Єдиний унікальний номер 226/17/17 Номер провадження 22-ц/775/206/2018
Категорія 59
01 березня 2018 року м. Бахмут
Апеляційний суд Донецької області у складі:
суддів Кішкіної І.В. (доповідач), ОСОБА_1, ОСОБА_2,
за участю секретаря Ротар Я.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 226/17/17 за позовом департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації до ОСОБА_3, третя особа управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради, про витребування майна із чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації про визнання незаконною бездіяльності за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 15 листопада 2017 року (суддя Редько Ж.Є., повний текст складено 20 листопада 2017 року),
04 січня 2017 року департамент соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння, посилаючись на те, що ним на виконання положень п.22 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Порядку забезпечення інвалідів автомобілями було безкоштовно забезпечено інваліда війни 1А групи ОСОБА_4 автомобілем SENS 2012 року випуску, номер кузову Y6DТF698КС0315117, номер двигуна 307000С0809956, колір сірий, з правом передачі керування онуку ОСОБА_3, якій є відповідачем у справі. 18 квітня 2015 року ОСОБА_4 помер. Відповідач не має законних підстав для забезпечення автомобілем. Крім того, залишкова вартість автомобіля з урахуванням ступеня його зношення ОСОБА_5 протягом шести місяців з дня смерті інваліда не сплачена в органи Державного казначейства України. Вказаний термін сплив 18 жовтня 2015 року, а тому автомобіль повинен бути повернутий у повному комплекті департаменту для реалізації в установленому законом порядку. Оскільки до теперішнього часу питання щодо повернення вищевказаного автомобіля департаменту у добровільному порядку не вирішилось, позивач просив суд вилучити у ОСОБА_3 спірний автомобіль у повному комплекті та передати його департаменту, стягнувши з відповідача витрати на забезпечення судового процесу.
ОСОБА_5 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації про визнання незаконною бездіяльності, посилаючись на те, що 18 квітня 2015 року помер його дідусь ОСОБА_4, який через департамент отримав безкоштовно автомобіль ЗАЗ ТF 698К. Відповідно до п.16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах казначейства, з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом. Розрахункова сума для викупу автомобіля визначається головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики. Він неодноразово звертався як до департаменту, так і до УСЗН з питання викупу зазначеного автомобіля, оскільки вказаний транспортний засіб дорогий йому як спогади за дідусем. Але від департаменту так і не було отримано довідку-рахунок за встановленої формою із розрахунковою сумою та реквізитами рахунку, відкритого в органах казначейства. Крім того, йому не надано з боку департаменту доступу до автомобіля, і останнім не вказано, де саме знаходиться вказаний транспортний засіб. Він просив направити йому довідку-рахунок за встановленої формою із розрахунковою сумою та реквізитами рахунку, відкритого в органах Казначейства, та повідомити про місце знаходження автомобіля, гарантуючи оплату протягом місяця з дня отримання такої довідки зі всією необхідною для сплати інформацією. Тому, просив суд визнати незаконною бездіяльність департаменту щодо ненадання йому довідки-рахунку за встановленою формою із розрахунковою сумою та реквізитами рахунку, відкритого в органах Казначейства для викупу автомобіля ЗАЗ ТF 698К.
Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 15 листопада 2017 року позов Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації до ОСОБА_3, третя особа управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради, про витребування майна із чужого незаконного володіння задоволено.
Вилучено у ОСОБА_3 автомобіль марки ЗАЗ TF698К (SENS), 2012 року випуску, номер кузову Y6DТF698КС0315117, номер двигуна 307000С0809956, колір сірий, у повному комплекті та передано вказаний автомобіль Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації про визнання незаконною бездіяльності відмовлено.
Задовольняючи позов департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачу надавалася можливість викупити автомобіль, роз'яснювалося право на викуп автомобіля та порядок, але такою можливістю останній у передбачений законом строк не скористався. Оскільки відповідач не довів суду вчинення ним дій щодо отримання необхідної інформації з метою викупу автомобіля, підстав для задоволення зустрічного позову немає. Оскільки відповідач після смерті свого дідуся спірний автомобіль позивачу не повернув та не сплатив протягом визначеного строку розрахункову суму для його викупу, тобто незаконно утримує у себе чуже майно, яке належить державі в особі департаменту, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.
