Справа № 308/9770/16-ц
26 лютого 2018 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючої-судді - ОСОБА_1
при секретарі - Віраг Е.М.
за участі:
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4
представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерно - комерційний банк « Львів » подану в особі представника позивача ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет застави, -
Учасники справи:
Позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерно - комерційний банк « Львів » , місце знаходження: 79008, м.Львів, вул. Сербська 1, к/р 32005100400 в УНБУ у Львівській області , МФО 325268, ЄДРПОУ 09801546;
Відповідачі - ОСОБА_5 , ( місце реєстрації : Великоберезнянський район, с. Ставне 118 , РНОКПП НОМЕР_1 ); ОСОБА_3 (місце реєстрації : Ужгород, Дворжака 38А, РНОКПП НОМЕР_2).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_8, (місце реєстрації: м. Іловайськ, вул. Аудіторська 6/29, РНОКПП НОМЕР_3),-
Публічне акціонерне товариство Акціонерно - комерційний банк « Львів » в особі представника ОСОБА_7 звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 18 грудня 2007 року між ЗАТ АКБ “ Львів”, правонаступником якого є позивач та ОСОБА_5 був укладений Кредитний договір №20.00.000017 згідно якого банк надав позичальнику кредит в сумі 69271,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 11,5 % відсотків річних, для купівлі автомобіля марки Toyota Land Cruiser Prado ,2007 року випуску (далі - Автомобіль) з кінцевим терміном погашення кредиту 18.12.2013 року . З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 18 грудня 2007 року між ЗАТ АКБ “ Львів”, правонаступником якого є позивач та ОСОБА_5 укладено договір застави автотранспортного засобу (далі - Договір застави), за умовами якого ОСОБА_5 (заставодавець) надав банку (заставодержателю) у заставу автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado ,2007 року випуску, шасі (кузов, рама) № JTEBZ29J000148568, реєстраційний номер А0 7417АК. Вказує, що ОСОБА_5 , взяті на себе зобов'язання щодо погашення суми отриманого кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, у розмірі та строки визначені кредитним договором не виконує. ОСОБА_5 порушувала терміни погашення кредиту і відсотків за користування кредитом. Позивач зазначає, що у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_5; М.В. своїх зобов'язань за кредитним договором, 15 листопада 2011 року Ужгородським міськрайонним судом винесено рішення про стягнення з ОСОБА_5 суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 54 164,58 доларів США, що станом на 15.11.2011 року становить 432 357,92 грн. Зазначене рішення суду ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 26.06.2014р. залишено без змін. Позивач зазначає, що 05.03.2013 року запис про обтяження транспортного засобу , який виступає предметом застави , який належить ОСОБА_5 був внесений в Державний реєстр обтяжень рухомого майна та згідно даного запису про обтяження встановлено заборону відчуження транспортного засобу без згоди Банку.
Оскільки ОСОБА_5 заборгованість згідно рішення суду не погасила, рішення суду не виконано, заборгованість не була стягнута з позичальника в ході виконавчого провадження через відсутність у позичальника майна, враховуючи, що ОСОБА_5 порушила норми чинного законодавства та умови договору застави щодо розпорядження предметом застави , так як позичальником ОСОБА_5 транспортний засіб був незаконно відчужений ОСОБА_8, який в подальшому відчужив його ОСОБА_3, позивач вважає, що набув право звернути стягнення на предмет застави . У зв'язку з викладеним позивач просить суд звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado , легковий універсал - В, сірого кольору, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) № JTEBZ29J000148568, реєстраційний номер НОМЕР_4, який був переданий ОСОБА_5 в заставу ПАТ АКБ “ Львів”, власником якого на даний час є ОСОБА_3, шляхом проведення публічних ( електронних) торгів , початкову ціну предмета застави для його подальшої реалізації на торгах встановити на підставі оцінки , проведеної суб'єктом оціночної діяльності / незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій для задоволення вимог ПАТ АКБ “ Львів” по кредитному договору №20.00.000017 від 18.12.2007 року в розмірі 54 164,58 доларів США, що становить по курсу НБУ станом на 06.09.2016 року 1 450 909,42 грн. з яких: 22 660,89 доларів США - строкова заборгованість по кредиту станом на 15.11.2011 року ,вказана рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 15.11.2011р., що по курсу НБУ станом на 06.09.2016 року становить 607 018,44 грн.; 29 882,30 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту станом на 15.11.2011 року ,вказана рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 15.11.2011р., що по курсу НБУ станом на 06.09.2016 року становить 800 458,72 грн.; 1 621,39 доларів США - заборгованість по пені станом на 15.11.2011 року ,вказана рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 15.11.2011р., що по курсу НБУ станом на 06.09.2016 року становить 43 432,26 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав та мотивів викладених у позові та викладених у письмовому поясненні від 07.07.2017 року . Надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Зокрема вказав, що заборгованість згідно рішення суду позичальником не погашена, рішення суду не виконано, кредит не погашено. Жодних листів на які посилається представник ОСОБА_5 щодо списання залишку простроченої заборгованості , банк не надсилав, вони є підробленими у зв'язку з чим банк звернувся із заявою про злочин до органів Національної поліції.
Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 у судовому засіданні засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у письмових запереченнях, що надійшли до суду 06.03.2017 року. Зокрема вказав, що ОСОБА_5 отримала від ПАТ АКБ “ Львів” лист № 30 від 25.07.2011 року згідно якого її було повідомлено про прийняття банківською установою рішення стосовно прощення частини заборгованості, а саме пені в сумі 1621,39 доларів США. Окрім того наголосив на тому, що судовим рішенням встановлено факт прощення частини заборгованості її перед ПАТ АКБ “ Львів”. Інша частина заборгованості за кредитним договором була погашена шляхом списання за рахунок резервів банку, про що її також було повідомлено листом від 15.10.2014 року № 036/202, а відтак вказує, що вся заборгованість по кедитному договору була погашена, а відповідно і договір застави є припиненим через повне виконання забезпеченого ним зобов'язання. З посиланням на викладене просив суд відмовити в задоволенні позову.
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що ОСОБА_3 на законних підставах придбав автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado , легковий універсал - В, сірого кольору, 2007 року випуску. Вказаний автомобіль бу придбаний у ОСОБА_8 згідно відплатного договору купівлі - продажу від 29.12.2015 року та в той же день поставлений на облік в МРЕВ УМВС України та було присвоєно номерний знак НОМЕР_5. На момент купівлі автомобіля жодних обтяжень та обмежень по відчуженню реєстратором права власності виявлено не було , про жодні заборони відчуження вказаного автомобіля ОСОБА_3 відомо не було , а відтак вважає, що ОСОБА_3 правомірно та законно набув право власності на автомобіль і у відповідності до приписів ЦК України є добросовісним набувачем і автомобіль не може бути витребуваний у нього. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Третя особа ,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_8 в судове засідання повторно не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи та письмових заперечень до суду не надходило.
22.09.2016 року та 26.09.2016 року представником позивача ОСОБА_7 через канцелярію суду подано заяву про уточнення до позовної заяви в частині зазначення вірної адреси ОСОБА_3
06.03.2017 року відповідачем ОСОБА_5 через канцелярію суду подано заперечення проти позову.
10.07.2017 року представником позивача ОСОБА_7 в судовому засіданні надані до суду пояснення по справі.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, викладеного в новій редакції Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 р. № 2147-VIII, що набрав чинності з 15.12.2017 р. (далі -ЦПК України) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представників відповідачів, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, з'ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги, правовідносини сторін, що випливають з таких обставин, перевіривши їх доводи наявними в справі доказами, надавши їм правову оцінку, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Згідно з ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з влас-ної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанн і обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 18 грудня 2007 року між ЗАТ АКБ “ Львів”, правонаступником якого є ПАТ АКБ “ Львів” та ОСОБА_5 був укладений Кредитний договір №20.00.000017 згідно якого банк надав, а позичальник отримав кредит в сумі 69 271,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,5 % річних, для купівлі автомобіля марки Toyota Land Cruiser Prado ,2007 року випуску строком до 18.12.2013 року, що стверджується кредитним договором №20.00.000017 від 18 грудня 2007 року, копія якого долучена до матеріалів справи.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 18 грудня 2007 року між ЗАТ АКБ “ Львів”, правонаступником якого є позивач та ОСОБА_5 укладено договір застави автотранспортного засобу (далі - Договір застави), за умовами якого ОСОБА_5 (заставодавець) надав банку (заставодержателю) у заставу автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado ,2007 року випуску, шасі (кузов, рама) № JTEBZ29J000148568, реєстраційний номер А0 7417АК. ( а.с. 13-16)
Предмет застави на час укладення договору застави належав ОСОБА_5 .
