Справа №760/27155/17
Провадження № 3-577/18
06.03.2017 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Захарова А.С. за участю прокурорів Комарецького Є.В., Плиска К.В., захисника - адвоката Ракова В.В. та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самбір Львівської області, громадянина України, начальника військ зв'язку Збройних Сил України - начальника Головного управління зв'язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних Сил України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, які надійшли з Генеральної прокуратури України, -
В протоколі про військове адміністративне правопорушення № 1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП складеному відносно ОСОБА_1 , зазначено, що наказом Міністра оборони України генерал-майор ОСОБА_1 призначений на посаду начальника військ зв'язку Збройних Сил України - начальника Головного управління зв'язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних Сил України і, відповідно є військовою службовою особою.
Відповідно до статей 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир (начальник) особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність, за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу) і зобов'язаний знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства.
Згідно із пунктом 3.1.3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затверджене наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 № 300 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.12.1997 за № 615/2419), командир військової частини, яка має права юридичної особи, у межах своїх повноважень та виділених коштів має правоукладати господарські угоди або договори та несе повну відповідальність за обґрунтоване і правомірне витрачання (використання) коштів на пов'язану з цими угодами діяльність. Він забезпечує обов'язкове попереднє письмове погодження проектів майбутніх господарських угод (договорів) з начальником фінансової служби та юрисконсультом військової частини (з'єднання). За відсутності згаданих спеціалістів у військовій частині (з'єднанні) проекти угод (договорів) погоджуються з відповідним спеціалістом вищого військового органу.
Крім цього, наказом Міністра оборони України від 16.05.2011 №90 затверджено Положення про Головне управління зв'язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних Сил України.
Пунктом 7 зазначеного Положення визначено, що Головне управління зв'язку та інформаційних систем очолює начальник військ зв'язку Збройних Сил України - начальник Головного управління зв'язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних Сил України.
Відповідно до пункту 8 вказаного Положення, начальник військ зв'язку Збройних Сил, серед іншого, відповідає за організацію фінансування, контролю за виконанням заходів державних і цільових програм, цільового використання коштів і майна у Збройних Силах відповідно до державних цільових, бюджетних програм і статей кошторису Міністерства оборони України, за якими Головне управління зв'язку та інформаційних систем є відповідальним виконавцем або співвиконавцем.
Наказом Міністра оборони України від 27.12.2016 № 725 визначено Розподіл виконавців (співвиконавців), відповідальних за формування та виконання завдань за напрямами розвитку (додаток 1 до наказу). Відповідно до пункту 5.4 зазначеного Розподілу Головне управління зв'язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних Сил України визначено відповідальним за формування та виконання бюджетної програми спрямованої на забезпечення Збройних Сил України зв'язком, розвиток інформаційної інфраструктури та впровадження інформаційних інфраструктур.
При укладанні у квітні 2017 року державного контракту з державного оборонного замовлення генерал-майором ОСОБА_1 , як військовою службовою особою, допущено недбале ставлення до військової служби, що полягало у наступному.
Пунктом 2 статті 8 Закону України «Про державне оборонне замовлення» визначено, що у разі якщо державним контрактом передбачена закупівля продукції оборонного призначення за імпортом на суму, що перевищує п'ять мільйонів євро, обов'язковою умовою такого контракту є одержання Україною відповідних компенсацій.
Пунктом 3 Порядку укладення компенсаційних (офсетних) договорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 432 визначено, що дія цього Порядку поширюється на випадки укладення офсетних договорів, пов'язаних із закупівлею підофсетної продукції в іноземних постачальників у разі, коли вартість такої продукції перевищує 5 млн. євро, а до вартості закупівлі зараховується також вартість товарів, робіт і послуг, поставлених на митну територію України тими самими постачальниками, міжнародні передачі яких здійснені протягом трьох календарних років до дати проведення оголошених торгів на закупівлю підофсетної продукції.