З вказаним рішенням не погодився відповідач ОСОБА_5 та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким закрити провадження за первісним позовом та задовольнити зустрічні позовні вимоги.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом не було з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а саме копія позовної заяви не підписана представником позивача, не вказано дати її подання, ціни позову, що не відповідає вимогам ЦПК. Також суд не звернув увагу, що на думку відповідача справа підсудна адміністративному суду та в порушення ЦПК України не закрив провадження, та не передав справу за підсудністю. Також позивачем не доведено доказами, що автомобіль був переданий позивачу згідно акту прийому-передачі від 17 жовтня 2012 року, та те що зазначений автомобіль є власністю позивача. Тривалий час відповідач надсилав позивачеві свої листи з питання викупу автомобіля, але зрозумілої відповіді та довідки-рахунку не отримав.
Позивачем департаментом соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації та третьою особою управлінням соціального захисту населення Мирноградської міської ради надано заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що судом першої інстанції ухвалено рішення з дотриманням вимог закону, всі заперечення відповідача враховані, розглянуті судом та викладені в судовому рішенні. Відповідачу роз'яснювалося право на викуп спірного автомобіля, але такою можливістю останній у передбачений законом строк не скористався, незаконно утримує у себе автомобіль, який підлягає витребуванню із чужого незаконного володіння.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Представник позивача департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні апеляційного суду просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Представник третьої особи управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
На підставі п. 9 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-УІІІ від 03 жовтня 2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цієї редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини по справі і надані сторонами докази та правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до змісту ст. 38 Закону України «Про основи соціального захисту інвалідів в Україні» інвалідам безоплатно надаються автомобілі, а після їх смерті автомобіль може бути залишений у власності членів сім'ї померлого інваліда в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999, передбачено, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у користуванні його сім'ї, якщо в ній є інвалід який: має підстави для забезпечення автомобілем згідно з п. 3 Порядку; проживав і був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його проживання і реєстрації; не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через головне управління. Іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем проживання і реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.
В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, повертається (вилучається) головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції у повному комплекті.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4, зареєстрований за адресою м.Мирноград (Димитров), вул.Таганрогська, 10/1, перебував на обліку УСЗН для першочергового безоплатного забезпечення автомобілем (а.с.91,105 т.1).
Відповідно до довіреності від 17 жовтня 2012 року, посвідченої приватним нотаріусом Димитровського міського нотаріального округу Донецької області 17 жовтня 2012 року та зареєстрованої в реєстрі за № 3167, ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_3 представляти його інтереси в усіх підприємствах, установах та організаціях, в тому числі в Управлінні праці та соціального захисту населення Донецької області з приводу отримання належного йому легкового автомобіля, реєстрації вказаного автомобіля в органах МРЕВ УДАІ ГУМВС України в Донецькій області (а.с.108,109 т.1).
Відповідно до заявки на автомобіль ОСОБА_4 18 жовтня 2012 року був виданий автомобіль SENS, 2012 року випуску, номер кузову Y6DТF698КС0315117, номер двигуна 307000С0809956, з правом передачі керування члену сім'ї - онуку ОСОБА_3, який мешкає за адресою: м.Димитров (нині м.Мирноград), вул.Таганрогська, 10/1, зі строком закінчення експлуатації 18 жовтня 2022 року (а.с.87 т.1).
З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу легковий седан ЗАЗ ТF698К (SENS), номер кузову Y6DТF698КС0315117, 2012 року, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, вбачається, що 20 жовтня 2012 року зазначений автомобіль зареєстрований за ОСОБА_4, у графі свідоцтва «особливі відмітки» зазначено, що відчуження без дозволу УСЗН заборонено, право керування має ОСОБА_5 (а.с.114,116 т.1).
Згідно із розпорядженням головного управління соціального захисту від 26 березня 2013 року ОСОБА_4 інваліду війни 1А групи за його зверненням від 08 січня 2013 року встановлена щорічна компенсація витрат на бензин, ремонт, технічне обслуговування автомобіля в сумі 142 грн. (а.с.115 т.1).