Відповідно до п. 9 договору застави автотранспортного засобу № 20.00.000017 від 18.12.2007 року заставодавець має право відчужувати майно тільки за письмовою згодою заставодержателя.
Разом з тим, у порушення умов кредитного договору ОСОБА_5 , належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту та відсотків.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_5; М.В. своїх зобов'язань за кредитним договором, 15 листопада 2011 року Ужгородським міськрайонним судом винесено рішення про стягнення з ОСОБА_5 суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 54 164,58 доларів США, що станом на 15.11.2011 року становить 432 357,92 грн. Зазначене рішення суду ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 26.06.2014р. залишено без змін. ( а.с. 23-24)
На виконання рішення суду , 16.07.2014 року Ужгородським міськрайонним судом видано виконавчи лист , з примусового виконання якого старшим державним виконавцем РВДВС 23.06.2015 року відкрито виконавче провадження ( а.с. 25)
Із долученого позивачем витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №48656887 від 23.12.2015р. вбачається, що позивач зареєстрував у реєстрі обтяжень 05.03.2013 року запис про обтяження предмета застави - заборону відчужувати автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado ,2007 року випуску, шасі (кузов, рама) № JTEBZ29J000148568, реєстраційний номер А0 7417АК.
Як встановлено судом, ОСОБА_5 було відчужено автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado ,2007 року випуску, шасі (кузов, рама) № JTEBZ29J000148568, реєстраційний номер А0 7417АК ОСОБА_8
Перереєстрація автомобіля на ОСОБА_8 як нового власника, була проведена 13.12.2015 року під час дії обтяження і наданий реєстраційний номерний знак НОМЕР_6, що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХТ 688008.
В подальшому ОСОБА_8 відчужив спірний автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado ,2007 року випуску, шасі (кузов, рама) № JTEBZ29J000148568, ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу № 2141-2015-384 від 29.12.2015 року. Зазначений договір було укладено в Сервісному центрі №2141 регіонального сервісного центру МВС в Закарпатській області , підписаний сторонами в присутності адміністратора сервісного центру , що стверджується договором, копія якого долучена до матеріалів справи.
Як встановлено судом, спірний автомобіль був первинно зареєстрований 15.12.2007 року за відповідачем ОСОБА_5, в подальшому, 13.12.2015 року відбулася перереєстрація на нового власника ОСОБА_8 , а 29.12.2015 року автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado ,2007 року випуску, шасі (кузов, рама) № JTEBZ29J000148568 перереєстровано на ОСОБА_3, що стверджується відповідними свідоцтвами про реєстрацію транпортного засобу, копії яких долучені до матеріалів справи.
Як стверджує позивач в судовому засіданні, заборгованість за кредитним договором, яка визначена у рішенні суду відповідачем ОСОБА_5 не погашена і відповідно рішення суду не виконано.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтере-сів.
Статтею 5 ЦПК України регламентовано, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільн і інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту пору-шеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.
Застава є способом забезпечення зобов'язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України та стаття 1 Закону України «Про заставу»).
Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Згідно із частиною першою статті 589 ЦК України в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Згідно ч. 2 ст. 589 ЦК України, за рахунок предмета застави заставодержатель має право задоволь-нити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (частини перша, друга статті 590 ЦК України).
Відповідно до статті 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.
Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.
За змістом статті 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.
Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах із третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є нечинним у відносинах із третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.
На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.
За змістом ст.ст. 9, 10, 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження предмета обтяження боржником без згоди обтяжувача обтяження рухомого майна, що є предметом обтяження, зберігає свою силу для нового власника (покупця) в разі, якщо воно зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Судом встановлено, що обтяження проданого автомобіля було внесено до такого реєстру 05.03.2013 року та на даний час не скасовувалось, є чинним до 05.03.2018 року, а тому застава зберігає свою силу і для нового власника, банк і надалі має право звернути стягнення на предмет застави. Положення закону про добросовісність набуття права власності до вказаних правовідносин не застосовуються, оскільки сторони не оспорюють договір купівлі-продажу автомобіля, предметом дослідження є саме звернення стягнення на заставне майно, право власності на яке перейшло до відповідача ОСОБА_3 разом із правом банку на звернення на таке, що також спростовує заперечення представника ОСОБА_3 наданих в судовому засіданні з приводу позовних вимог з тих підстав, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем.
За таких обставин відчуження майна, що є предметом застави, без згоди заставодержателя , без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, отже, на неї може бути звернено стягнення з підстав, передбачених статтями 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Разом з тим, суд відхиляє заперечення представника відповідача ОСОБА_5, оскільки такі не узгоджуються із дослідженими в судовому засіданні доказами та нормами чинного законодавства.
Зокрема, доводи представника відповідача стосовно прощення відповідачу ОСОБА_5 частини заборгованості та погашення частини заборгованості шляхом списання за рахунок резервів банку, спростовуються показами представника позивача, який ствердив що жодних дій ОСОБА_7 стосовно прощення частини заборгованості та погашення частини заборгованості шляхом списання за рахунок резервів банку не вчиняв. Окрім того зазначене підтверджується , даними витягу з ЄРДР, згідно якого 22.07.2015 року внесено відомості до ЄРДР № 12015070030002285 про вчинення злочину за ч.1 ст. 358 КК України.
Окрім того, представник відповідача жодних доказів на підтвердження своїх заперечень до суду не надав, зокрема не надано судового рішення по справі № 807/738/15 від 25.06.2015 року на яке зокрема посилається представник відповідача у своїх запереченнях, хоча такий процессуальний обов'язок представнику відповідача було роз'яснено в ході судового розгляду. Таким чином на думку суду, представник відповідача не довів перед судом належними доказами наявність обставин на які він посилався як на обгрунтування своїх запречень.
З врахуванням наведеного, оскільки судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_5 порушено умови кредитного договору, заборгованість за договором залишилась непогашена, рішення суду про стягнення з ОСОБА_5 суми заборгованості не виконано в ході виконавчого провадження, а тому суд вважає підставними вимоги позивача про звернення стягнення на автомобіль в рахунок погашення заборгованості.
Положеннями ст.25 Закону України «Про забезпечення права вимоги кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, окрім іншого, заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач на свій розсуд підставно обрав спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження - продаж автомобіля шляхом проведення публічних ( електронних) торгів . Аналогічне положення задеклароване сторонами у пункті 18 договору застави.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5. даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи , а ч.6 що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі , свобода в наданні доказів і доведення перед судом їх переконливості є конституційною гарантією ( ст. 129 Конституції України ) , що передбачено і ч.1 ст. 12 ЦПК України.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін, та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається,виходячи із принципів розумності та справедливості, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та обгрунтованими, оскільки позивач довів перед судом ті обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог, а тому наявні правові підстави для задоволення позовних вимог з мотивів викладених вище.
Керуючись Конституцією України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 82, 89, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України ,ст. ст. 16, 526, 530, 575, 589, 590, 1050,1054 ЦК України, ст. 19, 20, 25, 44 Закону України «Про заставу», ст. 9,10,12,23,25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень», суд ,-
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерно - комерційний банк « Львів » подану в особі представника позивача ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет застави - задовольнити.
Звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado , легковий універсал - В, сірого кольору, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) № JTEBZ29J000148568, реєстраційний номер НОМЕР_4, який був переданий ОСОБА_5 в заставу ПАТ АКБ “ Львів”, власником якого на даний час є ОСОБА_3 , шляхом проведення публічних ( електронних) торгів , початкову ціну предмета застави для його подальшої реалізації на торгах встановити на підставі оцінки , проведеної суб'єктом оціночної діяльності / незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій для задоволення вимог ПАТ АКБ “ Львів” по кредитному договору №20.00.000017 від 18.12.2007 року в розмірі 54 164,58 доларів США, що становить по курсу НБУ станом на 06.09.2016 року 1 450 909,42 грн. з яких: 22 660,89 доларів США - строкова заборгованість по кредиту станом на 15.11.2011 року ,вказана рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 15.11.2011р., що по курсу НБУ станом на 06.09.2016 року становить 607 018,44 грн.; 29 882,30 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту станом на 15.11.2011 року ,вказана рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 15.11.2011р., що по курсу НБУ станом на 06.09.2016 року становить 800 458,72 грн.; 1 621,39 доларів США - заборгованість по пені станом на 15.11.2011 року ,вказана рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 15.11.2011р., що по курсу НБУ станом на 06.09.2016 року становить 43 432,26 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2) та ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерно - комерційний банк « Львів » (м. Львів, вул. Сербська 1, к/р 32005100400 в УНБУ у Львівській області , МФО 325268, ЄДРПОУ 09801546 ) сплачений судовий збір у рівних частках у розмірі по 689,00 гривень з кожного.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги через Ужгородський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного судового рішення - 06.03.2018 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1