печерський районний суд міста києва
Справа № 757/76935/17-ц
Категорія 48
05 березня 2018 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Литвинової І.В.
при секретарі судових засідань Чепізі Є.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
У грудні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, зареєстрованого 29.10.2011 з ОСОБА_3
В обґрунтування позову посилається на те, що спільне життя не склалося через те, що у нього з дружиною різні характери та погляди на життя, що призвело до втрати почуття любові та взаємоповаги один до одного. Шлюбні відносини між ними припинені і з квітня 2017 року вони проживають окремо.
Представник позивача в судове засідання не з»явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала.
Відповідач 05.03.2018 подала заяву про визнання позову, в якій просила розірвати шлюб з позивачем та розглянути справу у її відсутності. 23.01.2018 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Згідно з положеннями процесуального закону, справи, що виникають з сімейних відносин розглядаються у порядку загального позовного провадження, як передбачено пунктом 1 частини 4 ст. 274 ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 196 ЦПК України для виконання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у разі визнання позові відповідачем, що передбачено ч. 3 ст. 200 ЦПК України.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, встановив наступне.
Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 29.10.2011. Від шлюбу мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Статтею 51 Конституції України проголошено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з приписами ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до ст. 10 ЦК України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Стаття 8 Конвенції декларує, що кожен має право на повагу до його приватного i сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. За ч. 2 вказаної статті, органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом, і коли це необхідно в демократичному суспiльствi в інтересах національної i громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав i свобод інших осіб.
Як проголошено положеннями ст. 12 Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права, так і безумовним правом чоловіка і жінки є право на розірвання шлюбу, через призму зокрема ст.ст. 5, 8 вказаного міжнародного договору.
Під час розгляду справи судом встановлено, що сторони не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбно-сімейні стосунки, проживають окремо та втратили один до одного почуття поваги і любові.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, суд приходить до висновку, що сім'я сторін існує формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 5, 10, 81, 200, 206, 263, 265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання поштова 65122, АДРЕСА_2) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання 01014 АДРЕСА_1), зареєстрований 29 жовтня 2011 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 1760 - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І. В. Литвинова