Справа №442/8761/17
Провадження №2/442/601/2018
05 березня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого судді - Кучаковського Ю.С.,
за участю секретаря судового засідання - Кравців Х.В.,
розглянувши цивільну справу за позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
за участю представників:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: не з'явилися
Позивач звернулася до суду із вказаною позовною заявою, в якій просила ухвалити рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на свою користь аліментів на доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1 500 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення заяви і до досягнення ними повноліття з індексацією. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.09.2009 уклала з відповідачем шлюб, який був зареєстрований у відділі РАЦС м. Дрогобича Дрогобицького МРУЮ у Львівської області.22.05.2014 рішенням Дрогобицького міськрайонного суду шлюб між сторонамирозірвано. Під час спільного проживання у сторін народилась дитина, донька: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Зазначає, що протягом тривалого часу відповідач батьківської уваги дитині не приділяє, коштів на її утримання не надає, незважаючи на її постійні прохання щодо цього і тим самим ставить сім'ю у важке матеріальне становище. Вказує, що офіційно відповідач не працевлаштований і тому, як платник аліментів, має нерегулярний та мінливий дохід, враховуючи ту обставину, що донька постійно проживає разом з позивачем, позивач вирішила стягувати з нього аліменти в примусовому порядку.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву в якій просить слухати справу у її відсутності, позові вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав клопотання, в якому просив позовні вимоги задовільнити.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що 22.05.2014 рішенням Дрогобицьког оміськрайонного суду Львівської області розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 03.09.2009 відділом реєстрації актів цивільного стану міста Дрогобича Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 456.
Від спільного шлюбу у сторін народилась донька: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, Свідоцтво про народження Серії 1-СГ № 293296.
Згідно довідки, виданої директором ДП „Стебниккомунсервіс” ОСОБА_1, 1989 року проживає і прописана в м.Стебнику Львівської області по вул. Довбуша, 7/11. Склад сім'ї: донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Частинами 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ч. 2 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” від 15.05.2006 № 3, за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Позивачем зазначено, що дитина проживає з нею та перебуває на її утриманні.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, які мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Стаття 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (ратифікована Україною 27.02.1991, дата набуття чинності для України 27.09.1991) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Таким чином, в даний час між позивачем та відповідачем виник спір з приводу утримання неповнолітніх дітей, а тому суд переконаний, що позивач потребує допомоги на їх утримання, а відповідач зобов'язаний надавати таку допомогу.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо розміру аліментів на малолітню дитину, суд враховує думку сторін, стан здоров'я позивача та відповідача - платника аліментів, їхнє матеріальне становище, рівність прав та обов'язків обох батьків щодо дітей, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, вимоги розумності та справедливості і визначає на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1 500 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, починаючи з 18.12.2017 і до досягнення дитиною повноліття.
На думку суду, саме такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку відповідатиме інтересам їх дитини, враховуючи їх вік та матеріальні потреби.
У разі зміни матеріального або сімейного стану платника або одержувача аліментів, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, сторони не позбавлені можливості звернутися до суду із позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір” з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід спеціального фонду Державного фонду України в сумі 704 грн 80 к.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 12, 13 76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355, 430, п.п. 9, 15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (Львівська обл., м. Стебник, вул. Довбуша, 7/1, ІПН НОМЕР_2) на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи з 18.12.2017 і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) 704 (сімсот чотири) грн 80 к. судового збору в дохід спеціального фонду Державного бюджету України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.С. Кучаковський