Іванківський районний суд Київської області
смт. Іванків, вул. Проскури, 14a, 07201, (04591) 5-16-52
Справа №2-а-1433 /2010р.
іменем України
03 грудня 2010р. суддя Іванківського районного суду Київської області Тетервак Н.А.,розглянувши у письмовому провадженні в смт. Іванків справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Іванівському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання щодо проведення перерахунку пенсії,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій відповідача неправомірними та пов'язання відповідача перерахувати його додаткову пенсію за шкоду,заподіяну здоров'ю,як інваліду 2 групи, відповідно до ст.. 50 Закону,в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком.
Позивач посилається на те, що він є інвалідами 2-ої групи, категорія 1, внаслідок захворювання, в'язаного з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС .
Відповідно до ст.. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи», йому, як інваліду 2-ої групи, щодо якої встановлено причинний віком з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, п повинна бути призначена додаткова пенсія за коду,заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком.
Проте, відповідач виплачував йому пенсію не у відповідності із Законом, а відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Позивач просить визнати дії відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Іванківському іоні щодо призначення йому пенсії в розмірах, що не відповідають вимогам ст.. 50 Закону України 28.02. 1991 року № 796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.
Зобов'язати відповідача провести перерахунок його додаткову пенсію за шкоду,заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.,50 Закону України» Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне врахування», починаючи з 01.04. 2010 року.
В судове засідання позивач не з'явився.
Подав заяву, в якій позов підтримує та просить розглядати без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день і час слухання справи повідомлений вчасно, надіслали суду письмове заперечення, в якому позов не визнають, посилаючись на те, до управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі діяло в межах чинного законодавства України.
Відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що позивачка ОСОБА_2 - є постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС -1 категорії Серії АЗ 015786; інвалідом 2-ої групи , захворювання зв'язано з ЛНА на ЧАЕС, що підтверджено відповідною довідкою МСЕК та одержує додаткову пенсію по інвалідності 2 групи від захворювання, яке пов'язано з наслідками аварії на ЧАЕС в УПФ Іванківського району. Його додаткова пенсія становить 144-60грн. (Довідка УПФ).
Проте,розмір його додаткової пенсії не відповідає вимогам ст.. 50 Закону.
Отже, пенсія позивача призначена та виплачувалася йому в розмірі, що не відповідає вимогам .ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проте, за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював цей розмір, немає, а тому посилання відповідача на те, що ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо розміру мінімальної пенсії за віком не може застосовуватися до визначення розміру пенсії, призначеної за Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає некоректним, оскільки в останньому визначено за базу для обрахування пенсії саме мінімальну пенсію за віком.
Пенсія позивачці нараховувалася та виплачувалася саме відповідачем, а тому посилання на те, що вони не є розпорядниками коштів Фонду, з якого виплачуються такі видатки, є некоректним, як і посилання на те, що коштів на такі виплати Пенсійний фонд немає, оскільки вони не фінансуються з коштів пенсійного фонду.
З ст. 62 Закону слідує, що Кабінет Міністрів України дає роз'яснення порядку застосування Закону, і аж ніяк не встановлює розмір компенсацій, чи змінює той, що вже вказаний в Законі.
А отже постанови КМ України, на які посилається у своєму запереченні відповідач, як на підставу відповідності своїх дій чинному законодавству ( № 523 від 30.05.1997 року, № 530 від 28.05.2008 року, № 654 від 16.07.2008 року) є такими, що не відповідають нормам ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що визначав за базу обрахунку пенсії таким особам з розрахунку мінімальної пенсії за віком.
В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина ( п.1) та основи соціального захисту ( п.6).
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Виплата коштів у розмірі, який значно менший ніж той, що встановлений ст.ст.50 Закону, є к правомірною.
Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю України є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави ( ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними ( ст. 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не же бути звужений ( ст.22).
Окрім того, встановлений ч.2 ст. 95 Конституції України , ч.2 ст. 38 Бюджетного Кодексу України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків , пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які я:страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та не може будь-яким чином змінювати визначене Іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
За змістом положень ч.2 та 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватися від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсяг існуючих прав і свобод.
Перерахунку пенсія позивача відповідно до ст..50 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягає з 02 травня 2010р., оскільки позивач звернувся з позовом до суду 02.11.2010р., а відповідно до ст.99 КАСУ встановлено шестимісячний строк звернення до суду.
Підстав для поновлення строків суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.99,100,122,158-163 КАС України, ст.. 50 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд
Позов задовольнити .
Визнати дії Управління пенсійного Фонду України у Іванківському районі Київської області щодо І призначення пенсії ОСОБА_2 в розмірі, який не відповідає вимогам ст.. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,- неправомірними.
Зобов'язати відповідача - управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду,заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком, згідно ст.. 50 Закону ««Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи «, починаючи з 02 травня 2010 року.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає чинності на протязі 10 днів, якщо у вказаний термін на неї не буде подана апеляцій скарга до Київського Апеляційного адміністративного суду через Іванківський райсуд.
Суддя: