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.
Послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою (пункт 11-1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).
Відповідно до частини першої статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
Судом не встановлено наявності ліцензії у відповідача для здійснення фінансових послуг щодо залучення фінансових активів від фізичних осіб, що свідчить про відсутність такого дозволу (ліцензії), та що суперечить вимогам законодавства.
Відповідно до частини другоїстатті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно достатті 628 ЦК України.
Згідно статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Судом встановлено, що договір фінансового лізингу від 26 листопада 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «СІГМА АВТОЛІЗІНГ», нотаріально посвідчено не було.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку про те, що договори містять несправедливі умови для позивача, а також всупереч вимогам чинного законодавства відповідач здійснює свою діяльність без ліцензії для здійснення фінансової діяльності, а лізинговий договір не був нотаріально посвідчений.
Дана правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року (справа № 6-2766цс15).
Зважаючи на вище викладене, наявні підстави для задоволення позову визнання договору фінасового лізингу недійсним та стягнення з відповідача на користь позивача сплачених в рахунок виконання договору коштів.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову, питання судових витрат вирішується на підставі ст.141 ЦПК України та підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.18,19,21 закону України "Про захист прав споживачів", ст.10,11 закону України "Про фінансовий лізинг" ст.ст. 220,227,628, 799,806 ЦК України, ст.ст. 12,76,77,81,83,141,211,223,247,258, 259, 265,268,273,279, 280-283 ЦПК України суд,
УХВАЛИВ::
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір фінансового лізингу № 02075, укладений 27 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «СІГМА ЛІЗІНГ».
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СІГМА ЛІЗІНГ (м. Київ, вул. Харківське шосе, 182 код ЄДРПОУ 41298109) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму сплаченого за договором платежу в розмірі 77420 ( сімдесят сім тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА ЛІЗІНГ" (м. Київ, вул. Харківське шосе, 182 код ЄДРПОУ 41298109) в дохід держави судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві ) гривні 00 копійок.
Рішення суду відповідно до частини 1 статті 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом , що його ухвалив за письмовою заявою відповідача , поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В.О.Мальований