Неналежно виконуючи вищевказані службові обов'язки, нехтуючи вищезазначеними вимогами законодавства, начальник військ зв'язку Збройних Сил України - начальник Головного управління зв'язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних Сил України генерал-майор Рапко В.В., 18.04.2017, у приміщенні Генерального штабу Збройних Сил України (м. Київ, пр-кт Повітрофлотський, 6) власноручно підписав державний контракт .N«308/17/7 з дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - державним госпрозрахунковим зовнішньоторговельним підприємством «Спецтехноекспорт» щодо постачання (закупівлі) у іноземного суб'єкта господарської діяльності радіозасобів УКХ діапазону, вартість яких перевищує п'ять мільйонів євро, що не передбачав обов'язкової умови отримання Україною відповідних компенсацій.
У подальшому ОСОБА_1 заходів щодо виконання зазначених вище вимог законодавства, у т.ч. шляхом укладення додаткових угод до вказаного контракту, або у інший спосіб, не вживав, а тому ці порушення Закону є триваючими та до цього часу не усунуті.
Вищевказане унеможливлює укладання та виконання зовнішньоекономічного компенсаційного (офсетного) договору, та, як наслідок, позбавляє Україну права на отримання відповідних компенсацій від іноземного постачальника за поставку підофсетної продукції.
Вищий адміністративний суд України в постанові від 16.02.2015 (справа №800/582/14), яка набула законної сили, зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду та останній діє до теперішнього часу.
Таким чином, являючись начальником військ зв'язку Збройних Сил України - начальником Головного управління зв'язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних Сил України, тобто військовою службовою особою, генерал-майор ОСОБА_1 вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби, в умовах особливого періоду, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП., не визнав та пояснив, що відповідно наказу Міністра оборони України від 27.02.2015 №126, його було призначено на посаду начальника військ зв'язку Збройних Сил України - начальника Головного управління зв'язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних Сил України. Його службові обов'язки визначено наказом Міністерства оборони України від 16.05.2011 №90, яким затверджено Положення про Головне управління зв'язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних Сил України.
Так, у відповідності до п. 7 даного наказу визначено, що Головне управління зв'язку та інформаційних систем очолює начальник військ зв'язку Збройних Сил України - начальник Головного управління зв'язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних Сил України.
Відповідно до п.8 вказаного Положення, начальник військ зв'язку Збройних Сил, серед іншого, відповідає за організацію фінансування, контролю за виконанням заходів державних і цільових програм, цільового використання коштів і майна у Збройних Силах відповідно до державних цільових, бюджетних програм і статей кошторису Міністерства оборони України, якими Головне управління зв'язку та інформаційних систем є відповідальним виконавцем співвиконавцем.
Виключно на виконання покладних на нього повноважень в рамках та на виконання державної програми забезпечення військ новітніми засобами зв'язку, ним від імені Міністерства оборони України на підставі довіреності від 19.01.2017 №220/24/д укладено державний контракт від 18.04.2017 №308/17/7 з дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - державним госпрозрахунковим зовнішньо торгівельним підприємством «Спецтехноекспорт» (далі - ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт») щодо постачання (закупівлі) продукції іноземних виробників за державним оборонним замовленням, зокрема, радіозасобів УКХ діапазону.
Наголошує, що даний державний контракт за своєю правовою природою не являється зовнішньоекономічним контрактом та був укладений з українським суб'єктом підприємницької діяльності, а не з нерезидентом.
Зовнішньоекономічні договори (контракти), на підставі яких резиденти України здійснюють зовнішньоекономічну діяльність та проводять розрахунки з нерезидентами за експорт або імпорт товарів (робіт, послуг), мають відповідати вимогам законодавства України, зокрема, Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями.
Відповідно до Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. № 201 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.09.2001 №833/6024, під зовнішньоекономічним договором (контрактом) розуміється матеріально оформлена угода двох і більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну чи припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Тобто, вимога, викладена у п.2 ст.8 Закону України «Про державне оборонне замовлення» в даному конкретному випадку не може бути застосована, саме до Міністерства оборони України, оскільки останнє не є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності за даним державним контрактом.
Крім того, Міністерство оборони України не уповноважувалось Кабінетом Міністрів України на укладання контактів щодо постачання підофсетної продукції в розумінні Постанови КМУ від 20.04.2011 №432 «Про затвердження Порядку укладення компенсаційних (офсетних) договорів та видів компенсацій, що можуть надаватися за компенсаційними (офсетними) договорами».
Підпунктом 4 ст.2 затвердженого цією постановою «Порядку укладання компенсаційних (офсетних) договорів» визначено, що компенсаційний (офсетний) договір це пов'язаний з контрактом на постачання підофсетної продукції і укладений між державним замовником та іноземним постачальником підофсетної продукції зовнішньоекономічний договір (контракт), що визначає вид компенсації, сферу її застосування, форму та вартість прямого або непрямого офсетного зобов'язання, яке іноземний постачальник повинен виконати на території України в інтересах офсетного бенефіціара.
Як зазначено вище, Міністерство оборони України таким «офсетним бенефіціаром» по державному контракту від 18.04.2017 №308/17/7 не виступає, тому викладені в протоколі фактичні обвинувачення в неналежному виконанні з його сторони службових обов'язків та нехтування вимогами законодавства, передбачених п.2 ст.8 Закону України «Про державне оборонне замовлення» та п. 3 «Порядку укладення компенсаційних (офсетних) договорів», в зв'язку з підписанням зазначеного державного контракту є безпідставними та таким, що не можуть бути прийнятими до уваги в ході розгляду даної адміністративної справи.
А тому в зв'язку з посиланням в протоколі на начеб то порушення з його сторони вимог п. 3 «Порядку укладення компенсаційних (офсетних) договорів», щодо поширення його дії на випадки укладення офсетних договорів, пов'язаних із закупівлею підофсетної продукції у іноземних постачальників у разі, коли вартість такої продукції перевищує 5 млн. євро, зазначає наступне:
Як показано вище, Міністерство оборони України не є офсетним бенефіціаром і на нього на час укладання державного контракту від 18.04.2017 №308/17/7 не були покладені обов'язки щодо укладання компенсаційного (офсетного) договору, пов'язаного з даним контрактом.
Додатково звертає увагу суду, що дія Порядку укладення компенсаційних (офсетних) договорів, поширюється виключно на випадки укладення офсетних договорів, пов'язаних із закупівлею підофсетної продукції у іноземних постачальників у разі, коли вартість такої продукції перевищує 5 млн. євро.
Сторона державного контракту - ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" листом (№ 31.2/91/5898-17 від 19.07.2017) повідомило про те, що «відповідно до умов державного контракту від 18.04.2017 № 308/17/7 рівень договірної ціни на продукцію встановлюється на підставі фактичних витрат виконавця, понесених ним у ході виконання контракту з урахуванням курсу долару США на момент купівлі іноземної валюти для оплати виробнику продукції. Купівля валюти для перерахування іноземному постачальнику, здійснювалася 05.07.2017 року. Враховуючи зазначене вартість продукції, що постачається за Контрактом, складає близько 4,7 млн. Євро, що не підпадає під дію ст.8 Закону України «Про державне оборонне замовлення»
Крім того, він з власної ініціативи, як начальник ГУЗІС ГШ Збройних Сил України, листом № 308/51/8740 від 24.07.2017 звернувся до Міністерства економічного розвитку і торгівлі з метою розгляду на засіданні офсетної комісії питання щодо дотримання вимог законодавства ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» у контексті визначення можливості з виникнення офсету в зв'язку з виконанням державного контракту від 18.04.2017 №308/17/7.
У відповідь на зазначене ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» надало відповідь на адресу ГУЗ та ІС ГШ ЗС України та департаменту стратегічного розвитку сектору оборони та безпеки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (№ 31.2/74/6498-17 від 07.08.2017) в якому також зазначило, що вимоги ст.8 Закону України «Про державне оборонне замовлення», щодо одержання Україною відповідних компенсацій при укладанні контракту на зазначену міжнародну передачу на поширюються.
Наведені вище документи, а також матеріали засідання офсетної комісії, утвореної наказом Мінекономрозвитку України від 12.01.2012 №29, яке було проведено 27.09.2017 (Протокол №2), прямо вказують на факт відсутності підстав виникнення офсету у результаті виконання державних контракту від 18.04.2017 №308/17/7.
Як доведено вище, його діями стосовно підписання та виконання даного державного контракту не було і не могло бути нанесено матеріальної чи іміджевої шкоди державі Україна.
