05 березня 2018 року справа № 823/123/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_2, в якому просить визнати протиправною бездіяльність щодо не включення повної інформації до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно гарантованої суми в розмірі 110 000 грн. та скасувати наказ №42/2 від 01.09.2016 «Про затвердження висновків комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів у тому числі договорів), що є «нікчемними» в частині затвердження результатів проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» з перерахування коштів в ПАТ «Банк Михайлівський» у сумі 110 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.04.2016 уклав з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» договір «Суперкапітал» (Новий) №980-021-000221478, згідно з яким зобов'язався передати останньому у власність грошові кошти у сумі 20000 грн., а останнє зобов'язалося повернути кошти та виплачувати проценти в порядку та на умовах, передбачених договором. 14.04.2016 з банківського рахунку позивача, відкритого в ПАТ «Банк Михайлівський», на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» були перераховані кошти у сумі 20000 грн.
14.04.2016 позивач уклав договір з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» «Суперкапітал» (Новий) №980-021-000221493, згідно з яким зобов'язався передати останньому у власність грошові кошти у сумі 20000 грн., а останнє зобов'язалося повернути кошти та виплачувати проценти в порядку та на умовах, передбачених договором. 14.04.2016 з банківського рахунку позивача, відкритого в ПАТ «Банк Михайлівський», на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» були перераховані кошти у сумі 20000 грн.
Договором від 26.04.2016 про внесення змін до договору №980-021-000221493 позивач збільшив суму на 30000 грн. 26.04.2016 позивачем перераховано кошти на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр».
04.05.2016 позивач уклав договір з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» «Суперкапітал» (Новий) №980-021-000232494, згідно з яким зобов'язався передати останньому у власність грошові кошти у сумі 40000 грн., а останнє зобов'язалося повернути кошти та виплачувати проценти в порядку та на умовах, передбачених договором. 04.05.2016 з банківського рахунку позивача на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» були перераховані кошти у сумі 40000 грн.
Відповідно до умов Договорів, ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» повертає грошові кошти на рахунок у ПАТ «Банк Михалівський» №26206521871801, а відсотки на рахунок №26205521871802.
Згідно з довідкою ПАТ «Банк Михайлівський» грошові кошти у сумі 110 000 грн. перебувають на рахунку №26206521871801 в ПАТ «Банк Михайлівський».
На підставі рішення НБУ від 23.05.2016 №14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесений до категорії неплатоспроможних. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів прийнято рішення від 23.05.2016 №812, яким запроваджено тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Михайлівський» та делеговано повноваження тимчасового адміністратора банку. У подальшому НБУ прийняв постанову від 12.07.2016 №124-рш про ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів №1702 від 01.09.2016 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «»Банк Михайлівський» з 05.09.2016 призначено ОСОБА_2 З 15.07.2016 розпочато виплати гарантованої суми вкладникам, проте позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, не включено, хоча позивач неодноразово звертався з цього приводу до відповідача.
Вважає бездіяльність відповідача щодо його не включення до переліку вкладників для відшкодування вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправною, оскільки кошти у сумі 110 000 гри., які знаходяться на рахунку в ПАТ «Банк Михайлівський», є вкладом, який підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідач проти позову заперечив. У письмових поясненнях від 09.02.2018 та відзиві, які надійшли до суду 19.02.2018, вказав, що згідно з підпунктами 3,4 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до вкладу прирівнюються кошти, залучені банком. Кошти позивача були залучені фінансовою компанією як позика з подальшим їх поверненням на рахунок позикодавця. Оскільки правовідносини, що склалися між позивачем і банком, не мають відношення до вкладу, позивач не може бути прирівняний до вкладника проблемного банку.
Банківські операції з перерахування (транзакції) ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» грошових коштів у сумі 20071 грн. 04 коп., у сумі 40390 грн. 20 коп., у сумі 50174 грн. 19 коп. на банківські рахунки позивача у ПАТ «Банк Михайлівський», які здійснені 19.05.2016, є нікчемними, оскільки перерахування коштів фактично не здійснювалось.
