Справа №403/634/17 провадження № 2/403/39/18
28 лютого 2018 року смт.Устинівка
Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Атаманової С.Ю.,
при секретарі судового засідання Дорошенко В.В.,
з участю:
представника позивача ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідачів ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» до ОСОБА_3 та Фермерського господарства «Абара Геннадій Анатолійович» про визнання недійсним договору оренди землі, визнання поновленим договору оренди землі,-
Позивач ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» (далі - ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу») звернувся до суду з позовом до відповідачів: ОСОБА_3 та Фермерського господарства «Абара Геннадій Анатолійович» (далі - ФГ «Абара Геннадій Анатолійович») про: визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між відповідачами 10.03.2017 року та зареєстрованого державним реєстратором 03.04.2017 року за номером запису про інше речове право 19837496 та визнання поновленим договору оренди землі, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 20.10.2011 року, зареєстрованого 07.03.2012 року за №352580004001139.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 20.10.2011 року між ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» та відповідачем по справі ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, зареєстрований у відділі Держкомзему у Устинівському районі Кіровоградської області, про що 07.03.2012 року внесений запис до Державного реєстру земель за №352580004001139. Згідно умов вказаного договору, відповідач по справі ОСОБА_3 передав належну йому на праві власності земельну ділянку площею 6,65 га в оренду позивачу строком на 5 років, починаючи з дня державної реєстрації. Відповідно до п.3.3 договору оренди землі орендар після закінчення дії договору має переважне право на поновлення його дії на новий строк та в цьому разі повинен письмово повідомити орендодавця про свій намір продовжити дію договору.
09.11.2016 року позивач ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» направив на адресу відповідача лист-повідомлення про намір поновити договір оренди землі від 20.10.2011 року разом з проектом додаткової угоди до договору оренди землі, однак відповідач не повідомив позивача про прийняте ним рішення щодо поновлення вказаного договору оренди землі, а лише надав відповідь про його бажання самостійно обробляти земельну ділянку.
Позивач належним чином виконував умови договору оренди землі і після закінчення строку його дії продовжував користуватись земельною ділянкою та виконувати свої обов'язки по договору - сплачувати орендну плату та податок на землю.
Разом з тим, через певний час, позивачу стало відомо, що відповідач по справі ОСОБА_3 уклав договір оренди належної йому земельної ділянки строком на 7 років з іншим орендарем - відповідачем ФГ «Абара Геннадій Анатолійович», державна реєстрація права оренди земельної ділянки здійснена 03.04.2017 року.
За вказаних обставин, посилаючись на положення ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі», позивач в заявах по суті справи, зазначає, що має переважне право перед іншими особами на поновлення договору оренди земельної ділянки, і договір оренди землі, укладений між ним та відповідачем ОСОБА_3 має бути поновленим, оскільки до закінчення строку дії договору оренди землі позивач надіслав орендодавцю лист-повідомлення про свій намір поновити договір оренди землі з проектом додаткової угоди до нього, після закінчення строку дії договору оренди землі позивач продовжував користуватись земельною ділянкою і відповідач ОСОБА_3 протягом одного місяця після закінчення строку дії договору не звертався до позивача з листом-повідомленням про заперечення у його поновленні. На підставі викладеного позивач вважає, що відповідачі по справі, уклавши договір оренди землі, порушили його переважне право, як орендаря, на поновлення договору оренди землі від 20.10.2011 року, а тому укладений між ними договір, виходячи з положень ст.ст.203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним, а договір, укладений між ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» і ОСОБА_3 має бути поновлений.
В судовому засіданні по розгляду справи по суті представник позивача ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» викладені в заявах по суті справи (позовній заяві та відповіді на відзив) вимоги підтримала повністю, прохала суд їх задоволити.
В судовому засіданні по розгляду справи відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» не визнав повністю. Суду пояснив, що у вересні 2016 року він повідомляв позивача про небажання продовжувати з ним орендні відносини, про що ним особисто був складений лист-повідомлення, направлений на адресу позивача. Листа позивача з пропозицією поновити укладений між ними договір оренди земельної ділянки разом з проектом додаткової угоди він не отримував, оскільки не проживає за адресою, на яку вони направлялись. Разом з тим, його представник надіслала позивачу від його імені відповідь, з якою він був ознайомлений і підстави, викладені в ній, у зв"язку з якими він не бажає продовжувати орендні відносини з товариством повністю відповідали його волі. Підтвердив, що у листі-повідомленні, направленому на адресу позивача, повідомлялось про відсутність у нього наміру, як власника, продовжувати орендні відносини з товариством після закінчення дії договору з проханням не здійснювати обробіток земельної ділянки, оскільки після закінчення строку дії договору 07.03.2017 року ним, як власником, будуть здійснені дії щодо встановлення меж земельної ділянки та здійснюватиметься власний обробіток. Зазначив, що після направлення повідомлення позивачу, він вирішив знову вступити в орендні відносини, а тому уклав договір оренди землі з відповідачем ФГ «Абара Геннадій Анатолійович». Оскільки вказаний договір оренди з новим орендарем він уклав після закінчення дії договору оренди землі з ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу», тому вважає, що своїми діями не порушував прав позивача. Про свій намір передати земельну ділянку знову в оренду позивача по справі не повідомляв. Також зазначив, що, як власник, має право самостійно визначати з ким вступати в орендні відносини.
В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_3 та ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» позовні вимоги не визнала повністю. Суду пояснила, що відповідач по справі ОСОБА_3 до закінчення строку дії договору оренди, укладеного ним з ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1» 20.10.2011 року, завчасно, відповідно до п.п. 3.2, 12.2 вказаного договору, 12.09.2016 року надіслав позивачу лист-повідомлення, в якому зазначив про відсутність у нього наміру продовжувати орендні відносини з товариством та прохання не здійснювати обробіток земельної ділянки з метою безперешкодного повернення її власнику. Оскільки відповідач не проживав за адресою, на яку позивач направив йому проект додаткової угоди, то лист-повідомлення позивача про продовження договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди він не отримував. Разом з тим, не отримавши листа-повідомлення з проектом додаткової угоди, та будучи обізнаною про те, що подібні листи-повідомлення надходять від ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» іншим орендодавцям, нею, як представником відповідача ОСОБА_3 29.11.2016 року було виготовлено, підписано від його імені та повторно направлено на адресу позивача лист-повідомлення про небажання відповідача ОСОБА_3 продовжувати орендні відносини з товариством після закінчення строку дії договору оренди. Зі змістом вказаного листа-повідомлення відповідач ОСОБА_3 був ознайомлений особисто та повністю погодився із викладеними в ньому підставами не продовжувати орендні відносини з позивачем. Таким чином, позивач ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» був належним чином повідомлений відповідачем про відсутність у нього наміру продовжувати орендні відносини, і дії щодо укладення та реєстрації договору оренди землі між ОСОБА_3 та ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» були здійсненні після припинення права оренди позивача ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу». Зазначила, що згідно положень ст.33 Закону України "Про оренду землі" орендодавець лише за необхідності узгоджує з орендарем умови додаткової угоди, але такої необхідності у відповідача не було. Вказала, що позовні вимоги ТОВ "Агрофірма «ОСОБА_1 степу" порушують свободу договору та права відповідача як власника землі, а тому позовні вимоги про поновлення договору оренди та порушення переважного права позивача, як орендаря, є необґрунтованими. Крім того, представник відповідачів зазначила про те, що у зв"язку із розірванням на дату розгляду судом справи по суті договору оренди землі, укладеного між відповідачами ОСОБА_3 та ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» 10.03.2017 року, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання вказаного договору оренди недійсним.
Ухвалою судді від 29.12.2017 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі задоволено клопотання представника позивача про витребування від відповідачів ОСОБА_3 та ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» оригінальних примірників (належним чином засвідчених копій) договору оренди земельної ділянки від 10.03.2017 року, за яким право оренди зареєстроване 03.04.2017 року та від Центру надання адміністративних послуг Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області належним чином засвідчену копію вказаного договору оренди землі.
На виконання вимог п.2 ч.3 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи.
Ухвалою суду від 07.02.2018 року про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті задоволені заяви представника відповідачів про виклик в судове засідання свідків: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (а.с.176-179).
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_3, представника відповідачів, дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Судом по справі встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ІV-КР № 026384, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №420, відповідачу по справі ОСОБА_3 належить на праві власності земельна ділянка площею 6,65 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (а.с.107).
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 15.02.2017 року, земельна ділянка, належна на праві приватної власності відповідачу по справі ОСОБА_3 відповідно до державного акту серія ІV-КР № 026384 від 27.07.2002 року, має кадастровий номер 3525888300:02:000:2101 (а.с.101-102).
Відповідно до договору оренди землі, укладеного між сторонами по справі 20.10.2011 року, відповідач ОСОБА_3, як орендодавець, надав, а позивач по справі ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу», як орендар, прийняв у строкове, оплатне володіння та користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення №101 згідно кадастрового плану, загальною площею 6,65 га, яка знаходиться на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (а.с.7).
Передача вказаної земельної ділянки позивачу, як орендарю, підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки в оренду згідно договору оренди землі від 20.10.2011 року, що був складений за участі сторін договору 07.03.2012 року (а.с.156).
Згідно п.3.1 договору оренди землі строк його дії становить 5 років, починаючи з дня державної реєстрації договору в порядку, передбаченому законодавством (а.с.7).
Згідно п.14.3 договору оренди землі договір набуває чинності з моменту його реєстрації відповідно до чинного законодавства України (а.с.8 зворот).
Судом встановлено, що вказаний договір оренди землі зареєстрований у відділі Держкомзему у Устинівському районі Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.03.2012 року за №352580004001139 (а.с.8 зворот).
За змістом п.3.2 договору оренди землі якщо жодна із сторін протягом місяця після закінчення строку дії договору письмово не заявить про намір його припинити, договір автоматично продовжується на строк, передбачений п.3.1 договору (а.с.7).
Відповідно до п.3.3 договору оренди землі орендар, після закінчення строку дії договору, має переважне право на поновлення його дії на новий строк. В цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про свій намір продовжити дію договору (а.с.7).
Як вбачається з матеріалів справи, до закінчення строку дії договору оренди землі, укладеного з відповідачем ОСОБА_3 20.10.2011 року, позивач, з метою скористатися своїм переважним правом щодо його поновлення, 09.11.2016 року направив відповідачу, за адресою його місця проживання, вказаною у договорі оренди землі, а саме: м.Кіровоград (після перейменування - м.Кропивницький), вул.Шкільна, 22-а Кіровоградська область, лист-повідомлення з пропозицією поновлення договору оренди землі, до якого було додано проект додаткової угоди, що підтверджується фіскальним чеком про оплату пріоритетного цінного листа від 09.11.2016 року та описом вкладень до нього (а.с.9-11, 201, 202).
Доказів отримання зазначених документів відповідачем ОСОБА_3 представником позивача суду не було надано.
Судом по справі також встановлено, що відповідачем по справі ОСОБА_3 12.09.2016 року на адресу позивача ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» було направлено лист-повідомлення, що підтверджується фіскальним чеком про оплату цінного листа від 12.09.2016 року та описом вкладень до нього (а.с.89).
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та його представник підтвердили, що 12.09.2016 року позивачу був направлений лист-повідомлення, написаний власноручно відповідачем 30.08.2016 року (а.с.167).
Факт отримання листа-повідомлення ОСОБА_3, датованого 30.08.2016 року, представником позивача не заперечувався.
Крім того, судом встановлено, що 29.11.2016 року на адресу позивача по справі ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» було направлено рекомендований лист №2500621372645, що підтверджується квитанцією про його оплату, з якої вбачається назва та адреса його направлення: ТОВ «Агрофірма ОСОБА_1» с.Степанівка (а.с.89).
Згідно відповіді Кіровоградської дирекції ПАТ «Укрпошта» від 12.10.2017 року №277/26-04 та додатку до неї - витягів з книги ф.8 про вручення реєстрованих поштових відправлень у грудні 2016 року, адресованих на ім'я ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» (вул.Суворова, 23 с.Степанівка Устинівського району Кіровоградської області), лист з повідомленням №2500621372645 був направлений позивачу по справі та вручений уповноваженій особі на прізвище «Саченко» (а.с.86, 88).
В судовому засіданні відповідач по справі ОСОБА_3 суду пояснив, що не отримував від позивача листа-повідомлення з проектом додаткової угоди, однак його представник ОСОБА_4 склала лист від 29.11.2016 року, який ним був особисто прочитаний і відповідав його намірам, в тому числі і стосовно зазначених в ньому підстав не продовжувати орендні відносини з позивачем. Вказаний лист був підписаний його представником та в подальшому ним же направлений позивачу ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу».
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_9 суду пояснила, що за відсутності отримання відповідачем листа-повідомлення позивача з проектом додаткової угоди, та будучи обізнаною про те, що подібні листи-повідомлення надходять від ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» іншим орендодавцям, нею, як представником відповідача ОСОБА_3, 29.11.2016 року було виготовлено, підписано від його імені та направлено на адресу позивача лист-повідомлення про небажання відповідача ОСОБА_3 продовжувати орендні відносини з товариством після закінчення строку дії договору оренди. Зі змістом вказаного листа-повідомлення відповідач ОСОБА_3 був ознайомлений особисто та повністю погодився із викладеними в ньому підставами не продовжувати орендні відносини з позивачем.
На підтвердження вказаної обставини, представником відповідача по справі ОСОБА_3 наданий суду оригінальний примірник листа-повідомлення відповідача ОСОБА_3 від 29.11.2016 року, який, згідно пояснень відповідача та його представника, даних в судовому засіданні, і був направлений позивачу ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» (а.с.122, 203).
Як вбачається зі змісту дослідженого судом листа-повідомлення, складеного 29.11.2016 року від імені відповідача по справі ОСОБА_3, останній, дослівно: «на виконання ст.33 Закону України про оренду землі…» повідомляє директора ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» про те, що 07 березня 2017 року закінчується термін дії договору оренди земельної ділянки від 20.10.2012 року за №3525800040001139, а тому він не має намірів продовжувати орендні відносини з товариством, прохає не здійснювати обробіток земельної ділянки з метою безперешкодного повернення її власнику та зазначає, що після закінчення строку дії договору ним, як власником, будуть здійснені дії щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та здійснюватиметься власний обробіток землі. Крім того, в листі-повідомленні відповідачем зазначена адреса: вул.Ушакова, 91 м.Кропивницький Кіровоградської області (а.с.122, 203).
В судовому засіданні відповідач по справі ОСОБА_3 підтвердив, що наданий його представником суду оригінал листа-повідомлення від 29.11.2016 року, повністю відповідає змісту того примірника листа-повідомлення, з яким він був ознайомлений особисто та з яким погодився, зокрема, щодо зазначених в ньому підстав не продовжувати орендні відносини з ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу».
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в судовому засіданні також підтвердила направлення листа-повідомлення позивачу від 29.11.2016 року саме такого змісту, про що їй відомо особисто, оскільки саме вона, як представник ОСОБА_3 за довіреністю, здійснювала його виготовлення, підписання та направлення позивачу ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу». При цьому зазначила, що вказаний лист-повідомлення був складений нею в двох оригінальних примірниках, один з яких вона і направила позивачу.
Разом з тим, повідомила, що рекомендоване повідомлення про вручення вказаного листа позивачу на даний час не збереглося.
На підтвердження повноважень представника ОСОБА_3 на час виготовлення та направлення позивачу вказаного вище листа-повідомлення, надала суду копію довіреності від 22.03.2017 року, виданої на один рік, з якої вбачається, що ОСОБА_3 надає право представнику ОСОБА_4 подавати та підписувати всі документи, необхідні для виконання повноважень, включаючи позовні та інші скарги, а також інші документи, що стосуватимуться його прав та законних інтересів (а.с.81).
В судовому засіданні під час безпосереднього дослідження судом письмових доказів представник відповідача ОСОБА_3 підтвердила, що вказана довіреність є саме тією, на підставі якої вона здійснювала повноваження представника відповідача на час вчинення дій щодо виготовлення та направлення позивачу листа-повідомлення від 29.11.2016 року.
Представник позивача в судовому засіданні визнав факт отримання ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» листа-повідомлення від відповідача ОСОБА_3 про його небажання продовжувати орендні відносини з товариством та надав суду для приєднання до матеріалів цивільної справи оригінал вказаного листа-повідомлення. Як вбачається зі змісту наданого представником позивача листа-повідомлення, оригінал якого був досліджений судом в судовому засіданні, відповідач по справі ОСОБА_3, дослівно: «…на Ваш лист-повідомлення…» повідомляє директора ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» про те, що 07 березня 2017 року закінчується термін дії договору оренди земельної ділянки, а тому він не має намірів продовжувати орендні відносини з товариством, прохає не здійснювати обробіток земельної ділянки з метою безперешкодного повернення її власнику та зазначає, що після закінчення строку дії договору ним, як власником, будуть здійснені дії щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та здійснюватиметься власний обробіток землі. Крім того, в листі-повідомленні відповідачем зазначена адреса: м.Кіровоград Кіровоградської області та дата його складення «25.11.2016 року» (а.с.168, 200).
Згідно пояснень представника позивача лист-повідомлення саме такого змісту був отриманий ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу». При цьому поштовий конверт, в якому він надійшов на адресу позивача, не зберігся.
Судом під час розгляду справи по суті також встановлено, що напротязі періоду дії договору оренди земельної ділянки, належної відповідачу ОСОБА_3, та після закінчення строку дії такого, тобто після 07.03.2017 року, позивач ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» належним чином та відповідно до умов укладеного між сторонами договору виконував свої обов'язки орендаря, в тому числі, використовував земельну ділянку за призначенням у власних інтересах, сплачував відповідачу орендну плату, а також єдиний податок, що в ході судового розгляду було підтверджено, зокрема, даними видаткових касових ордерів за травень 2015 року та від 11.05.2017 року, а також платіжною відомістю на видачу орендної плати за землю за 2016 рік, в яких містяться підписи відповідача, про виплату йому ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» орендної плати за користування земельною ділянкою: за 2015 рік - в розмірі 5858 грн. 74 коп., за 2016 рік - в розмірі 6777 грн. 89 коп. та за 2017 рік - в розмірі 6777 грн. 89 коп. (а.с.13-15); повідомленням Устинівського відділення Новоукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області №466/11-21-00-8 від 28.09.2017 року та №64/10 23.01.2018 року про те, що за земельну ділянку (пай) ОСОБА_3 ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» сплачено єдиний податок 4 групи в повному обсязі за ІІІ та ІV квартал 2017 року (а.с.16, 111); повідомленням Устинівського відділення Новоукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області №122/10 від 05.02.2018 року про те, що земельну ділянку (пай) ОСОБА_3 включено до податкової декларації з єдиного податку 4-ої групи за 2017 рік і ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» сплачено його в повному обсязі за І-ІV квартали 2017 року (а.с.169); актом обстеження земельної ділянки від 03 березня 2017 року, проведеного за заявою директора ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» та за участі начальника управління агропромислового розвитку Устинівської РДА ОСОБА_10, відповідно до якого земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 6,65 га, яка знаходиться на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, та право оренди якої здійснюється відповідно до договору оренди від 07.03.2012 року №352580004001139 між ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» та ОСОБА_3, засіяна озимим ячменем та знаходиться в доброму стані (а.с.108-109); актом від 11.07.2017 року, складеного за участі працівників ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» та землевпорядника Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області ОСОБА_8 про те, що на земельній ділянці площею 6,65 га, кадастровий номер 3525888300:02:000:2101, яка належить на праві власності ОСОБА_3, на вказану дату працює сільськогосподарська техніка та працівники ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу», які здійснюють збір врожаю озимого ячменю (а.с.110); актом на списання засобів захисту рослин та мінеральних добрив ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» за травень 2017 року, в якому під №7 зазначені: культура - ячмінь, № поля - 5 (а.с.158); актом на списання засобів захисту рослин та мінеральних добрив ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» за травень 2017 року, в якому під №4 зазначені: культура - ячмінь, № поля - 5 (а.с.159); шляховим листом трактора №152 від 05.05.2017 року про внесення гербіцидів по посівах озимого ячменю, в тому числі, на полі №5 (а.с.164-165); шляховим листом трактора №187 від 28.05.2017 року про внесення добрив та ядохімікатів (гербіцидів), в тому числі на полі №5 (а.с.162-163); шляховим листом трактора №416 від 11.07.2017 року про скошування озимого ячменю на полі №5 (а.с.160-161); повідомленням Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області від 30.01.2018 року про те, що відповідно до схем розміщення земельних ділянок, розташованих на території Степанівської сільської ради, затверджених сесією сільської ради №112 від 05 грудня 2001 року та погоджених головою Устинівської РДА, відділом земельних ресурсів та відділом охорони культурної спадщини, земельна ділянка площею 6,6516 га, кадастровий номер 3525888300:02:000:2101, що належить власнику ОСОБА_3, розташована на полі №5 (а.с.166).
Судом по справі встановлено та було підтверджено в судовому засіданні відповідачем, що ні в період дії договору оренди землі від 20.10.2011 року, ні після закінчення його дії, відповідач ОСОБА_3 не звертався до позивача з приводу невиконання чи неналежного виконання ним умов договору оренди.
Судом по справі також встановлено, що 10.03.2017 року відповідач ОСОБА_3 уклав договір оренди належної йому земельної ділянки з відповідачем ФГ «Абара Геннадій Анатолійович». Право оренди земельної ділянки зареєстроване державним реєстратором Долинської міської ради Кіровоградської області 03.04.2017 року, номер запису про інше речове право: 19837496 (а.с.83, 84-85, 120-121).
Згідно умов договору оренди землі, укладеного між відповідачами по справі 10.03.2017 року, ОСОБА_3, як орендодавець надав, а ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» в особі голови ОСОБА_11А, як орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 6,6516 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3525888300:02:000:2101. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 212665 грн. (а.с.84, 120).
Відповідно до п.п.8, 9 договору оренди землі від 10.03.2017 року договір укладено на 7 років. Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 17 018 грн. (а.с.84, 120).
Судом по справі також встановлено, що згідно акту надання послуг №101 від 04.08.2017 року, складеного за участі представника замовника ФГ «Абара Геннадій Анатолійович», з одного боку, та представника виконавця ТОВ «Інститут дослідження проблем оточуючого середовища України», з іншого боку, виконавцем були виконані роботи (надані послуги) щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) в кількості 19 шт. за ціною з ПДВ 1050,00 грн., а всього загальною вартістю 19950,00 грн. (а.с.143).
Згідно платіжного доручення №157 від 04.08.2017 року ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» сплатив на рахунок виконавця ТОВ «Інститут дослідження проблем оточуючого середовища України» (ІДПОСУ) 19950,00 грн., призначення платежу: за встановлення меж земельних ділянок згідно рахунку №246 від 04.08.2017 року (а.с.141).
Зі змісту рахунку на оплату №246 від 04.08.2017 року вбачається, що покупцем товару у виді встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) є ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» (а.с.142).
Відповідно до наданого представником відповідача акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання, складеного 22.01.2018 року в с.Степанівка представниками ТОВ «Інститут дослідження проблем оточуючого середовища України» інженерами-землевпорядниками ОСОБА_12, ОСОБА_13 та землекористувачем в особі голови ФГ «Абара Геннадій Анатолійович», межі земельної ділянки за кадастровим №3525888300:02:000:2101 площею 6,6516 га закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками третього виду у кількості 4 шт. Межові знаки пред'явлені та передані на зберігання ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» (а.с.133).
Відповідачем по справі ОСОБА_3 належних доказів замовлення та оплати саме ним робіт щодо встановлення меж належної йому на праві власності земельної ділянки в натурі (на місцевості) суду надано не було.
Судом по справі встановлено, що згідно довідки Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області №138/02-21/1 від 22.01.2018 року земельна ділянка площею 6,6516 га, яка належить ОСОБА_3, знаходиться в оренді ФГ «ОСОБА_11А.», згідно договору оренди з 10.03.2017 року по 10.03.2024 року включно (а.с.76).
Судом по справі також встановлено, що 01.02.2018 року заступник голови ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» звернулася з письмовою заявою до Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області щодо надання копії протоколу за участю посадових осіб сільської ради, яким було здійснено обстеження земельних ділянок, в тому числі і земельної ділянки, належної ОСОБА_3 (а.с.137).
Згідно відповіді Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області №37/02-26/1 від 02.02.2018 року заяв від одноосібників територіальної громади, в тому числі ОСОБА_3, по здійсненню обстеження земельних ділянок та складенню відповідних актів не надходило, земельні ділянки не обстежувались (а.с.138).
Згідно повідомлення Устинівського відділення Новоукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області №543/11-21-00-8 від 12.12.2017 року земельні ділянки, в тому числі і відповідача ОСОБА_3 включені до податкових декларацій з єдиного податку четвертої групи за 2017 рік і ФГ «ОСОБА_11А.» сплачено єдиний податок за І, ІІ та ІІІ квартали 2017 року (а.с.77).
Згідно повідомлення Устинівського відділення Новоукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області №65/10 від 23.01.2018 року земельна ділянка (пай) ОСОБА_3 включена до податкових декларацій з єдиного податку 4 групи за 2017 рік та ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» сплачено єдиний податок 4 групи в повному обсязі за І- ІV квартали 2017 року (а.с.104).
Судом по справі також встановлено, що відповідно до акту на списання дизельного палива, використаного для обробітку (оранки) земельних ділянок по Степанівській сільській раді від 13.08.2018 року, в період часу з 07.08.2017 року по 13.08.2017 року було проведено оранку десяти земельних ділянок, в тому числі ОСОБА_3, площею 6,6516 га, внаслідок чого було використано 1094 л. дизельного палива (а.с.140).
Зі змісту відомостей №21 від 07.08.2017 року, №22 від 08.08.2017 року, №23 від 09.08.2017 року, №24 від 10.08.2017 року та №25 від 13.08.2017 року по ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» вбачається видача дизельного пального в загальній кількості 1094 л. (а.с.144-148).
