Справа № 219/1959/18
Провадження № 2-о/219/316/2018
06 березня 2018 року м. Бахмут
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Конопленко О.С.
за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмут в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2 міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про встановлення факту смерті,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту смерті громадянки України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла 24 жовтня 2017 року у місті Дебальцеве Донецької області. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що померла є його рідною тіткою, яка 24 жовтня 2017 року померла на території, не підконтрольній українській владі, а саме: у місті Дебальцеве Донецької області, про що медичним закладом видано відповідне лікарське свідоцтво про причину смерті. Після смерті тітки заявник звернувся до ОСОБА_2 міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з заявою про державну реєстрацію смерті померлого, на що заінтересована особа відмовила заявнику в реєстрації смерті. Встановлення даного юридичного факту заявнику необхідно для подальшого успадкування майна померлої, яке вона заповідала заявнику за заповітом, у зв'язку з чим він вимушений звернутись до суду з зазначеною заявою.
В судове засідання заявник не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву, в якій зазначив, що просить розглядати справу без його участі, на заявлених вимогах наполягає.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду клопотання, в якому просив справу розглядати без його участі, зазначивши, що не заперечує щодо задоволення заявлених вимог.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в судове засідання не з'явився за невідомою суду причиною, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань та заяв про відкладення розгляду справи суду не надавав.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути дану справу під час відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою сторін та у відповідності до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України), фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дістається висновку, що заявлені вимоги ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2 міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про встановлення факту смерті є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, у ході судового розгляду встановлено, що встановлення факту, якого вимагає заявник, породжує правові наслідки. Встановити такий факт іншим шляхом неможливо.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, є племінником ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: свідоцтв про народження (а.с. 18, 19, 20) та трудової книжки (а.с. 20).
В суді встановлено, що 24 жовтня 2017 року у місті Дебальцеве Донецької області померла ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підтвердження чого заявником надано до заяви копії: довідки про причину смерті № 217 від 24 жовтня 2017 року, згідно якої тітка заявника померла від атеросклеротичного коронарокардіосклерозу (а.с. 7) та свідоцтво про поховання, згідно якого померла похована 25 жовтня 2017 року на кладовищі № 2, розташованого у місті Дебальцеве Донецької області (а.с. 10).
Даючи оцінку допустимості вищезазначених доказів, як документів, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується частиною 2 статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Крім того, суд враховує норму статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якою встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо оцінки наданих доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Loizidou v.Turkev», «Cyprus v.Turkev», а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v.the Republik of Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПО наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
В матеріалах справи мається відмова у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 15.14-93/1280 від 01 березня 2018 року, згідно якої заявнику відмовлено у державній реєстрації смерті (а.с. 11).
Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.
Для встановлення смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті необхідні обставини, які свідчать про реєстрацію цієї події, а також про те, що заінтересована особа не має можливості відновити втрачені або знищені документи про це.
Як вбачається зі змісту наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» відділам державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться на території Донецької області, зокрема, міста Дебальцеве, тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
За наведених обставин, вимоги заявника є обґрунтованими, оскільки надані заявником докази достовірно свідчать про смерть ОСОБА_3 у певний час і за певних обставин.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 ЦПК України рішення підлягає негайному виконанню.
Також суд вважає за доцільне роз'яснити заявнику положення частини 2 статті 319 ЦПК України, згідно якої рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 259, 265, 315, 317, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Задовольнити заяву ОСОБА_1, місце проживання якого: 84545, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2 міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, місцезнаходження якого: 84500, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Незалежності, буд. 62, код ЄДРПОУ 22034637, Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, місцезнаходження якого: 84500, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35, код ЄДРПОУ 37868797, про встановлення факту смерті.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла 24 жовтня 2017 року у місті Дебальцеве Донецької області.
Допустити негайне виконання рішення суду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя О.С. Конопленко