А тому з урахуванням вищевикладеного просить закрити провадження в справі відносно нього за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши думку прокурорів, які вважають, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, оскільки останній в супереч вимогам п. 2 ст.8 Закону України «Про державне оборонне замовлення», яким визначено, що у разі якщо державним контрактом передбачена закупівля продукції оборонного призначення за імпортом на суму, що перевищує п'ять мільйонів євро, обов'язковою умовою такого контракту є одержання Україною відповідних компенсацій, а також в супереч вимогам п. 3 Порядку укладення компенсаційних (офсетних) договорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 432 відповідно до якого визначено, що дія цього Порядку поширюється на випадки укладення офсетних договорів, пов'язаних із закупівлею підофсетної продукції в іноземних постачальників у разі, коли вартість такої продукції перевищує 5 млн. євро, а до вартості закупівлі зараховується також вартість товарів, робіт і послуг, поставлених на митну територію України тими самими постачальниками, міжнародні передачі яких здійснені протягом трьох календарних років до дати проведення оголошених торгів на закупівлю підофсетної продукції, під час підписання 18.04.2017 року, у приміщенні Генерального штабу Збройних Сил України (м. Київ, пр-кт Повітрофлотський, 6) державного контракту N«308/17/7 з дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - державним госпрозрахунковим зовнішньоторговельним підприємством «Спецтехноекспорт» щодо постачання (закупівлі) у іноземного суб'єкта господарської діяльності радіозасобів УКХ діапазону, вартість яких перевищує п'ять мільйонів євро, що не передбачав обов'язкової умови отримання Україною відповідних компенсацій, суддя приходить до висновку, що матеріали справи не містять достатніх, належних та допустимих доказів того, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, з огляду на наступне:
Згідно ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь
Відповідно до ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про державне оборонне замовлення» у разі якщо державним контрактом передбачена закупівля продукції оборонного призначення за імпортом на суму, що перевищує п'ять мільйонів євро, обов'язковою умовою такого контракту є одержання Україною відповідних компенсацій.
Згідно із пунктом 3.1.3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затверджене наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 № 300 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.12.1997 за № 615/2419), командир військової частини, яка має права юридичної особи, у межах своїх повноважень та виділених коштів має правоукладати господарські угоди або договори та несе повну відповідальність за обґрунтоване і правомірне витрачання (використання) коштів на пов'язану з цими угодами діяльність. Він забезпечує обов'язкове попереднє письмове погодження проектів майбутніх господарських угод (договорів) з начальником фінансової служби та юрисконсультом військової частини (з'єднання). За відсутності згаданих спеціалістів у військовій частині (з'єднанні) проекти угод (договорів) погоджуються з відповідним спеціалістом вищого військового органу.
Твердження ОСОБА_1 щодо того, що під час укладання державного контракту від 18.04.2017 №308/17/7 з дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - державним госпрозрахунковим зовнішньо торгівельним підприємством «Спецтехноекспорт» (далі - ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт») щодо постачання (закупівлі) продукції іноземних виробників за державним оборонним замовленням, зокрема, радіозасобів УКХ діапазону, ним не було порушено вимог п. 2 ст.8 Закону України «Про державне оборонне замовлення», а також вимог п. 3 Порядку укладення компенсаційних (офсетних) договорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 432 в частинні не зазначення в даному контракті обов'язкової умови отримання Україною відповідних компенсацій, так як вимоги викладені у п.2 ст.8 Закону України «Про державне оборонне замовлення» в даному конкретному випадку не може бути застосована, саме до Міністерства оборони України, оскільки останнє не є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності за даним державним контрактом.
Більш, того дія Порядку укладення компенсаційних (офсетних) договорів, поширюється виключно на випадки укладення офсетних договорів, пов'язаних із закупівлею підофсетної продукції у іноземних постачальників у разі, коли вартість такої продукції перевищує 5 млн. євро., однак вартість продукції, що постачається за Державним контрактом 18.04.2017 №308/17/7, складала близько 4,7 млн. Євро, що не підпадає під дію ст.8 Закону України «Про державне оборонне замовлення», підтверджуються наступними доказами, а саме:
Листом Заступника Міністерства оборони України генерал-лейтенанта Павловського І.В. №220/6806 від 13.09.2017 року з якого вбачається, що Міністерство оборони України не планує укладання контрактів на постачання підофсетної продукції, оскільки до Порядку укладання компенсаційних (офсетних) договорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 року №432 «контракт на постачання підофсетної продукції - укладений між державним замовником та іноземним суб'єктом господарської діяльності контракт з оборонного з оборонного замовлення…». Положенням про міністерство оборони України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. №671, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 р. №730, укладання Міноборони зовнішньоекономічних договорів та контрактів не передбачено.
Крім, того Міноборони, не уповноважувалося Кабінетом Міністрів України на укладання контрактів на постачання підофсетної продукції. А тому з урахування зазначеного, закупівля продукції оборонного призначення іноземного виробництва за державним оборонним замовленням буде здійснюватися, шляхом укладання державних контрактів з вітчизняними суб'єктами господарювання, що зареєстровані як виробники продукції, робіт і послух оборонного призначення, закупівлі яких становлять державну таємницю та є суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності (а.с. 25).
Листами заступника директора ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» Бельбас В.В. (№ 31.2/131/7234-17 від 31.08.2017 року, №31.2/74/6498-17 від 07.08.2017 року, №31.2/91/5998-17 від 19.07.2017 року, № 31.4/136/5885 від 19.07.2017 року) з яких вбачається, що між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та Міністерством оборони Українибуло укладено Державний контракт на постачання засобів зв'язку виробництва компанії «Aselsan» № 308/17/7/STE-2-53-К-17 від 18.04.2017 р., відповідно до умов якого рівень договірної ціни на продукцію встановлюється на підставі фактичних витрат виконавця, понесених ним у ході виконання контракту з урахуванням курсу долару США на момент купівлі іноземної валюти для оплати виробнику продукції.
Купівля валюти для перерахування іноземному постачальнику, здійснювалась 05.07.2017 року та відповідно итрати на закупівлю іноземної валюти (без комісії банку) склали 138 651 845,63 грн., що відповідно до курсу НБУ (29,537514 грн. за Євро), що на той день складало - 4 694 093,27 Євро.
Враховуючи зазначене, вартість закупівлі продукції в іноземного постачальника складає близько 4,7 млн. Євро, отже під час укладання державного контракту від 18.04.2017 №308/17/7, вимоги ст.8 ЗУ N 464-ХІV від 03.03.1999 р. щодо одержання Україною відповідних компенсацій, не поширювалися (а.с. 29, 31-32, 33-34, 37-38, 59-60, 63-64, 104-109).
Протоколом № 2 засідання офсетної комісії від 27.09.2017 рокувідповідно до якого було враховано інформацію ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», Генштабу ЗСУ, Міноборони, щодо відсутності підстав відповідно до пункту 3 Порядку укладання компенсаційних (офсетних) договорів, Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 №432, виникнення офсету у результаті виконання державного контракту від 18.04.2017 № 308/17/7/STE-2-53-К-17. (а.с. 61-62).
Письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 ,що містяться в матеріалах справи та в яких останній зазначив, що державний контракт від 18.04.2017 року №308/17/7 за своєю правовою природою, не є зовнішньоекономічним контрактом та був укладений з українським суб'єктом господарської діяльності, а не з нерезидентом . Таким чином вважає, що вимога викладена у п. 2 ст. 8 Закону України «Про державне оборонне замовлення», в даному випадку не може бути застосована саме до Міністерства оборони України, оскільки за даним контрактом Міноборони не є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності.
Зазначену позицію підтримала офсетна комісія Мінекономрозвитку у Протоколі №2 від 27.09.2017 де прямо вказано, що підстави виникнення офсету за державним контрактом від 18.04.2017 року №308/17/7 відсутні.
Крім, того вказана офсетна комісія у резолютивній частині Протоколу №4 свого засідання від 20.12.2017 зазначила, що кінцевим бенефіціаром за контрактами з компанією «Аselsan» є ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», а не Міноборони. Таким чином висновки Військової прокуратури, щодо наявності офсету за державним контрактом від 18.04.2017 року №308/17/7 для Міноборони є необґрунтованими та хибними. Більш того зазначає, що підстави виникнення офсету за державним контрактом від 18.04.2017 року №308/17/7 відсутні, дія Порядку укладення компенсаційних (офсетних) договорів, поширюється виключно на випадки укладення офсетних договорів, пов'язаних із закупівлею підофсетної продукції у іноземних постачальників у разі, коли вартість такої продукції перевищує 5 млн. євро., однак вартість продукції, що постачається за Контрактом від 18.04.2017 року №308/17/7 складає близько 4,7 млн. Євро, що не підпадає під дію ст.8 Закону України «Про державне оборонне замовлення».