Також представником відповідачів, після закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті 07.02.2018 року, через канцелярію суду з клопотанням про приєднання до матеріалів цивільної справи були подані письмові докази в належним чином засвідчених копіях, а саме: 1) додаткова угода про дострокове розірвання договору оренди землі від 16.02.2018 року, згідно умов якої відповідачі ОСОБА_3 та ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» за згодою сторін припинили дію договору оренди землі, укладеного між ними 10.03.2017 року та зареєстрованого 03.04.2017 року реєстратором Долинської міської ради за №19837496; 2) витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого 26.02.2018 року, зі змісту якого вбачається проведення 22.02.2018 року державної реєстрації припинення іншого речового права - права оренди земельної ділянки ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» за номером запису: 19837496 (а.с.194 -196).
Відповідно до положень ч.8 ст.83 ЦПК України в судовому засіданні 28.02.2018 року судом визнана обгрунтованою неможливість подання представником відповідача ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» вказаних письмових доказів у встановлений законом строк з причин, що не залежали від неї, оскільки згоди між відповідачами щодо розірвання укладеного між ними договору оренди землі було досягнуто вже після закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, тобто після 07.02.2018 року.
Відповідно до положень ч.ч.9, 10 ст.83 ЦПК України, приймаючи до уваги надання зазначених копій письмових доказів представнику позивача та відсутність в останньої заперечень проти задоволення клопотання представника відповідачів, ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати зазначені письмові докази прийняті судом до розгляду та приєднані до матеріалів цивільної справи (а.с.207).
Щодо наданих представником позивача ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» додаткових пояснень в письмовій формі в порядку ст.241 ЦПК України, з урахуванням надання їх копії представнику відповідачів та відсутність в останньої і відповідача заперечень проти приєднання їх до матеріалів цивільної справи, ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати зазначені додаткові пояснення приєднані до матеріалів цивільної справи (а.с.207).
Виконуючи приписи ст.264 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним учасниками судового процесу, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст.15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. При цьому об'єктом захисту є саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, що пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково, викликане поведінкою іншої особи.
За змістом ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільного права та інтересу, крім інших, можуть бути визнання права, визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що звернення позивача по справі ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» до суду з позовом про захист свого порушеного права на укладення договору оренди землі на новий строк, шляхом визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між відповідачами, та поновлення укладеного між ним та відповідачем ОСОБА_3 договору оренди землі, здійснено у конкретний спосіб, визначений ЦК України, та обумовлене невизнанням відповідачем ОСОБА_3, як орендодавцем, переважного права позивача, як орендаря, передбаченого п.3.3 договору оренди землі від 20.10.2011 року, та ст.33 Закону України «Про оренду землі», внаслідок чого відповідачем було укладено договір оренди землі тієї самої земельної ділянки з іншим орендарем.
Згідно положень ст.93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до роз'яснень п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Ч.3 ст.215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
З огляду на викладене, зі змісту оспорюваного договору оренди землі від 10.03.2017 року, укладеного між ОСОБА_3 та ФГ «Абара Геннадій Анатолійович», судом встановлено, що позивач ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» не є стороною зазначеного договору. Разом з тим, позивач, як орендар тієї самої земельної ділянки, що є об'єктом оренди по договору від 10.03.2017 року, має право на оспорювання цього договору, оскільки даний правочин, порушує його переважне право на використання спірної земельної ділянки.
Вирішуючи позовну вимогу ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 10.03.2017 року між відповідачами ОСОБА_3 та ФГ «Абара Геннадій Анатолійович», право оренди якого зареєстровано державним реєстратором Долинської міської ради Кіровоградської області 03.04.2017 року, номер запису про інше речове право: 19837496, суд приходить до наступного висновку.
За змістом ст.ст.651, 653 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Відповідно до ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.
Відповідно до п.33 договору оренди землі, укладеного 10.03.2017 року між відповідачами ОСОБА_3 та ФГ «Абара Геннадій Анатолійович», дія договору припиняється шляхом його розірвання, в тому числі, за взаємною згодою сторін (а.с.85, 121).
Згідно умов додаткової угоди про дострокове розірвання договору оренди землі від 16.02.2018 року, відповідачі по справі ОСОБА_3 та ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» за згодою сторін припинили дію договору оренди землі, укладеного між ними 10.03.2017 року та зареєстрованого 03.04.2017 року реєстратором Долинської міської ради за №19837496 (а.с.196).
Як вбачається зі змісту витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого 26.02.2018 року державним реєстратором Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, 22.02.2018 року була проведена державна реєстрація припинення іншого речового права - права оренди земельної ділянки ФГ «Абара Геннадій Анатолійович», яке виникло на підставі договору оренди землі від 10.03.2017 року щодо земельної ділянки площею 6,6516 га, кадастровий номер 3525888300:02:000:2101 за номером запису: 19837496 (а.с.195).
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» підтвердили факт досягнення між відповідачем ОСОБА_3, як орендодавцем, та ФГ «Абара Геннадій Анатолійович», як орендарем, згоди щодо укладення 16.02.2018 року додаткової угоди про дострокове розірвання договору оренди землі, укладеного ними від 10.03.2017 року.
Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Доказів того, що на виконання договору оренди землі від 10.03.2017 року відповідач ОСОБА_3, як орендодавець, отримував оренду плату від ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» суду надано не було.
Згідно роз"яснень п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» у разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (ч.1 ст.216 ЦК України).
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між відповідачами 10.03.2017 року, оскільки спірний договір на момент розгляду справи по суті був розірваний у встановленому законом порядку та у зв"язку з цим не створює жодних юридичних наслідків, а тому визнання такого договору недійсним є неможливим, оскільки предмет спору відсутній (припинив існування).
Щодо позовної вимоги ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» про визнання поновленим договору оренди землі, укладеного 20 жовтня 2011 року між ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» та ОСОБА_3, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Устинівському районі Кіровоградської області 07 березня 2012 року, запис в Державному реєстрі земель за №352580004001139, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно положень ст.2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.
Відповідно до ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
У відповідності до ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За загальним правилом, встановленим ст.31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Разом з тим, ст.33 Закону України «Про оренду землі» встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір.
Зазначене переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.
Так, частинами 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка була чинною на час виникнення переважного права у орендаря) передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Відповідно до ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Таким чином, реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі відповідно до положень ст.33 Закону України «Про оренду землі» можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.
Судом встановлено, що пунктами 3.2, 3.3 договору оренди землі від 20.10.2011 року, укладеного між відповідачем ОСОБА_3 та позивачем ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу», визначені умови поновлення вказаного договору оренди землі.
Так, п.3.2 вказаного договору передбачено, що якщо жодна із сторін протягом місяця після закінчення строку дії договору письмово не заявить про намір його припинити, договір автоматично продовжується на строк, передбачений п.3.1 договору, тобто на 5 років.
Орендар, після закінчення строку дії договору, має переважне право на поновлення його дії на новий строк. В цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про свій намір продовжити дію договору (п.3.3 договору).
Зазначені вище положення ст.33 Закону України «Про оренду землі» та п.п.3.2, 3.3 договору оренди землі від 20.10.2011 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу», узгоджуються із загальною нормою ч.1 ст.777 ЦК України, відповідно до якої законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.
Судом по справі встановлено, що 09.11.2011 року позивач ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» з метою реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди землі від 20.10.2011 року, тобто більш ніж за три місяці до закінчення строку його дії, що відповідає вимогам п.3.3 договору, направив відповідачу ОСОБА_3 на адресу, вказану ним в договорі оренди землі, лист-повідомлення про свій намір поновити договір оренди разом з проектом додаткової угоди (а.с.9-11).
Отримання вказаних документів відповідачем ОСОБА_3 та його представником заперечується у зв'язку із не проживанням відповідача ОСОБА_3 за адресою, на яку вони були направлені позивачем.
Даючи оцінку вказаній обставині, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається зі змісту розділу 16 договору оренди землі від 20.10.2011 року, укладеного між ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» та відповідачем ОСОБА_3, адресою місцезнаходження останнього, як орендодавця, зазначено: м.Кіровоград, вул.Шкільна, б.22-а (а.с.8 зворот).
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 15.02.2017 року, державна реєстрація земельної ділянки була проведена 07.03.2012 року і у відомостях про місце проживання власника земельної ділянки ОСОБА_3 зазначено Кіровоградська область, м.Кіровоград, вулиця Шкільна, 22а (а.с.101 зворот).
Крім того, як вбачається з державного акту серія ІI-КР №026384, виданого ОСОБА_3, як власнику земельної ділянки, адресою місця проживання останнього зазначено: м.Кіровоград (а.с.107).
Згідно записів в паспорті відповідача по справі ОСОБА_3, з 06.06.1990 року по 25.11.2005 року його місце проживання було зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що відповідає відомостям, зазначеним в договорі оренди землі від 20.10.2011 року (а.с.8 зворот, а.с.80).
Разом з тим, як вбачається з іншого запису в паспорті відповідача, місце проживання останнього з 06.02.2007 року зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.80).
Згідно положень ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір оренди землі від 20.10.2011 року був підписаний відповідачем ОСОБА_3, що свідчить про погодження ним всіх умов, зазначених в ньому, в тому числі і адреси його місцезнаходження. Відповідних заяв та належних доказів на підтвердження непідписання вказаного договору відповідачем ОСОБА_3 ні ним, ні його представником суду надано не було.
Доказів звернення відповідача ОСОБА_3 до позивача ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» з приводу невірного зазначення в договорі оренди землі, укладеного між ними 20.10.2011 року, адреси його місця проживання, як орендодавця, з урахуванням іншої адреси його зареєстрованого місця проживання, протягом строку дії даного договору, самим відповідачем та його представником суду також надано не було.
Таким чином, позивач, бажаючи скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, направив відповідачу ОСОБА_3 лист-повідомлення разом з проектом додаткової угоди на адресу, вказаною ним, як орендодавцем, у договорі оренди землі, тобто вчинив всі передбачені законом, необхідні дії для повідомлення відповідача про свій намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі, але вручення відповідачу вказаного листа-повідомлення разом з проектом додаткової угоди не відбулося з вини самого орендодавця.
З огляду на викладене, обставина не отримання відповідачем ОСОБА_3 надісланого йому позивачем ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» листа-повідомлення з проектом додаткової угоди не може бути доказом невиконання позивачем умов, необхідних для реалізації його переважного права на укладення договору оренди на новий строк, а тому суд приходить до висновку про дотримання ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» вимог ч.ч.2, 3 ст.33 Закону України «Про оренду землі» щодо своєчасного направлення орендодавцю листа-повідомлення з проектом додаткової угоди, оскільки вказані документи надсилались на адресу місця проживання орендодавця ОСОБА_3, зазначену ним в договорі оренди землі.
Під час судового розгляду представником відповідача ОСОБА_3 зазначено про направлення позивачу 12.09.2016 року та повторно 29.11.2016 року листів-повідомлень щодо відсутності намірів у відповідача, як орендодавця, продовжувати орендні відносини з ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» та надані відповідні поштові документи на підтвердження їх направлення останньому, оригінали яких були безпосередньо дослідженні судом в судовому засіданні (а.с.89).
Судом встановлено, що 12.09.2016 року відповідачем ОСОБА_3 було направлено позивачу ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» лист-повідомлення (а.с.167), отримання якого представник позивача не заперечує.
Оригіналу або копії вказаного листа-повідомлення відповідача ОСОБА_3 про його небажання продовжувати орендні відносини з позивачем ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» із зазначенням підстав такого рішення, самим відповідачем та його представником суду надано не було.
Згідно пояснень відповідача та його представника, даних в судовому засіданні, оригінал зазначеного листа-повідомлення, написаний власноручно відповідачем, був направлений позивачу і копії з нього не виготовлялись.
Представник позивача у відповіді на відзив та в судовому засіданні визнав факт отримання ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» вказаного вище листа-повідомлення відповідача ОСОБА_3, копія якого була приєднана до матеріалів цивільної справи під час підготовчого провадження.
Як вбачається зі змісту копії листа-повідомлення відповідача ОСОБА_3, адресованого директору ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» та датованого 30.08.2016 року, відповідач по справі, посилаючись на п.8.2, п.п.8.2.1 договору оренди, зазначав про передачу позивачем належної йому земельної ділянки в суборенду без його повідомлення, як власника; закінчення 07.03.2017 року терміну дії договору оренди та відсутність у зв'язку з цим у нього намірів продовжувати орендні відносини з товариством; здійснення ним після закінчення строку дії договору дій щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та власного обробітку (а.с.167).
Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні підтвердили відповідність змісту копії листа-повідомлення від 30.08.2016 року, наданої представником позивача, тому, який був направлений ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» 12.09.2016 року.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що представник позивача та відповідач по справі ОСОБА_3 визнають обставини, зазначені у листі-повідомленні, направленому позивачу ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» 12.09.2016 року, про підстави небажання відповідача продовжувати орендні відносини з товариством, суд, приймаючи до уваги положення ч.1 ст.82 ЦПК України, приходить до висновку, що вказані обставини не підлягають доказуванню.
Крім того, даючи оцінку такій обставині, як направлення відповідачем ОСОБА_3 позивачу ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» 12.09.2016 року листа-повідомлення, суд зазначає про те, що вона мала місце до 09.11.2016 року, тобто до дати направлення позивачем відповідачу ОСОБА_3 листа-повідомлення з проектом додаткової угоди відповідно до п.3.2 укладеного між ними договору оренди землі та ч.ч.1-3 ст.33 Закону України «Про оренду землі» і відповідно до закінчення строку дії договору оренди землі, а тому не створює будь-яких прав та обов'язків для сторін у розумінні ст.33 Закону України «Про оренду землі», що відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом України в постанові від 18.10.2017 року у справі №6-1634цс17, який згідно ч.4 ст.263 ЦПК України має враховуватись судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Щодо листа-повідомлення, направленого представником відповідача ОСОБА_3 від його імені позивачу ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» 29.11.2016 року про небажання відповідача продовжувати орендні відносини з даним товариством, суд зазначає наступне.
На підтвердження факту направлення вказаного листа-повідомлення позивачу та його змісту, представником відповідача надано суду копії квитанції від 29.11.2016 року про оплату рекомендованого листа №2500621372645, витягу із книги ф.8 та відповіді Кіровоградської дирекції «Укрпошта» про вручення уповноваженій особі ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» цінних листів з повідомленням, в тому числі і за №2500621372645, а також копію листа-повідомлення, оригінал якого був досліджений судом та приєднаний до матеріалів цивільної справи, зі змісту якого вбачається, що відповідач по справі ОСОБА_3, дослівно: «…на виконання ст.33 Закону України про оренду землі…» повідомляє директора ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» про те, що 07 березня 2017 року закінчується термін дії договору оренди земельної ділянки від 20.10.2012 року за №3525800040001139, а тому він не має намірів продовжувати орендні відносини з товариством, прохає не здійснювати обробіток земельної ділянки з метою безперешкодного повернення її власнику та зазначає, що після закінчення строку дії договору ним, як власником, будуть здійснені дії щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та здійснюватиметься власний обробіток землі. Крім того, в листі-повідомленні зазначена адреса відповідача: вул.Ушакова, 91 м.Кропивницький Кіровоградської області та дата складення «29 листопада 2016 року» (а.с.86, 88, 89, 122, 203).
Представник відповідача ОСОБА_3 пояснила, що один оригінал листа-повідомлення від 29.11.2016 року нею був направлений позивачу, а інший для погодження із власником землі залишився у неї.
Натомість представник позивача, не заперечуючи факту отримання листа-повідомлення від відповідача ОСОБА_3, копія якого була приєднана до матеріалів цивільної справи під час підготовчого провадження, надала суду для дослідження оригінал того листа-повідомлення, який був отриманий ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу».
Як вбачається зі змісту наданого представником позивача листа-повідомлення, відповідач по справі ОСОБА_3, дослівно: «…на Ваш лист-повідомлення…» повідомляє директора ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» про те, що 07 березня 2017 року закінчується термін дії договору оренди земельної ділянки, а тому він не має намірів продовжувати орендні відносини з товариством, прохає не здійснювати обробіток земельної ділянки з метою безперешкодного повернення її власнику та зазначає, що після закінчення строку дії договору ним, як власником, будуть здійснені дії щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та здійснюватиметься власний обробіток землі. Крім того, в листі-повідомленні відповідачем зазначена адреса: м.Кіровоград Кіровоградської області та дата його складення «25.11.2016 року» (а.с.168, 200).
Згідно пояснень представника позивача лист-повідомлення саме такого змісту був отриманий ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу», однак поштовий конверт, в якому вказаний лист-повідомлення надійшов на адресу позивача, не зберігся.
Представник відповідача з приводу наданого представником позивача листа-повідомлення від 25.11.2016 року зазначила, що він підписаний не нею.
Відповідач ОСОБА_3 пояснень щодо отриманого позивачем листа-повідомлення від 25.11.2016 року суду не надав.
Таким чином, надані представниками позивача та відповідача листи-повідомлення відрізняються за своїм змістом, а саме: адресою відповідача, датою їх складення та посиланням на ст.33 Закону України «Про оренду землі».
Даючи оцінку вказаній обставині, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні відповідачем та його представником зазначено про неотримання відповідачем ОСОБА_3 направленого йому, як орендодавцю, ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» листа-повідомлення про намір останнього реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди землі разом з проектом додаткової угоди у зв'язку із не проживанням відповідача за адресою, на яку вони надсилались позивачем.
Разом з тим, як вбачається зі змісту листа-повідомлення від 29.11.2016 року, наданого представником відповідача ОСОБА_3, останній був направлений директору ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» на виконання ст.33 Закону України «Про оренду землі».
Ст.33 Закону України «Про оренду землі», яка має назву «Поновлення договору оренди землі», встановлює чітку процедуру, за умови дотримання якої можлива реалізація переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі.
Зокрема, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі, у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч.ч.2, 3 ст.33 Закону);
Відповідно до ч.4 ст.33 Закону України «Про оренду землі» при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін, а у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Відповідно до вимог ч.5 ст.33 Закону України орендодавець після отримання пропозиції орендаря поновити договір оренди землі та проекту додаткової угоди, у місячний строк має розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди і у випадку наявності у нього наміру в подальшому здавати земельну ділянку в оренду узгодити з орендарем істотні умови договору або висловити свої заперечення щодо його поновлення.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч.6 ст.33 Закону).
З огляду на вказані правові норми, з урахуванням твердження відповідача ОСОБА_3 та його представника про неотримання відповідачем, як орендодавцем, направленого йому позивачем листа-повідомлення з проектом додаткової угоди, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на виконання ним ст.33 Закону України «Про оренду землі» є безпідставним та таким, що не відповідає правовідносинам, які склалися між сторонами, та змісту направленого позивачу листа-повідомлення від 29.11.2016 року, оскільки відповідач не розглядав запропоновані позивачем істотні умови договору, викладені в проекті додаткової угоди, та не повідомляв його про свої заперечення у поновленні договору у зв'язку із недосягненням згоди щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, тобто сторони не обговорювали предмет поновлення договору оренди землі в розумінні ст.33 Закону України «Про оренду землі» та відповідно до п.3.3 укладеного між ними договору оренди землі.
При цьому суд, вказуючи на безпідставність посилання відповідача ОСОБА_3 про виконання ним ст.33 Закону України «Про оренду землі», звертає також увагу і на ту обставину, що у листі-повідомленні від 29.11.2016 року взагалі не зазначена частина вказаної статті, а тому з урахуванням положень ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» та строку дії договору від 20.10.2011 року, який закінчувався лише 07.03.2017 року, зазначення відповідачем про виконання ст.33 Закону є передчасним і таким, що не відповідає зазначеним вище правовим нормам.
Крім того, в судовому засіданні відповідачем по справі ОСОБА_3 та його представником при дослідженні судом листа-повідомлення від 29.11.2016 року, було підтверджено те, що саме представником відповідача ОСОБА_3, а не ним особисто, як орендодавцем, було виготовлено, підписано від його імені та направлено позивачу ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» лист-повідомлення, зі змістом якого відповідач був ознайомлений і викладені в ньому підстави відсутності намірів продовжувати орендні відносини з позивачем повністю відповідали його волі.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 суду пояснила, що вказані вище дії, в тому числі і підписання листа-повідомлення від імені відповідача ОСОБА_3, були вчинені нею, як представником, відповідно до довіреності, виданою останнім, та на підтвердження повноважень представника ОСОБА_3 на час виготовлення та направлення позивачу вказаного вище листа-повідомлення, надала суду копію довіреності від 22.03.2017 року, виданої на один рік та посвідченої секретарем Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, з якої вбачається, що ОСОБА_3 надає право представнику ОСОБА_4 подавати та підписувати всі документи, необхідні для виконання повноважень, включаючи позовні та інші скарги, а також інші документи, що стосуватимуться його прав та законних інтересів (а.с.81).
В судовому засіданні під час безпосереднього дослідження судом письмових доказів представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 підтвердила, що вказана довіреність є саме тією, на підставі якої вона здійснювала повноваження представника відповідача на час вчинення дій щодо виготовлення на направлення позивачу листа-повідомлення від 29.11.2016 року.
З огляду на викладене, судом встановлено, що на дату складання, підпису та направлення листа-повідомлення позивачу 29.11.2016 року, повноваження ОСОБА_4, як представника, не були підтверджені у передбаченому законом порядку, оскільки довіреність, про яку зазначає представник відповідача ОСОБА_3, була видана останнім пізніше за часом 22.03.2017 року, тобто вже після направлення листа-повідомлення ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу».
Крім того, суд звертає увагу, що за змістом ч.3 ст.245 ЦК України лише довіреність особи, яка проживає в населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, а тому, з урахуванням проживання відповідача по справі ОСОБА_3 в м.Кропивницький, видана ним довіреність мала посвідчуватись саме нотаріусом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи.
За вказаних обставин, не дивлячись на згоду відповідача з діями ОСОБА_4, про що ним було зазначено в судовому засіданні, суд приходить до висновку про відсутність повноважень в останньої вчиняти від імені відповідача ОСОБА_3, як орендодавця, дії в порядку ст.33 Закону України «Про оренду землі» і підстав для застосування до даних відносин положень ст.241 ЦК України суд також не вбачає, оскільки виходячи зі змісту ст.ст.237, 238, 239, 244 ЦК України, між відповідачем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на дату 29.11.2016 року взагалі були відсутні відносини з представництва, що грунтувалось на договорі, і могло здійснюватися за довіреністю відповідача.
З огляду на викладене, з урахуванням: наданих представниками позивача та відповідача оригіналів листів-повідомлень, які відрізняються в частині зазначення адреси проживання відповідача, дати складання та посилання на виконання ст.33 Закону України «Про оренду землі»; не надання відповідачем та його представником суду належних доказів направлення позивачу ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» саме листа-повідомлення від 29.11.2016 року та його змісту і відповідно доказів на спростування отримання позивачем листа-повідомлення від 25.11.2016 року та його змісту; не підтвердження відповідачем ОСОБА_3 і його представником ОСОБА_4 під час судового розгляду належними доказами наявності повноважень останньої на виготовлення, підписання та направлення позивачу ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» 29.11.2016 року листа-повідомлення про відсутність у відповідача ОСОБА_3, як орендодавця, намірів продовжувати орендні відносини з позивачем; а також підтвердження відповідачем ОСОБА_3 в судовому засіданні підстав, викладених в листі-повідомленні від 29.11.2016 року, з яких він не бажає продовжувати орендні відносини з позивачем ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу», які є аналогічними тим підставам, що зазначені і в листі-повідомленні від 25.11.2016 року, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем дотримання ним вимог, передбачених ч.ч.4, 5 ст.33 Закону України «Про оренду землі».
Відповідно до правових позицій, викладених в постанові Верховного Суду України від 23.11.2016 року у справі №6-2540цс16, а також в постанові від 06 вересня 2017 року у справі №6-2539цс16, права наймача, що встановлені ст.777 ЦК України, є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами. У випадку виявлення наміру у наймодавця на укладення нового договору найму, реалізація переважного права попереднього наймача можлива лише в разі, коли йому стане відомо про такий намір. За відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі з попереднім добросовісним орендарем та за відсутності попереднього повідомлення останнього щодо наміру укладення нового договору оренди з новим орендарем, право особи на реалізацію свого переважного права, що передбачено статтею 777 ЦК України та статтею 33 Закону України «Про оренду землі», буде порушено, а така поведінка орендодавця відносно попереднього орендаря буде недобросовісною.
Зазначені правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду України, відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України мають враховуватись судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Під час розгляду справи по суті відповідач ОСОБА_3 та його представник не надали суду належних доказів на підтвердження повідомлення відповідачем, як орендодавцем, позивача по справі ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» про його намір укласти договір оренди з іншим орендарем та вчинення ним дій, спрямованих на таке повідомлення.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, яка працює заступником головного бухгалтера в ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу», та яку було викликано до суду за клопотанням представника відповідачів, заперечила обставину повідомлення їй відповідачем ОСОБА_3 про його намір передати земельну ділянку в оренду іншому орендарю та показала суду, що відповідач особисто отримував орендну плату та претензій не мав.
Крім того, з урахуванням характеру спірних правовідносин, суд вважає необхідним та важливим з'ясування питання про те, з якою саме метою використовувалась земельна ділянка, належна на праві власності відповідачу ОСОБА_3, що є предметом договору оренди землі від 20.10.2011 року, після закінчення строку його дії.
Як вбачається з матеріалів справи, що було підтверджено відповідачем та його представником в судовому засіданні, відповідач по справі ОСОБА_3 не використовує на даний час та не використовував належну йому на праві власності земельну ділянку (кадастровий номер 3525888300:02:000:2101) для власного обробітку землі після закінчення строку дії договору оренди землі від 20.10.2011 року, укладеного з позивачем ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу», зокрема, після 07.03.2017 року, а також не вчиняв особисто, як власник земельної ділянки, дій щодо встановлення меж належної йому земельної ділянки в натурі (на місцевості), про що свідчать укладення ним в подальшому 10.03.2017 року договору оренди землі вказаної земельної ділянки з іншим орендарем - ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» та замовлення саме останнім у ТОВ «Інститут дослідження проблем оточуючого середовища України» виконання робіт із встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та проведення їх оплати 04.08.2017 року, після чого і був складений акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання землекористувачу ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» від 22.01.2017 року, а не відповідачу ОСОБА_3, як власнику земельної ділянки.
Доказів на підтвердження здійснення відповідачем по справі ОСОБА_3 власного обробітку належної йому на праві власності земельної ділянки (кадастровий номер 3525888300:02:000:2101) та вчинення ним особисто дій, спрямованих на встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), останнім суду надано не було.
При цьому суд не приймає до уваги твердження відповідача та його представника про те, що відповідач дійсно мав намір обробляти земельну ділянку самостійно, але пізніше зрозумів, що не зможе цього здійснити, оскільки проживає в місті, а тому передав земельну ділянку в оренду іншому орендарю на вигідніших умовах, виходячи з того, що відповідач по справі ОСОБА_3, не повідомляв позивача ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» про зміну своїх намірів та про запропоновані іншим орендарем умови договору оренди, чим взагалі позбавив позивача можливості узгодження запропонованих ним умов, викладених в проекті додаткової угоди, в тому числі і їх поліпшення.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що така поведінка відповідача ОСОБА_3, як орендодавця, щодо не повідомлення позивача про свій намір знову передати земельну ділянку в оренду, після закінчення строку дії договору оренди землі, укладеного між ним та ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» 20.10.2011 року, та укладення договору оренди землі з іншим орендарем - ФГ «Абара Геннадій Анатолійович», є відносно попереднього орендаря - позивача по справі ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» недобросовісною, оскільки останній був позбавлений в процесі виявлення наміру відповідача ОСОБА_3 на укладення нового договору оренди землі врахувати наміри орендодавця та запропонувати свої умови договору з урахуванням отриманих власником землі пропозицій від інших орендарів.
Разом з тим, для поновлення договору оренди землі з підстави, передбаченої ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.
Вказана правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду України від 13.04.2016 року у справі №6-2027цс15 та від 23.03.2016 року у справі 6-146цс16, а також відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 18.01.2018 року у справі №702/624/15-ц і відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України має враховуватись судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
З огляду на викладене, судом по справі встановлено, що позивач належно виконував свої обов"язки за договором оренди землі, зокрема, щодо виплати відповідачу, як орендодавцю, орендної плати; до закінчення строку дії договору 07.03.2017 року, завчасно, відповідно до п.3.3 договору оренди землі та ч.2 ст.33 Закону України «Про оренду землі» вчинив дії, спрямовані на реалізацію свого переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк; після закінчення строку дії договору оренди землі від 20.10.2011 року позивач не повернув відповідачу, як орендодавцю, земельну ділянку, а продовжував користуватись нею для здійснення господарської діяльності, що підтверджується: актами обстеження земельної ділянки від 03.03.2017 року та від 11.07.2017 року, відповідно до яких земельна ділянка ОСОБА_3 була засіяна озимим ячменем, і збір врожаю проводився позивачем у липні 2017 року (а.с.108-110); актами на списання засобів захисту рослин та мінеральних добрив за травень 2017 року (а.с.158-159), шляховими листами трактора №152 від 05.05.2017 року, № 187 від 28.05.2017 року та №416 від 11.07.2017 року (а.с.160-165).
При цьому надані представником відповідачів докази на підтвердження використання ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» земельної ділянки площею 6,6516 га (кадастровий номер 3525888300:02:000:2101), належної на праві власності відповідачу ОСОБА_3, не спростовують доводів позивача ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» про використання саме ним вказаної земельної ділянки протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди землі від 20.10.2011 року, укладеного між ним і відповідачем ОСОБА_3 та в подальшому.
Так, наданий представником відповідача примірник акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання, складений 22.01.2018 року (а.с.133), підтверджує лише, що межі земельної ділянки за кадастровим №3525888300:02:000:2101 площею 6,6516 га, наданої користувачу земельної ділянки ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, були закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками третього виду у кількості 4 шт., пред'явлені та передані на зберігання ФГ «Абара Геннадій Анатолійович», що не спростовує факту використання позивачем земельної ділянки відповідача ОСОБА_3 після закінчення строку дії укладеного між ними договору.
Зі змісту довідки Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, виданої 22.01.2017 року, вбачається перебування земельної ділянки ОСОБА_3 в оренді ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» на підставі договору оренди із зазначенням дати його укладення та закінчення строку дії, а саме: з 10.03.2017 по 10.03.2024 року включно, однак в ній відсутні відомості про дії, вчинені фермерським господарством щодо використання, зокрема, обробітку земельної ділянки відповідача (а.с.76).
Згідно акту на списання дизельного палива, використаного для обробітку (оранки) земельних ділянок по Степанівській сільській раді, складеного 13.08.2017 року за участі голови ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» та керівника сільськогосподарської дільниці, в період часу з 07.08.2017 року по 13.08.2017 року було проведено оранку десяти земельних ділянок площею 50,6280 га, в тому числі і земельної ділянки ОСОБА_3 (а.с.140).
Вказаний акт та додані до нього відомості про видачу дизельного пального також не спростовують факт перебування земельної ділянки ОСОБА_3 у користуванні позивача після закінчення строку дії договору від 20.10.2011 року, оскільки як із самого акту, складеного лише 13.08.2017 року, тобто через п'ять місяців після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 20.10.2011 року, так і відомостей до нього, не вбачається, що новий орендар ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» здійснював обробіток земельної ділянки відповідача ОСОБА_3 до цього часу, що було підтверджено в судовому засіданні і свідком ОСОБА_6 - керівником сільськогосподарського підрозділу ФГ "Абара Геннадій Анатолійович", який суду показав, що оранка земельної ділянки відповідача ОСОБА_3 здійснювалась працівниками відповідача ФГ "Абара Геннадій Анатолійович" саме у серпні 2017 року.
Також, даючи оцінку твердженню представника відповідачів про те, що акт обстеження земельної ділянки відповідача ОСОБА_3 від 11.07.2017 року (а.с.110), згідно якого станом на вказану дату на земельній ділянці працює сільськогосподарська техніка та працівники ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу», які здійснюють збір врожаю озимого ячменю, не є належним доказом, оскільки з письмової відповіді сільського голови Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області від 02.02.2018 року вбачається, що до сільської ради не надходило заяв від одноосібників територіальної громади, в тому числі і від ОСОБА_3 по здійсненню обстеження земельних ділянок та складенню відповідних актів і земельні ділянки не обстежувались, суд приходить до висновку про його безпідставність з огляду на наступне.
Зі змісту письмової заяви представника відповідача ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» - ОСОБА_4, з якою остання звернулась до Степанівської сільської ради Устинівського району 01.02.2018 року вбачається прохання заявника надати копії протоколу за участю посадових осіб сільської ради, яким було здійснено обстеження земельних ділянок, в тому числі і земельної ділянки, належної ОСОБА_3 (а.с.137).
Згідно відповіді Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області №37/02-26/1 від 02.02.2018 року заяв від одноосібників територіальної громади, в тому числі і ОСОБА_3, по здійсненню обстеження земельних ділянок та складенню відповідних актів не надходило, земельні ділянки не обстежувались (а.с.138).
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8, яка працює землевпорядником Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, та безпосередньо приймала участь в обстеженні земельної ділянки, належної відповідачу по справі ОСОБА_3, за результатами якого було складено акт від 11.07.2017 року, суду показала, що дійсно дане обстеження земельної ділянки мало місце, і те, яка саме земельна ділянка обстежувалась визначалось згідно карти-схеми земельних ділянок та технічних звітів. Також показала, що обстеження земельної ділянки проводилось за зверненням представника ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу», а одноосібники, в тому числі, і ОСОБА_3 з такою заявою до сільської ради не зверталися.
Таким чином, приймаючи до уваги показання свідка ОСОБА_8, дослідивши зміст заяви, з якою представник відповідача звернулась до Степанівської сільської ради, та наданої на неї відповіді, суд приходить до висновку про те, що остання не спростовує належність та допустимість акту від 11.07.2017 року, як письмового доказу, оскільки в ньому не вказано, що він складений саме за заявою власника земельної ділянки ОСОБА_3; заява представника відповідача, а як наслідок, і відповідь на неї не містить посилання на дату чи період часу, за який представник відповідача хоче отримати вказану інформацію, тобто коли саме мало місце обстеження земельної ділянки, а тому, з урахуванням того, що у відповіді сільського голови від 02.02.2018 року не міститься посилання на те, що саме 11.07.2017 року обстеження земельної ділянки не проводилось, вказане вище твердження представника відповідачів суд не приймає до уваги.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов п.6.2 договору оренди землі від 20.10.2011 року щодо передачі об'єкта оренди орендарю, сторонами по справі ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» та ОСОБА_3 був складений акт прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 07.03.2012 року (а.с.156), що підтверджується їх підписами. Натомість під час судового розгляду сторонами по справі не було надано суду доказів зворотньої передачі земельної ділянки площею 6,65 га за №101 від орендаря ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» орендодавцю ОСОБА_3 як це передбачено п.6.4 зазначеного договору.
При цьому суд не приймає до уваги посилання представника відповідачів ОСОБА_3 та ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» про відсутність обов'язку сторін складати акт прийому-передачі земельної ділянки у зв'язку із змінами в законодавстві, згідно яких такий порядок передачі землі на даний час не передбачається, оскільки ст.17 Закону України «Про оренду землі», яка передбачає передачу об'єкта оренди, встановлює, що об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом, тобто охоплює випадок передачі земельної ділянки орендодавцем орендарю. Разом з тим, норма ст.34 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Відповідно до п.6.4 договору оренди землі від 20.10.2011 року повернення об'єкта оренди орендодавцю здійснюється в такому ж порядку, як і його передача в оренду. Згідно п.п.6.1, 6.2 вказаного договору об'єкт оренди передається в оренду без розроблення проекту відведення. Передача об'єкта оренди орендарю здійснюється за актом прийому-передачі. Таким чином, у разі закінчення строку дії договору оренди землі від 20.10.2011 року, належна відповідачу ОСОБА_3 земельна ділянка площею 6,65 га повинна була бути переданою останньому в порядку, передбаченому умовами договору, однак доказів такої передачі відповідачем по справі ОСОБА_3 суду не надано, як і не надано доказів звернення його до позивача ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» з відповідними заявами про дотримання передбачених договором умов у разі його заперечення проти продовження дії укладеного між ними договору оренди землі.
Відповідно до змісту ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» відповідач ОСОБА_3 міг заперечувати проти подальшого використання належної йому земельної ділянки орендарем та поновлення договору лише протягом одного місяця після спливу строку договору.
Натомість судом по справі встановлено, що відповідач ОСОБА_3 протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди землі, укладеного з ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу», тобто до 07.04.2017 року, не повідомив позивача, як орендаря, про наявні у нього, як власника, заперечення щодо продовження використання позивачем належної йому земельної ділянки і більш того, після укладення договору оренди землі з ФГ «Абара Геннадій Анатолійович», отримав орендну плату від позивача ТОВ «Агрофірма ОСОБА_1 степу» за 2017 рік, що підтверджується видатковим касовим ордером від 11.05.2017 року, та не заперечується самим відповідачем ОСОБА_3, не повідомивши позивача про укладення ним договору оренди землі з іншим орендарем та проведення державної реєстрації його речового права.
З урахуванням того, що після закінчення строку дії договору оренди від 20.10.2011 року позивач продовжував використовувати земельну ділянку, а орендодавець протягом місяця, тобто в період по 07.04.2017 року не направив йому лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору, такий договір вважається поновленим відповідно до ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі».
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв"язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, на підставі викладеного, судом встановлено, що ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» згідно з вимогами ст.33 Закону України «Про оренду землі», є добросовісним орендарем, який: з метою скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди, завчасно, з дотриманням вимог п.п.3.3 договору та ст.33 Закону України «Про оренду землі» направив відповідачу на адресу, зазначену в договорі оренди землі, лист-повідомлення з пропозицією поновлення договору оренди, до якого було додано проект додаткової угоди, тобто вчинив всі залежні від нього дії, спрямовані на поновлення договору оренди землі з відповідачем, як власником земельної ділянки; протягом дії строку договору оренди земельної ділянки, належної на праві власності відповідачу ОСОБА_3 та після закінчення строку дії такого, тобто після 07 березня 2017 року, належним чином та відповідно до умов укладеного між сторонами договору, виконував свої обов'язки орендаря, використовував земельну ділянку за призначенням у власних інтересах, за що сплачував відповідачу орендну плату. Натомість відповідач по справі ОСОБА_3, не повідомив ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу», як орендаря, який належним чином виконував умови договору оренди, про свій намір укласти договір оренди належної йому земельної ділянки з іншим орендарем - ФГ «Абара Геннадій Анатолійович», що свідчить про недобросовісну поведінку відповідача ОСОБА_3, як орендодавця по відношенню до попереднього орендаря - позивача по справі ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу», якому не було відомо про намір відповідача, як орендодавця, укласти новий договір оренди з іншим орендарем, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості реалізувати своє переважне право, як попередній наймач (орендар).
З огляду на викладене, з урахуванням того, що розірвання укладеного між відповідачами по справі договору оренди землі не мало наслідком повного відновлення прав позивача ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу», оскільки відповідачі не визнають право позивача на поновлення договору оренди землі від 20.10.2011 року, суд приходить до висновку про те, що порушене переважне право позивача, як орендаря, підлягає судовому захисту відповідно до ст.3 ЦК України шляхом визнання договору оренди землі від 20.10.2011 року, укладеного між позивачем ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» та відповідачем ОСОБА_3, - поновленим, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Такий спосіб захисту порушеного права відповідає п.п.1, 3 ч.2 ст.16 ЦК України.
При цьому суд не приймає до уваги доводи представника відповідача ОСОБА_3 про необхідність врахування судом при вирішенні спору свободи договору та того, що укладення договору оренди земельної ділянки здійснюється за згодою орендодавця, оскільки вони, з урахуванням встановлених судом обставин справи, є безпідставними з огляду на наступне.
Свобода договору полягає у вільному волевиявленні осіб на вступ у договірні відносини. Після укладення договору, саме договір виступає засобом регулювання поведінки сторін у цивільних правовідносинах. Свобода договору не є абсолютною, вона існує в рамках нормативно-правових актів, звичаїв ділового обороту, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості.
Таким чином, з урахуванням викладеного, відповідач по справі ОСОБА_3, як власник землі і орендодавець, повинен був дотримуватись умов укладеного між ним і ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» договору оренди землі та положень ст.33 Закону України «Про оренду землі» і не укладати договір оренди землі з ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» до припинення правовідносин з попереднім орендарем за договором оренди землі від 20.10.2011 року у встановленому законом порядку.
При цьому судом також не приймається до уваги, як таке, що не грунтується на законі, твердження відповідача ОСОБА_3 та його представника про те, що позовні вимоги про поновлення договору оренди землі, укладеного відповідачем з позивачем ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» 20.10.2011 року, порушують передбачене законом право власника самостійно розпоряджатись належним йому майном на власний розсуд, виходячи з того, що предметом позову є переважне право орендаря земельної ділянки та дотримання процедури здійснення цього права відповідно до положень ст.777 ЦК України та ст.33 Закону України «Про оренду землі», а не питання дотримання чи порушення прав власника землі.
Крім того, укладаючи договір оренди землі, власник повинен усвідомлювати всі можливі правові наслідки його укладення, які передбачені законом, а також розуміти, що орендар має право на захист свого права, в тому числі від порушень з боку орендодавця - власника землі.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом було відмовлено в задоволенні однієї позовної вимоги немайнового характеру ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 10.03.2017 року між ОСОБА_3 та ФГ «Абара Геннадій Анатолійович» і задоволено одну позовну вимогу немайнового характеру про поновлення договору оренди землі, укладеного 20.10.2011 року між ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» та відповідачем ОСОБА_3, за кожну з яких позивачем було сплачено судовий збір за ставкою 1600 грн. 00 коп..
З огляду на викладене, на користь позивача по справі ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» підлягають стягненню кошти по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн.00 коп., які були сплачені позивачем при подачі ним позову до суду та підтверджені належними письмовими доказами по справі, а саме: 800 грн. 00 коп. з відповідача ОСОБА_3 та 800 грн. 00 коп. з відповідача ФГ «Абара Геннадій Анатолійович», оскільки солідарне стягнення судових витрат чинним законодавством не передбачено.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» до ОСОБА_3, Фермерського господарства «Абара Геннадій Анатолійович» про визнання недійсним договору оренди землі, визнання поновленим договору оренди землі- задоволити частково.
Позовну вимогу ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» про визнання поновленим договору оренди землі задоволити та визнати поновленим договір оренди землі, укладений 20 жовтня 2011 року між ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» та ОСОБА_3, зареєстрований у відділі Держкомзему у Устинівському районі Кіровоградської області 07 березня 2012 року, запис в Державному реєстрі земель за №352580004001139.
В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 10 березня 2017 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством «Абара Геннадій Анатолійович», право оренди якого зареєстроване державним реєстратором Долинської міської ради Кіровоградської області 03 квітня 2017 року, номер запису про інше речове право: 19837496, - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» в порядку розподілу судових витрат, судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 800 грн. 00 коп. (вісімсот гривень 00 копійок).
Стягнути із Фермерського господарства «Абара Геннадій Анатолійович» на користь ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ОСОБА_1 степу» в порядку розподілу судових витрат, судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 800 грн. 00 коп. (вісімсот гривень 00 копійок).
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ОСОБА_1 степу», місцезнаходження: вул.Суворова, буд.№23 с.Степанівка Устинівського району Кіровоградської області, поштовий індекс 28611, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 36390157.
Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, поштовий індекс 25000, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.
Відповідач: Фермерське господарство «Абара Геннадій Анатолійович», місцезнаходження: вул.Молодіжна, буд.№10 с.Седнівка Устинівського району Кіровоградської області, поштовий індекс 28620, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35712274.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Кіровоградської області через Устинівський районний суд Кіровоградської області.
Повне судове рішення складено 05 березня 2018 року.
Головуючий С.Ю.Атаманова