АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
02 березня 2018 року м. Київ
Апеляційний суд м. Києва в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Слюсар Т.А., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, перевіривши в порядку апеляційного оскарження клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про поновлення строку апеляційного оскарження та виконання вимог ст. 354, 356 ЦПК України за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 24 травня 2017 року
у справі за поданням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,-
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24 травня 2017 року задоволено подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. та обмежено у праві виїзду ОСОБА_5 шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов'язань за виконавчим листом №757/25076/15-ц, виданого 30.03.2016 року Печерським районним судом м. Києва.
16 лютого 2018 року на зазначену ухвалу представником ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
В обґрунтування поважності пропущення строку зазначено, за змістом, що про існування оскаржуваної ухвали ОСОБА_5 стало відомо випадково лише 27 грудня 2017 року з ЄДРСР, у зв'язку з чим 29 грудня 2017 року його представником за довіреністю була подана апеляційна скарга, яка ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01 лютого 2018 року повернута скаржнику з підстав набрання чинності ЦПК України в новій редакції, яка передбачає представництво інтересів сторін в апеляційному суді виключно адвокатами.
Згідно п. 13 Перехідних положень ЦПК України від 2017 року, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цієї редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 ЦПК України, чинного на момент винесення оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Положеннями ч. 3 ст. 357 ЦПК України, в редакції чинній на час подання апеляційної скарги, встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Між тим, зі змісту наявної в справі заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року убачається, що 27 серпня 2017 року при проходженні в аеропорті паспортного контролю ОСОБА_3 було відмовлено в перетинанні державного кордону України та видано відповідне рішення про це, з якого йому стало відомо про існування ухвали суду від 24 травня 2017 року. Вказано, що 20 вересня 2017 року його представник зміг ознайомитися зі справою та отримав копію рішення (а.с.124-126).
Таким чином, підстави, вказані в апеляційній скарзі в обґрунтування поважності пропущення строку апеляційного оскарження визнати поважними не можна, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без руху.
За таких обставин, судом апеляційної інстанції роз'яснюється право подати клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та вказати на підстави для його поновлення, з належними доказами.
Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме: звернення у суд з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження з зазначенням поважності причин його пропуску та надання відповідних доказів.
Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 24 травня 2017 року залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Роз'яснити ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 право протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду усунути виявлені недоліки.
У випадку невиконання вимог ухвали суду у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Суддя:
Справа № 757/25076/15-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/3079/2018
Головуючий у суді першої інстанції: ОстапчукТ.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.