Іванківський районний суд Київської області
смт. Іванків, вул. Проскури, 14a, 07201, (04591) 5-16-52
Справа №2-a-1204 /2010р.
іменем України
30 листопада 2010р. суддя Іванківського районного суду Київської області Тетервак Н.А.,розглянувши у письмовому провадженні в смт. Іванків справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Іванівському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання щодо проведення перерахунку пенсії,
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання відповідача перерахувати їй основну пенсію по інвалідності відповідно до ст.. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що становить 8-й мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду,заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.. 50 Закону,в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком.
Позивачка посилається на те, що вона є інвалідами 2 групи, категорії 1 внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС ,проживає на території гарантованого добровільного відселення та отримує пільгову пенсію по інвалідності.
Відповідно до ст.. 54 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», їй, як інваліду 2 групи, щодо якої встановлено причинний зв'язок з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, пенсія повинна бути призначена в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та як додаткова пенсія за шкоду,заподіяну здоров'ю - в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком.
Проте, відповідач виплачував їй пенсію не у відповідності із Законом, а відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Позивачка просить визнати дії відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі щодо призначення їй пенсії в розмірах, що не відповідають вимогам ч.4 ст.. 54, ст.. 50 Закону ! України від 28.02. 1991 року № 796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.
Зобов'язати відповідача провести перерахунок її пенсії на рівні,не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до вимог ст.. 54 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду,заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.,50 Закону України» Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ( катастрофи», в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стягнути з Управляння Пенсійного фонду України в Іванківському районі на її користь недоплачену суму державної пенсії, з подальшою виплатою згідно закону,починаючи з 01.09. 2006 року.
В судове засідання позивачка не з'явилася.
Подала заяву, в якій позов підтримує та просить розглядати без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день і час слухання справи повідомлений вчасно, надіслали суду письмове заперечення, в якому позов не визнають, посилаючись на те, що управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі діяло в межах чинного законодавства України.
Відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 - є постраждалою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС -1 категорії(посвідчення Серії А№ 077801), інвалідом '2 групи, захворювання зв'язано з ЛНА на ЧАЕС, що підтверджено відповідною довідкою МСЕК Серії КИО № ',154421 та одержує пенсію згідно ЗАКОНУ України «Про загальне державне пенсійне страхування» та додаткову пенсію за шкоду, завдану здоров'ю по інвалідності 2 групи від захворювання, яке пов'язано з наслідками аварії на ЧАЕС в УПФ Іванківського району.
Отже, вимоги позивачки щодо неправомірності дій відповідача та зобов'язання його перерахувати основну пенсію відповідно до ст.. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи»,- є безпідставна.
Проте,розмір її додаткової пенсії не відповідає вимогам ст.. 50 Закону.
Проте, за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування "іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював цей розмір, немає, а тому посилання відповідача на те, що ст. 28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо розміру мінімальної пенсії за віком не може застосовуватися до визначення розміру пенсії, призначеної за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає некоректним, оскільки в останньому визначено за базу для обрахування пенсії саме мінімальну пенсію за віком.
Пенсія позивачці нараховувалася та виплачувалася саме відповідачем, а тому посилання на те, що вони =е є розпорядниками коштів Фонду, з якого виплачуються такі видатки, є некоректним, як і посилання на те, що - сортів на такі виплати Пенсійний фонд немає, оскільки вони не фінансуються з коштів пенсійного фонду.
З ст. 62 Закону слідує, що Кабінет Міністрів України дає роз'яснення порядку застосування Закону, і аж ніяк не встановлює розмір компенсацій, чи змінює той, що вже вказаний в Законі.
А отже постанови КМ України, на які посилається у своєму запереченні відповідач, як на підставу відповідності своїх дій чинному законодавству ( № 523 від 30.05.1997 року, № 530 від 28.05.2008 року, № 654 від .5.07.2008 року) є такими, що не відповідають нормам ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що визначав за базу обрахунку пенсії таким особам з розрахунку мінімальної пенсії за віком.
В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина ( п.1) та основи соціального захисту ( п.6).
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Виплата коштів у розмірі, який значно менший ніж той, що встановлений ст.ст.50, 54 Закону, є неправомірною.
Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю України є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави ( ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними ( ст. 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений ( ст.22).
Окрім того, встановлений ч.2 ст. 95 Конституції України , ч.2 ст. 38 Бюджетного Кодексу України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків , пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
За змістом положень ч.2 та 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватися від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсяг існуючих прав і свобод.
Перерахунку пенсія позивачки відповідно до ст..50 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягає з 29 квітня 2010р., оскільки позивачка звернулася з позовом до суду 29.10.2010р., а відповідно до ст.99 КАСУ встановлено шестимісячний строк звернення до суду.
Керуючись ст.ст.99,100,122,158-163 КАС України, ч.4 ст.54, ст.. 50 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд
Позов задовольнити .
Визнати дії Управління пенсійного Фонду України у Іванківському районі Київської області щодо призначення пенсії ОСОБА_1 в розмірі, який не відповідає вимогам ст.. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,- неправомірними.
Зобов'язати відповідача - управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком, згідно ст.. 50 Закону ««Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи «, починаючи з 29 квітня 2010 року.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає чинності на протязі 10 днів, якщо у вказаний термін на неї не буде подана апеляцій скарга до Адміністративного апеляційного суду Київської області через Іванківський райсуд.
Суддя: