Справа № 361/7947/17
Провадження № 1-кп/361/277/18
06.03.2018
Іменем України
06 березня 2018 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12017110130003943, по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, дочку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працюючого, не маючого інвалідності, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілому.
Судом визнано доведеним, що 03 жовтня 2017 року, близько 17 години 05 хвилин, він керуючи технічно справним сідловим тягачем «DAF 95ХР430», державний номерний знак НОМЕР_1 із напівпричепом марки «Мегkег М300-010Y» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Щолківська у місті Бровари Київської області, у напрямку від бульвару Незалежності до вул. Київська, не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, чим порушив п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України.
З метою виконання повороту праворуч, у напрямку до території складських приміщень, яка знаходиться за адресою: м. Бровари, вул. Щолківська, 6, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, після чого перед зміною напрямку руху праворуч, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, почав виконувати маневр повороту, чим порушив вимоги п. 10.1 та 10.6 Правил дорожнього руху України.
У наслідок чого, створив аварійну ситуацію, водію ОСОБА_4 , який керуючи технічно справним автомобілем марки «SUZUKI NEW SX4» державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись у попутномунапрямку до вул. Київська у м. Бровари Київської області, з метою уникнення зіткнення, змінив рух направо та допустив зіткнення переднім правим колесом свого автомобіля із перешкодою у вигляді бетонного бордюра.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди, водій ОСОБА_4 , отримав тілесні ушкодження та був доставлений до Броварської центральної лікарні, що в місті Бровари по вулиці Шевченка 14, для надання первинної медичної допомоги.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 119 від 02.11.17, отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому основи 5-ї поясної кістки правої кисті зі зміщенням уламків, що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Порушення водієм ОСОБА_5 вимог пунктів 2.3 «б», 10.1 та 10.6 ПДР України перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо- транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому.
Органами досудового слідства ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що суть пред'явленого обвинувачення йому зрозуміла, винним себе за обставин вказаних в інкримінованому йому злочині визнає повністю, розкаюється у вчиненому, а також дуже жалкує, що допустив зазначені вище порушення правил дорожнього руху, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Зокрема, визнає що керуючи сідловим тягачем «DAF 95ХР430», із напівпричепом марки «Мегkег М300-010Y», рухаючись по вулиці Щолківська у місті Бровари Київської області, у напрямку від бульвару Незалежності до вул. Київська, був неуважним та не стежив за дорожньою обстановкою, чим порушив п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив дорожньо-транспортну пригоду і потерпілому завдано середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
За себе повідомив, що працює не офіційно водієм, та отримує заробітну плату, яка є єдиним доходом для утримання його сім'ї. Автомобілем керував не під час виконання ним роботи та в тверезому стані. Проживає спільно із своїми сім'єю, на утриманні має неповнолітню дитину-дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Він розуміє, що потрібно відшкодовувати потерпілим збитки. Раніше до кримінальної відповідальності не притягався.
Покази обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого злочину, добровільності та істинності його позиції.
Суд, відповідно до вимог ст. 349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини справи учасниками судового провадження не оспорюються та з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим, прокурором іншими учасниками процесу зміст цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а також тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинуваченого та вивченням таких матеріалів справи, що характеризують його особу.
Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 в інкримінованому злочині.
Суд вважає, що в судовому засіданні повністю доведена винність обвинуваченого в тому, що він, керуючи транспортним засобом, порушив п. п. 2.3 «б», 10.1, 10.6 ПДР України, що призвело до виникнення аварійної дорожньо-транспортної ситуації, та явилось причиною вчинення ДТП і такі його дії знаходяться в прямому причинному зв'язку із наступившими наслідками у вигляді спричиненням потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 286 КК України і він повинен нести відповідальність за вказаною статтею.
Обираючи покарання ОСОБА_5 суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 2 ст. 286 КК України, що вказаний злочин відноситься до середньої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, має постійне місце проживання за яким характеризуються позитивно, на утриманні має неповнолітню дитину, має намір за першою вимогою потерпілого відшкодувати завдані збитки.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає те, що він щиросердечно кається, визнав вину, що передбачено п. 1 ч.1 ст. 66 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , під час досудового слідства не виявлено та судом не встановлено.
Враховуючи вказані обставини, ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_5 , до покарання відповідно до санкції ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупність всіх обставин його вчинення, що інкримінований злочин скоєно невстані алкогольного сп'яніння, пом'якшуючі обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про його особу, що він позитивно характеризується за місцем проживання, на утриманні має неповнолітню дитину, думку прокурора про призначення покарання не пов'язаного із ізоляцією його від суспільства, аналогічну думку потерпілого, а також його поведінка в суді свідчить, що він не є особою, яка твердо стала на шлях вчинення злочинів, значних наслідків від скоєного злочину не наступило, тому суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, при призначенні покарання відповідно до санкції інкримінованого злочину у виді обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами, при цьому вважає за необхідне звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та покладенням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України.
Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_5 та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Потерпілим ОСОБА_4 цивільний позов в судовому засіданні не заявлявся.
Процесуальні витрати понесені за проведення експертиз на думку суду необхідно відповідно до вимог ст.124 КПК України стягнути на користь держави з обвинуваченого ОСОБА_5 ..
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст.131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 під час досудового розслідування і судового провадження не застосовувалися, в обрані вказаній особі до набрання вироком законної сили запобіжного заходу передбаченого ст.176 КПК України, суд на даний час підстав не вбачає.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді обмеження волі на строк 2(два) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Звільнити засудженого ОСОБА_5 , від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням, встановити іспитовий строк терміном на 1 (один) рік, в період якого відповідно до п. п. 1, 2,
ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України зобов'язати його періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_5 , в тому числі запобіжний захід в порядку, передбаченому ст.ст.131,176 КПК України не застосовувати.
Стягнути із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі
988 (дев'ятсот вісімдесят вісім) гривень 70 копійок за проведення судової інженерно-технічної експертизи № 12-1/2616 від 21 грудня 2017 року.
Речові докази: по справі: автомобіль марки «DAF 95XF 430» державний номерний знак НОМЕР_3 та полупричіп марки «MERKER» М3000-010Y, державний номерний знак НОМЕР_1 , вважати повернутими власнику ОСОБА_7 , після вступу вироку в законну силу дозволити йому ними користуватись та розпоряджатись.
Речовий доказ: автомобіль марки «SUZUKI NEW SX4», державний номерний знак НОМЕР_2 вважати повернутим власнику ОСОБА_8 ., після вступу вироку в законну силу дозволити їй ним користуватись та розпоряджатись.
Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення, до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано.
Учасники судового провадження мають право отримувати в суді копію вироку.
Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1