Нікчемність правочину встановлена під час проведення відповідачем перевірки правочинів (в тому числі договорів), вчинених (укладених) протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» та 6 місяців після початку ліквідації, результати якої викладені в акті №2 від 01.06.2016 та затверджені наказом відповідача №42/2 від 01.06.2016. Перевіркою встановлено, що на дату укладення договорів та здійснення правочинів діяла постанова Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917, якою зі змінами від 27.04.2016 ПАТ «Банк» ОСОБА_3» був віднесений до категорії проблемних та введено обмеження щодо здійснення банківської діяльності, зокрема, щодо здійснення кредитних операцій. В порушення встановлених обмежень ПАТ «Банк Михайлівський» уклав з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» договори відступлення прав вимоги від 18.05.2016 №1805 на суму 870 000 000 грн., та від 19.05.2016 №1 на суму 561 585 182 грн. 51 коп., які відносяться до кредитних операцій. Згідно з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 28.01.2016 №К/800/40534/15, правочин, укладений під час дії заборони з підстав віднесення банку до проблемних постановою НБУ, яка була обов'язковою до виконання, є нікчемним. Відтак, вказані договори відступлення прав вимоги є нікчемними.
За рахунок коштів, які були зараховані на рахунки ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на підставі нікчемних правочинів, в день їх перерахування ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» ініціювало повернення коштів по договорах позики фізичним особам, а саме: на рахунки 12159 фізичних осіб всупереч закону було зараховано 1 298 015 973 грн. 74 коп. Оскільки договори відступлення прав вимоги від 18.05.2016 №1805 та від 19.05.2016 №1 є нікчемними, то і правочини (транзакції) з виконання платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973 грн. 74 коп. також є нікчемними.
Щодо вимоги про скасування рішення відповідача про визнання нікчемним правочину відповідач з посиланням на статтю 215 Цивільного кодексу України зазначив, що нікчемним є правочин, недійсність якого встановлена законом, при цьому умови визнання нікчемними правочинів, вчинених банком до дня визнання його неплатоспроможним, визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Такі правочини є нікчемними незалежно від наявності будь-яких актів комісій/наказів Уповноваженої особи Фонду, або визнання його таким судом.
Також відповідно до статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» наказом або розпорядженням уповноваженої особи Фонду лише затверджуються висновки комісії про встановлення нікчемних правочинів, тому такий наказ не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, яке породжує для інших осіб певні правові наслідки, а визнання рішення протиправним в частині затвердження результатів перевірки не відміняє статтю 215 Цивільного кодексу України та не надає такому правочину дійсності чи законності. Вважає, що дії відповідача відповідають нормам статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 215 Цивільного кодексу України.
З вказаних підстав у позові просив відмовити повністю.
Позивач в судове засідання не з?явився, 21.02.2018 надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з?явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, хоча був належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Беручи до уваги клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, а також те, що що відповідач повідомлений належним чином про судове засідання та надав відзив на позов, суд відповідно до вимог частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив наступне.
14.04.2016 між ОСОБА_1 (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» був укладений договір №980-021-000221478 «Суперкапітал» (Новий), згідно умов якого позивач передає ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» як стороні-2 у власність грошові кошти у сумі 20 000 грн. (пункти 1.1., 1.2 договору); позивач та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» підтвердили, що даний договір є договором позики та регулюється статтями 1046-1053 Цивільного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють правила та вимоги до договору позики (пункт 8.3 договору).
Платіжним дорученням від 14.04.2016 №3346761 з банківського рахунку позивача №26206521871801 в ПАТ «Банк Михайлівський» на виконання договору №980-021-000221478 від 14.04.2016 на банківський рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» №26509300055802 перераховані кошти в сумі 20 000 грн.
Відповідно до умов договору №980-021-000221478 від 14.04.2016 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» повертає грошові кошти на рахунок №26206521871801 та відсотки на рахунок №26205521871802 у ПАТ «Банк Михайлівський».
14.04.2016 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» був укладений договір №980-021-000221493 «Суперкапітал» (Новий), згідно умов якого позивач передає ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» як стороні-2 у власність грошові кошти у сумі 20 000 грн. (пункти 1.1., 1.2 договору); позивач та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» підтвердили, що даний договір є договором позики та регулюється статтями 1046-1053 Цивільного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють правила та вимоги до договору позики (пункт 8.3 договору).
Платіжним дорученням від 14.04.2016 №3346990 з банківського рахунку позивача №26206521871801 в ПАТ «Банк Михайлівський» на виконання договору №980-021-000221493 від 14.04.2016 на банківський рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» №26509300055802 перераховані кошти в сумі 20 000 грн.
Відповідно до умов договору №980-021-000221493 від 14.04.2016 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» повертає грошові кошти на рахунок №26206521871801 та відсотки на рахунок №26205521871802 у ПАТ «Банк Михайлівський».
26.04.2016 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» був укладений договір про внесення змін до договору №980-021-000221493 «Суперкапітал» (Новий), згідно умов якого позивач збільшив суму вкладу на 30 000 грн.
Платіжним дорученням від 26.04.2016 №6387287 з банківського рахунку позивача №26206521871801 в ПАТ «Банк Михайлівський» на виконання договору №980-021-000221493 від 14.04.2016 на банківський рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» №26502593155000 перераховані кошти в сумі 30 000 грн.
04.05.2016 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» був укладений договір №980-021-000232494 «Суперкапітал» (Новий), згідно умов якого позивач передає ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» як стороні-2 у власність грошові кошти у сумі 40 000 грн. (пункти 1.1., 1.2 договору); позивач та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» підтвердили, що даний договір є договором позики та регулюється статтями 1046-1053 Цивільного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють правила та вимоги до договору позики (пункт 8.3 договору).
Платіжним дорученням від 04.05.2016 №82646 з банківського рахунку позивача №26206521871801 в ПАТ «Банк Михайлівський» на виконання договору №980-021-000232494 від 04.05.2016 на банківський рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» №26502593155000 перераховані кошти в сумі 40 000 грн.
Відповідно до умов договору №980-021-000232494 від 04.05.2016 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» повертає грошові кошти та відсотки на рахунок №26206521871801.
Згідно виписки по особовому рахунку №26206521871801 від 20.12.2017 №ЗГ1(К)/25630 за період з 14.04.2016 по 23.05.2016 на вказаний банківський рахунок позивача зараховано повернення коштів на суму 20 000 грн. згідно договору №980-021-000221478 від 14.04.2016, на суму 50 000 грн. згідно договору №980-021-000221493 від 14.04.2016, на суму 40 000 грн. згідно договору №980-021-000232494 від 04.05.2016, всього 110 000 гривень.
Рішенням Національного банку України від 23.05.2016 за №14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесений до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію.
З 13.07.2016 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський».
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №265 від 24.01.2017 ОСОБА_2 делеговані повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів, визначені статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Комісія по перевірці правочинів (у тому числі договорів), на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, здійснила перевірку правочинів (у тому числі договорів), укладених ПАТ «Банк Михайлівський» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку (з 23.05.2015), за результатами якої був складений акт №2 від 01.06.2016.
Вказаним актом встановлено, що ПАТ «Банк Михайлівський» 19.05.2016 виконав платіжні документи ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» з перерахування коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973 грн. 74 коп., при цьому фінансових можливостей Товариства, зокрема залишку коштів, було недостатньо для проведення вищезазначених правочинів. Відтак, правочини (транзакції), зазначені в Додатку №1 до акта, за ознаками нікчемності підпадають під критерії, передбачені частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Додатком №1 до акта №2 від 01.06.2016 визначені ознаки нікчемності правочинів (транзакцій) з виконання ПАТ «Банк Михайлівський» платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (код ЄДРПОУ 39140702) з перерахування коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973 грн. 74 коп., а саме: 11.11.2014 між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір доручення №1, на виконання якого ОСОБА_3, в якості повіреного, від імені Товариства укладав з фізичними особами (клієнтами) договори позики за встановленою формою та залучались кошти на рахунок Товариства. 19.05.2016 ПАТ «ОСОБА_3 було отримано від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий цент» 16286 платіжних документів з призначенням платежу «повернення коштів згідно з договором №…» та отримувачем платежу зазначена фізична особа-клієнт банку, тобто, 19.05.2016 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» ініціювало повернення коштів по договорах позики, що були укладені банком в межах дії договору доручення. За результатами аналізу укладених договорів позики та руху коштів по рахунках фізичних осіб (клієнтів) встановлено, що по більшості з них строк дії договорів позики не закінчився, тому їх дострокове повернення здійснене ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» з порушенням вимог статей 526, 651 Цивільного кодексу України та договорів позики. При цьому саме банк здійснював представництво та укладав правочини від імені ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр». Як наслідок, проведення банком таких операцій є штучним збільшенням сум відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів.
