Справа № 758/2859/18
Категорія 13
06 березня 2018 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді -Войтенко Т. В.,
присяжних - Кедря Л.А., Коновальчук Н.В.
за участю секретаря судового засідання - Дідук С. В.,
прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 - Павліченко В.О.,
лікаря-психіатра ОСОБА_4,
особи, відносно якої вирішується питання про госпіталізацію, - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, справу за заявою Територіального медичного об'єднання «Психіатрія» у місті Києві про госпіталізацію ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, до психіатричного закладу в примусовому порядку, -
ТМО «Психіатрія» у м. Києві звернулося до суду із заявою про госпіталізацію ОСОБА_6 до психіатричного закладу в примусовому порядку.
Заява обґрунтована тим, що 02 березня 2018 року о 23.00 год. до ТМО «Психіатрія» у м. Києві швидкою допомогою доставлено та госпіталізовано ОСОБА_6 з підстав агресивних висловлювань, тенденцій по відношенню до оточуючих, обумовлених психотичним розладом.
05.03.2018 оглянутий лікарською консультативною комісією, якою встановлено, що вперше психічний стан особи змінився в 2013 році, коли після смерті рідних та собаки виник депресивний стан. До лікарів не звертався. В жовтні 2015 року відмічався стан збудження, маячними ідеями переслідування, сам до себе розмовляв. Писав багато текстів паралогічного змісту в зошитах, в яких звинувачував всіх оточуючих в негараздах, виявляв сексуальну розгальмованість до осіб протилежної статі. Вважав, що по причині переслідування потрібно поміняти квартиру; роздав все своє майно, стверджував, що має над можливості, став вкрай конфліктним, провокував людей на вулиці, на висоті маячних переживань підпалив квартиру братові, неодноразово погрожував матері.
В зв'язку з неадекватною поведінкою проходив лікування в недобровільному порядку ТМО «Психіатрія» у м. Києві з 28.08.2016 року по 24.11.2016 року з діагнозом: «Шизоафективний розлад, змішаний тип. Маніоформно-параноїдний синдром з гнівливістю, психомоторним збудженням.» Після виписки приймав підтримуюче лікування (вальпроком), стан був стабільним, але з осені 2017 року відмовився від лікування, стан поступово погіршувався, став більш активним, діяльним, не втримувався дома, почав алкоголізу вати, конфліктував з оточуючими, погрожував.
В день госпіталізації прийшов до друга на роботу, де виник стан психомоторного збудження, викликана поліція, швидка допомога, пацієнт госпіталізується в недобровільному порядку в ТМО «Психіатрія» у м. Києві.
Посилаючись на те, що у зв'язку з відмовою пацієнта проходити лікування на загальних підставах, враховуючи психомоторне збудження, агресивні тенденції та висловлювання до оточуючих, які обумовлені психотичною симптоматикою, що являє собою безпосередню небезпеку пацієнта для себе та для оточуючих, ТМО «Психіатрія» просила надати дозвіл на психіатричну допомогу ОСОБА_6 в примусовому порядку.
У судовому засіданні спеціаліст в галузі психіатрії - лікар-психіатр пояснив суду, що психічний стан хворого погіршився, у зв'язку з чим його лікування необхідне в умовах стаціонару.
Мати ОСОБА_6 у судовому засіданні заяву підтримала у повному обсязі, просила заяву задовольнити, посилаючись на те, що її син вчиняє дії, небезпечні для нього особисто та для оточуючих, вмикав газ на плиті, наніс собі тілесні ушкодження.
Особа, відносно якої розглядається питання про його госпіталізацію - ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти своєї госпіталізації для лікування в умовах стаціонару.
Прокурор у судовому засіданні заяву підтримала у повному обсязі, просила заяву задовольнити зважаючи на динаміку розвитку хвороби ОСОБА_6 та вчинення ним дій, які свідчать про його небезпеку для нього особисто та для оточуючих.
Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши докази, дійшов до висновку про необхідність задоволення заяви, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що згідно Висновку лікарсько-консультативної комісії лікарів від 05 березня 2018 року в ОСОБА_6 виявлено хронічний маячний розлад, на підставі чого зроблено висновок про необхідність примусової госпіталізації.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Враховуючи, що у зв'язку з наявністю психічного захворювання, що обумовлює неадекватну поведінку, прояви агресивних тенденцій, відсутністю критики до свого стану, відмовою добровільно лікуватися, ОСОБА_6 може бути небезпечним для оточуючих та для себе у випадку його виписки, суд вважає необхідним заяву Територіального медичного об'єднання «Психіатрія» у місті Києві про примусову госпіталізацію ОСОБА_6 задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 280-282 ЦПК України , ст.ст. 14, 16 Закону України "Про психіатричну допомогу", -
Заяву заявою Територіального медичного об'єднання «Психіатрія» у місті Києві про госпіталізацію ОСОБА_6 до психіатричного закладу в примусовому порядку - задовольнити.
Дати згоду на примусову госпіталізацію ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Територіального медичного об'єднання «Психіатрія» у місті Києві.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. В. Войтенко
ПрисяжніКедря Л.А. Коновальчук Н.В.