У заяві від 08 січня 2013 року ОСОБА_4 зазначає, що керувати автомобілем буде член його сім'ї ОСОБА_5
18 квітня 2015 року ОСОБА_4 помер (а.с.117 т.1).
Таким чином, автомобіль знаходився у користуванні інваліда менше ніж 10 років.
Після смерті ОСОБА_4 спірний автомобіль перебуває у відповідача, що фактично підтверджується матеріалами справи, актом від 16 грудня 2016 року (а.с.86 т.1), свідченнями допитаних у судовому засіданні у суді першої інстанції свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, та відповідачем не спростовується.
Листом від 18 червня 2015 року Управлінням соціального захисту населення відповідачу як члену сім'ї померлого інваліда роз'яснено порядок переоформлення автомобіля, необхідність сплати залишкової вартості автомобіля, запропоновано звернутись до УСЗН з відповідною заявою (а.с.120 т.1).
Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 17 травня 2016 року, адресованої департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, останній просив надати дозвіл на перереєстрацію автомобіля SENS ЗАЗ після сплати ним вартості транспортного засобу, якій раніше був наданий його дідусеві ОСОБА_4, інваліду війни І групи, померлому 18 квітня 2015 року (а.с.101 т.1).
Станом на 19 жовтня 2015 року, після закінчення шести місяців, ОСОБА_5 не надано підтверджуючих документів про сплату вартості автомобіля.
За таких обставин, з урахуванням наведених вище положень закону та обставин справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач не використав своє право отримати автомобіль як член сім'ї інваліда, не здійснивши оплату у встановлений законом шестимісячний строк, а тому позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння підлягають задоволенню в повному обсязі, а його зустрічний позов задоволенню не підлягає.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що відповідач у встановлений законом шестимісячний строк звертався до позивача з відповідною заявою, оскільки положення п. 16 Порядку містить вимогу щодо сплати за автомобіль, який було надано інваліду, та встановлює строк, протягом якого член сім'ї інваліда вправі викупити цей автомобіль.
Вимоги пункту 16 Порядку щодо залишення автомобіля члену сім'ї інваліда є істотними та вичерпними. Інших виключень чи умов цим Порядком не передбачено.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідач після смерті свого дідуся у встановлений п. 16 Порядку шестимісячний строк сплатив вартість спірного автомобіля і на наявність таких доказів не посилається і сам відповідач.
Доводи відповідача на те, що позивач не повідомив його про залишкову вартість автомобіля та рахунок, на який він має сплатити таку суму, не може свідчити про неправомірність дій позивача, оскільки вказаним Порядком на останнього такого обов'язку не покладено.
У даному випадку, маючи інтерес щодо придбання вказаного автомобіля, саме відповідач у межах визначеного шестимісячного строку мав вчинити дії, спрямовані як на отримання необхідної інформації щодо залишкової вартості автомобіля, рахунку, на який він має сплатити вказані кошти, так і щодо оплати його вартості.
На підставі наявних у справі доказів суд установив, що відповідачу надавалася можливість викупити автомобіль, але такою можливістю останній не скористався.
Крім того, апеляційний суд відхиляє доводи відповідача щодо того, що копія позовної заяви не підписана представником позивача, не вказано дати її подання, ціни позову, не надано доказів щодо повноважень особи, яка підписала заяву, оскільки зазначені доводи спростовані матеріалами справи, а саме позовна заява підписана особою, якою надано довіреність до позову, на позовній заяві зазначено дату її реєстрації судом.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що суд не звернув увагу про підсудність даної справи адміністративному суду, апеляційний суд визнає такими, що не ґрунтуються на положеннях закону, оскільки спори даної категорії підсудні судам загальної юрисдикції.
Нових доказів чи обставин, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції та могли вплинути на рішення суду, відповідачем апеляційному суду не надано.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач та третя особа навели аргументи, які досліджені судом першої інстанції та апеляційним судом, та є такими, що відповідають встановленим обставинам та підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного, та враховуючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам та підтверджуються матеріалами справи. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і висновків суду не спростовують. Тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення як необґрунтована, а рішення суду підлягає залишенню без змін як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, п. 9 ч. 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 15 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді І.В. Кішкіна
ОСОБА_1
ОСОБА_2
Повний текст постанови складено 05 березня 2018 року
ОСОБА_9Кішкіна