Справа № 163/3206/17
Провадження № 2/163/95/18
01 березня 2018 року Любомльський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Павлуся О.С.,
за участі секретаря Семенюк К.М.,
розглянувши у підготовчому засіданні в місті Любомль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
26 грудня 2017 року позивач звернулась в суд з позовом до відповідачів про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Свій позов мотивує тим, що після смерті ОСОБА_5, який помер 15 травня 2015 року відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по вулиці Незалежності, 65 в селі Полапи Любомльського району Волинської області.
Позивач зазначає, що являється спадкоємцем за законом після смерті батька - ОСОБА_6 Спадщину прийняла, оскільки подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Крім неї, спадкоємцями першої черги є її брати - ОСОБА_7, ОСОБА_3, та сестра - ОСОБА_4, проте вони відмовилась від прийняття своєї частки у спадщині. Інших спадкоємців немає. Вказує, що оформити свої спадкові права належним чином не має можливості у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок. Крім того, при оформленні спадщини було виявлено, що у свідоцтві про народження, її прізвище та прізвище батьків значиться «Самолюк», тоді як у свідоцтві про смерть, прізвище батька - «Самойлюк». Той факт, що вона є донькою ОСОБА_5 стверджується перш за все тотожністю ім'я та по батькові померлого у свідоцтві про народження, а також довідкою сільської ради.
Просить встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_5, який помер 15.05.2017 року є її батьком, та визнати за нею право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_5, який помер 15.05.2017 року, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться по вулиці Незалежності, 65 в селі Полапи Любомльського району Волинської області.
В судове засідання позивач не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, вказавши, що позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, вказавши, кожен зокрема, що проти задоволення позову вони не заперечують.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
З довідки виконкому Полапівської сільської ради Любомльського району Волинської області №419 від 30 червня 2017 року вбачається, що по вулиці Незалежності, 65 в селі Полапи Любомльського району Волинської області постійно проживав і був зареєстрований ОСОБА_5.
Витягом з погосподарської книги №2 за 216-2020 роки стверджується, що будинок з надвірними будівлями та спорудами по вулиці Незалежності, 65 в селі Полапи Любомльського району Волинської області належав ОСОБА_5.
ОСОБА_5 помер 15 травня 2017 року, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЕГ №196272.
Таким чином, після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться по вулиці Незалежності, 65 в селі Полапи Любомльського району Волинської області.
Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкодавець ОСОБА_5 заповіту на випадок своєї смерті не залишив.
Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив.
Як вбачається з свідоцтва про народження серії ІІІ-ЯР №542612, ОСОБА_8, яка змінила прізвище на «Чебирак» під час реєстрації шлюбу 02.09.1979 року, народилася 26 лютого 1959 року, її батьком зазначено «Самолюка Мойсея Андрійовича».
Факт того, що ОСОБА_1 дійсно є рідною донькою ОСОБА_5, який помер 15 травня 2017 року, підтверджується тотожністю ім'я та по батькові померлого у вищевказаному свідоцтві про народження, а також довідкою сільської ради №419 від 30 червня 2017 року, з якого слідує, що спадкоємем першої черги є зокрема донька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно ч.2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5, відповідно як донька спадкодавця.
ОСОБА_1, у відповідності до ст. 1269 ЦК України, фактично спадщину прийняла, оскільки подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини за законом.
Інші спадкоємці за законом - ОСОБА_7, ОСОБА_3, та ОСОБА_4, як слідує з матеріалів спадкової справи №90/2017, не зверталися в шестимісячний строк про прийняття спадщини. Останні, кожен зокрема, подали в суд заяви про визнання позову.
Постановою приватного нотаріуса від 15.12.2017 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по вулиці Незалежності, 65 в селі Полапи Любомльського району Волинської області останній було відмовлено, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.
Частиною 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 цього Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
З копії техпаспорта вбачається, що нерухомі об'єкти, які знаходяться по вулиці Незалежності, 65 в селі Полапи Любомльського району Волинської області були побудовані в 1963, 1968, 1971 та 1977 роках.
На час побудови спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами питання державної реєстрації права власності на нерухоме майно регулювалося Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР, і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, що передбачала державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Закону України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад. Записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Стаття 328 ЦК України вказує на те, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом.
Відповідачі у своїх заявах до суду позов визнали, що в силу ст. 82 ЦПК України, дає підстави суду вважати доведеними обставини, на які посилається позивач, як такі, що не підлягають доказуванню.
Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що слід встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_5, який помер 15.05.2017 року є батьком ОСОБА_1, та визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_5, який помер 15.05.2017 року, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться по вулиці Незалежності, 65 в селі Полапи Любомльського району Волинської області.
Відповідно положень ч.1ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що позивачка при зверненні до суду понесла судові витрати, а саме сплатила судовий збір в розмірі 1280 грн., а відповідач до початку розгляду справи по суті позов визнав, в зв'язку з чим її позовні вимоги були задоволенні у повному обсязі, суд вважає, що позивачці слід повернути з державного бюджету 50 відсотків сплаченого нею при подані позову судового збору в сумі 640 грн.
Керуючись ст. ст.12, 13, 81, 89, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Встановити факт, що ОСОБА_5, який помер 15 травня 2017 року, є батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_5, який помер 15 травня 2017 року а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться по вулиці Незалежності, 65 в селі Полапи Любомльського району Волинської області.
Повернути ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, з державного бюджету 50 відсотків судового збору від суми 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень, що дорівнює 640 (шістсот сорок) гривень, сплаченого за платіжною квитанцією №0.0.916665373.1 від 15.12.2017 року на рахунок ГУ ДКСУ у Волинській області №31214206700262, МФО 803014, код отримувача 38031501.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1.
Відповідач: ОСОБА_2, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_4.
Відповідач: ОСОБА_3, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_5.
Відповідач: ОСОБА_4, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_6.
Головуючий: суддя О.С. Павлусь