Справа № 760/2740/18
(2-3903/18)
03 березня 2018 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності, виділ в натурі земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності, перевіривши виконання вимог статті 185 ЦПК України,
У січні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності, виділ в натурі земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05 лютого 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків терміном п'ять днів з моменту отримання копії ухвали.
Відповідно до цієї ухвали, позовна заява не відповідає вимогам пунктів 3, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, згідно яких позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Вбачається, що вимоги про визнання права власності, виділ в натурі земельної ділянки є вимогами майнового характеру, проте ціну позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не зазначили.
Крім того, позивачами не вказано підтвердження про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позовна заява також не відповідає вимозі ч. 4 ст. 177 ЦПК України, згідно якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Позивачі просять суд ухвалити рішення, яким:
- визнати за ними право власності в рівних частках по 1/2 частині на житловий будинок літера «А», гараж літера «В» та вбиральню літера «Г», як на окреме домоволодіння;
- визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок літера «Б», вбиральню літера «Д», душ літера «Е», сарай літера «Ж», погреб літера «Б», як на окреме домоволодіння;
- виділити в натурі земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1
- припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2.
При зверненні до суду ОСОБА_1 сплатила 360 гривень судового збору.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Таким чином, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру в розмірі по 8810 гривень з кожного, переплачена сума судового збору буде повернута судом відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ч. 2 ст. 176 ЦПК).
Крім того, позивачами заявлено вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру в сумі 344 гривні 80 копійок, а ОСОБА_2 необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру в сумі 704 гривні 80 копійок.
Позовна заява визнається неподаною та підлягає поверненню позивачам з огляду на наступне.
У визначений строк представник позивачів подав до суду заяву на виконання ухвали судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05 лютого 2018 року. Просив приєднати до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору. Додав до заяви оригінал квитанції від 23 лютого 2018 року на суму 704 гривні 80 копійок та оригінал квитанції від 23 лютого 2018 року на суму 344 гривні 80 копійок.
Разом з тим, в ухвалі судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05 лютого 2018 року зазначалось про необхідність оплати судового збору за вимоги майнового характеру в розмірі по 8810 гривень з кожного позивача.
Вбачається, що у порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачі не сплатили судовий збір, про що вказувалось в ухвалі.
Крім того, в ухвалі зазначалось про необхідність зазначення ціни позову та підтвердження про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом з тим, ці вимоги ухвали позивачами також не виконані.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Вбачається, що вимоги ухвали від 05 лютого 2018 року про залишення заяви без руху позивачами не виконано, для виконання було достатньо часу, наслідки невиконання вимог ухвали були роз'яснені.
З огляду на наведене, позовну заяву необхідно визнати неподаною та повернути позивачам.
Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності, виділ в натурі земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності вважати неподаною та повернути позивачам.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: