Ухвала
Іменем України
Справа № 712/2820/15-ц
Провадження №2-с/712/13/18
05 березня 2018 року м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м.Черкаси Марцішевська О.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу,
30.03.2015 року Соснівським районним судом м.Черкаси по справі №2н-712/241/15 видано судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в сумі 12779,67 грн.
Відповідно до довідки адресного бюро від 19.03.2015р. ОСОБА_2 була зареєстрована з 21.05.2008р. за адресою АДРЕСА_1.
Згідно з супровідним листом від 03.04.2015р. копія судового наказу направлялась ОСОБА_2 поштою на адресу АДРЕСА_1 та повернута у зв'язку з неотриманням адресатом згідно з повідомленням про врученням від 13.05.2015р. (а.с.18,19 справи).
19.02.2018р. заявниця звернулась до суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи в зв'язку з надходженням на роботу постанови державного виконавця про стягнення та представник заявниці, адвокат ОСОБА_4 А.В.28.02.2018р. під час ознайомлення з матеріалами справи №2н-712/241/15 отримала копію судового наказу.
02.03.2018 року від боржника ОСОБА_1 надійшла заява про скасування судового наказу від 30.03.2015р., в якій боржник зазначила, що вона оскаржуваний наказ не отримувала, що підтверджується копією конверту з відміткою про повернення, зміст вказаного наказу став відомий лише 28.02.2018р. після ознайомлення з матеріалами справи уповноваженого представника, отже, визначеного законодавством терміну на подання заяви про скасування наказу заявницею не пропущено. ОСОБА_1 вважає, що вимоги стягувача по даному судовому наказу необгрунтовані, а тому даний наказ підлягає скасуванню з тих підстав, що між заявником та боржником відсутні договірні відносини стосовно надання житлово-комунальних послуг. Згідно витягу №45221064 від 07.10.2015р. заявник набула права власності на квартиру АДРЕСА_2 на підставі рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 16.07.2015р. в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 До набуття права власності на квартиру з 04.06.2008р. вона не перебувала в шлюбних відносинах з власником квартири, не являлася споживачем послуг, не є правонаступником попереднього власника та не брала на себе будь-яких зобов"язань по їх оплаті. Крім того, предметом стягнення є заборгованість, що утворилась з лютого 2012р. по лютий 2015р. На підставі викладеного, вважає пред"явлену їй до сплати заборгованість - боргом попереднього власника.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13.
Зокрема, ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обовязкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «ОСОБА_3 проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).
Відповідно до ч.ч.3,4 ст.103 ЦПК України у редакції, чинній на час видачі судового наказу від 30.03.2015р. копія судового наказу разом з додатками надсилаються фізичній особі - боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною шостою статті 100 цього Кодексу, а боржнику - юридичній особі чи фізичній особі - підприємцю, - за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Днем отримання боржником копії судового наказу є дата, зазначена у поштовому повідомленні про вручення. У разі якщо боржник відмовляється від отримання копії судового наказу або відсутній за вказаною адресою, днем отримання боржником копії судового наказу є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову боржника отримати копію судового наказу чи відмітки про відсутність боржника за вказаною адресою.
Відповідно до ст.104 ЦПК України у редакції, чинній на час видачі судового наказу від 30.03.2015р. боржник має право в разі заперечення проти вимог стягувача протягом десяти днів з дня отримання судового наказу подати заяву про його скасування.
15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.
Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з п.3 ч.5 ст.170 ЦПК України заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. До заяви про скасування судового наказу додається серед іншого клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду (ч.6 ст.170 ЦПК України).
Згідно із ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Заявниця звернулась 02.03.2018р. з заявою про скасування судового наказу від 30.03.2015р. з порушенням строку, передбаченого ч.1 ст.170 ЦПК України, оскільки з дати проставлення штампу 11.05.2015р. про закінчення терміну зберігання судового наказу на пошті через відсутність заявниці за місцем її рестраціїї, що згідно з ч.4 ст.103 ЦПК України у редакції, чинній на час видачі судового наказу від 30.03.2015р., вважається днем вручення судвоого наказу заявниці до дня звернення до суду з заявою про скасування судового наказу пройшло понад 2 роки, заяви про поновлення пропущеного строку заявниця не подала, тому заява підлягає поверненню, як передбачено п.3 ч.5 ст.170 ЦПК України та ч. 2 ст. 171 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 171 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Соснівського районного суду м.Черкаси від 30 березня 2015 року по справі №2н-712/241/15 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг повернути, роз"яснивши, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення (підписання) ( ч.ч.1,2 ст.261 ЦПК України).
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.354, 355 ЦПК України). До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу ( п.15 Розділу ХII «Перехідні положення" ЦПК України ).
Суддя О.М.Марцішевська