Справа № 569/13417/17
05 березня 2018 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Першко О.О.,
секретар судового засідання - Прокопчук Л.М.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, які стягуються на її користь з відповідача на утримання їхніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно та просить стягувати починаючи з 01 вересня 2017 року і до досягнення дітьми повноліття з відповідача аліменти на утримання їхніх дітей в твердій грошовій сумі в розмірі по 2 500 гривень 00 копійок щомісячно на кожну дитину.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що з відповідача на її користь відповідно до рішень суду здійснюється стягнення аліментів на утримання їхніх дітей в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно. На даний час сума стягуваних аліментів на неповнолітніх дітей є недостатньою для їх матеріального утримання та забезпечення належного рівня життя. У зв'язку з цим позивач просить змінити розмір аліментів, які стягуються з відповідача, та стягувати їх в твердій грошовій сумі в розмірі по 2 500 гривень 00 копійок щомісячно на кожну дитину.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, просили його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується його особистою розпискою, яка знаходиться в матеріалах справи. Про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив не подав і позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, таким чином суд проводить розгляд справи на підставі ст.280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою позивача.
Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено, сторони є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження серії 1-АП №276462 та 1-ГЮ №055550 відповідно.
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 березня 2007 року, яке набрало законної сили 17 травня 2007 року, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 заробітної плати, щомісячно, починаючи з 15 березня 2007 року і до настання повноліття дитини.
Згідно рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 січня 2008 року, яке набрало законної сили 26 лютого 2008 року, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 вересня 2007 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною другою статті 182 СК України (в редакції на час визначення аліментів) передбачалося, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» №2037-VIII від 17 травня 2017 року внесено зміни до Сімейного кодексу України.
Так, частиною третьою статті 181 СК України (в редакції, чинній на час розгляду справи) передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно частини другої статті 182 СК України (в редакції, чинній на час розгляду справи) розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Зі змісту наведених законодавчих приписів слід дійти висновку, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження, стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Саме такий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року, винесеній за результатами розгляду справи №6-143цс13 за заявою про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Як з'ясовано, розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання їхніх спільних з позивачем дітей визначено судом у частці від заробітку (доходу) батька дітей. Разом з тим, позивач як одержувач аліментів просить змінити спосіб стягнення аліментів визначивши їх у твердій грошовій сумі, оскільки розмір отримуваних нею аліментів не є достатнім для утримання дітей.
Таким чином, враховуючи положення законодавства щодо права того з батьків, з яким проживає дитина, вирішувати питання щодо способу стягнення аліментів, суд приходить до висновку про необхідність зміни розміру аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання їхніх дітей шляхом зміни способу їх присудження та погоджується з доводами позивача про необхідність стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд відповідно до статті 182 СК України враховує майновий стан відповідача, відсутність будь-яких відомостей про наявність у нього захворювань, відсутність будь-яких відомостей про перебування на його утриманні інших осіб та наявність у позивача, яка зобов'язана на рівні з відповідачем брати участь в утриманні спільних дітей, постійного місця роботи і відповідно постійного доходу.
За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання їхніх спільних дітей у розмірі по 1 000 грн. на кожну дитину щомісячно, що буде законним та справедливим і відповідатиме інтересам сторін. Стягнення аліментів в даному розмірі суд вважає розумним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей у даному віці. Доказів про потребу стягнення коштів на утримання дітей в більшому розмірі позивач суду не надала.
Окрім того, в позовній заяві позивач зазначила, що просить стягнути аліменти у новому розмірі починаючи з 01 вересня 2017 року, однак п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" вказує на те, що визначені в порядку ст.192 СК України аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
За таких обставин суд вважає за необхідне змінити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання їхніх дітей на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 березня 2007 року та на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 січня 2008 року та стягувати починаючи з дня набрання рішенням законної сили з відповідача на користь позивача аліменти на утримання їхніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі по 1 000 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття. Отже позов підлягає задоволенню частково.
Керуючись статтями 180-184, 191, 192 Сімейного кодексу України, статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання їхніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 березня 2007 року та на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 січня 2008 року в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно та стягувати починаючи з дня набрання рішенням законної сили з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання їхніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі, в розмірі по 1 000 (одній тисячі) гривень 00 копійок щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, НОМЕР_1.
Відповідач ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5.
Повне судове рішення складено 06 березня 2018 року.
Суддя О.О. Першко