Крім того висновки Військової прокуратури щодо невжиття заходів генерал-майором ОСОБА_1 для вирішення питання офсету за державним контрактом від 18.04.2017 №308/17/7, не відповідають дійсності, оскільки йому достовірно відомо, що ОСОБА_1 особисто ініціював неодноразові звернення та запити, як до уповноваженого в державі органу в особі Мінекономрозвитку так і до ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», з метою вирішення питання офсету за державним контрактом від 18.04.2017 №308/17/7. Результатами таких звернень та запитів є згаданий ним висновок про відсутність для Міноборони підстав для офсету за вказаним державним контрактом.
Письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 що містяться в матеріалах справи та в яких останній зазначив, що йому достовірно відомо, що засоби зв'язку виробництва «Аselsan» за державним контрактом від 18.04.2017 року №308/17/7 надійшлди у військові частини Збройних Сил України для використання за призначенням. Також, йому достовірно відомо, що представником компанії «Аselsan», поза межами контракту організовано та здійснюється технічна підтримка зазначених засобів зв'язку. Вказаними представниками створено навчально-сервісний центр «Аselsan», де здійснюється безкоштовне навчання військових фахівців зв'язку налаштування, експлуатації та технічному обслуговуванню засобів зв'язку виробництва «Аselsan». Зазначає, що він особисто в період з 13.11.2017 року по 23.11.2017 рік пройшов курс навчання та отримав відповідний сертифікат.
Також звертає увагу суду, що у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут створена навчально-матеріальна база, яка включає засоби зв'язку комутації виробництва «Аselsan». В інституті вивчення вказаних засобів зв'язку та комутації включено до навчальних програм підготовки курсантів, а також офіцерів - слухачів курсів підвищення кваліфікації , відповідні заняття проводяться згідно навчального плану. Представниками компанії «Аselsan», здійснюється методики підтримки та супроводження навчального процесу в інституті, як посібниками, інструкціями, технічними консультаціями, а також здійсненням оновлення програмного забезпечення для налаштування радіостанцій та передачі даних (а.с.237-238).
Поясненнями свідка ОСОБА_4 , який в судовому засіданні пояснив, що 18.04.2017 року між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та Міністерством оборони Українибуло укладено Державний контракт на постачання засобів зв'язку виробництва компанії «Aselsan» № 308/17/7/STE-2-53-К-17 від 18.04.2017 р.. Вартість закупівлі продукції в іноземного постачальника за Держаним контрактом від 18.04.2017 р. складала близько 4, 7 млн. Євро.
Щодо, передбачення в контракті отримання відповідної компенсації у відповідності до вимог п. 2 ст.8 Закону України «Про державне оборонне замовлення», то дана вимога при укладанні Державного контракту на постачання засобів зв'язку виробництва компанії «Aselsan» № 308/17/7/STE-2-53-К-17 від 18.04.2017 р. не поширювалася, оскільки вартість закупівлі продукції в іноземного постачальника складала близько 4, 7 млн. Євро, а дія вимог п. 2 ст. 8 Закону України «Про державне оборонне замовлення», поширюється лише, за умови коли вартість продукції оборонного призначення за імпортом перевищує 5 млн. Євро.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п.1 ст.247 КУпАП суддя приходить до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП слід закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки з досліджених матеріалів справи вбачається, що вартість продукції, що постачалася за укладеним державним контрактом від 18.04.2017 №308/17/7 між з дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - державним госпрозрахунковим зовнішньо торгівельним підприємством «Спецтехноекспорт» (далі - ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт»), складає близько 4,7 млн. Євро, що не підпадає під дію п. 2 ст.8 Закону України «Про державне оборонне замовлення».
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, оскільки на ОСОБА_1 не накладено адміністративне стягнення, то з нього не може бути стягнуто судовий збір.
Враховуючи викладене, керуючись ч.3 ст.62 Конституції України, Законом України «Про державне оборонне замовлення», ст.ст. 172-15, 247, 245, 251, 252, 278, 280 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Суддя: Захарова А.С.