Згідно пункту 1.9 глави 1 та пункту 3.6 глави 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, платіжне доручення від платника банк приймає до виконання за умови, що його сума не перевищує суму, яка є на рахунку платника; договором між банком та платником може бути передбачено інший порядок приймання та виконання платіжних доручень. Всупереч вказаним вимогам ОСОБА_3 виконав платіжні доручення ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на перерахування коштів фізичним особам не маючи достатнього залишку на рахунках останнього; також умовами банківського рахунку №26509300055802, укладеного між Банком та Товариством, інший порядок приймання та виконання платіжних доручень не передбачений.
За висновком перевірки ОСОБА_3 здійснив операції з порушенням вимог законодавства, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням Банку з ринку та є ознакою нікчемності правочину згідно положень пункту 9 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Додатком №2 до акта №2 від 01.06.2016 визначений перелік фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснено перерахування коштів з поточного рахунка №26509300055802 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр». Згідно з витягом від 09.02.2018 у вказаному переліку зазначений позивач ОСОБА_1 та загальна сума перерахування 110 635 грн. 43 коп.
Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» від 01.06.2016 №42/2 затверджено результати проведення перевірки правочинів (в тому числі договорів) на предмет встановлення правочинів (в тому числі договорів), викладені в акті №2 від 01.06.2016 та на виконання вимог частини першої статті 216 Цивільного кодексу України прийнято рішення про застосування наслідків нікчемності правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (код за ЄДРПОУ 39140702) по перерахуванню коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973 грн. 74 коп.
Листом від 21.12.2017 №ЗГ1(К)/25634 відповідач повідомив позивача, що він не може бути включений до Переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з огляду на те, що в ході перевірки було встановлено нікчемність правочину (транзакції) з перерахування коштів на поточні рахунки №26206521871801, №26205521871802 позивача, відкриті в ПАТ «Банк Михайлівський». Також вказав, що повідомлення про нікчемність правочину (транзакції) №ЗГ1/797/1 від 23.08.2016, ЗГ1/4371/1 від 13.09.2016 були надіслані на адресу позивача.
Вважаючи незаконною бездіяльність відповідача щодо не включення інформації, гарантованої суми вкладу до списків (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивач звернувся до суду.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями зазначених документів, відзивом та письмовими поясненнями відповідача.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодувань за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VІ від 23.02.2012 (у подальшому - Закон №4452).
Згідно з підпунктами 3 ,4 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VІ від 23.02.2012 вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб-суб?єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 р. №1736-VIII розділ X Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» доповнено пунктом 15, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності цим Законом віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників.
Зі змісту листа №ЗГ1(К)/25634 від 21.12.2017 (а.с. 22) вбачається, що за заявою позивача від 14.12.2017 щодо включення даних про його рахунок до Переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідач здійснив перевірку та встановив, що правочини щодо перерахування коштів на поточні рахунки позивача №26206521871801 та №26205521871802 відкриті позивачем в ПАТ «Банк Михайлівський» є нікчемними, внаслідок чого відсутні правові підстави для включення позивача до Переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Судом встановлено, що договори №980-021-000221478 від 14.04.2016, №980-021-000221493 від 14.04.2016, №980-021-000232494 від 04.05.2016, укладені між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», є договорами позики та регулюються статтями 1046-1053 Цивільного кодексу України.
Разом з цим, у вказаних договорах не зазначено, що позивач був поінформований під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів».
Також Додатком №1 до акта №2 від 01.06.2016 комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів), на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, підтверджується, що 11.11.2014 між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір доручення №1, на виконання якого ОСОБА_3, в якості повіреного, від імені Товариства укладав з фізичними особами (клієнтами) договори позики за встановленою формою та залучались кошти на рахунок Товариства, а отримані 19.05.2016 ПАТ «Банк Михайлівський» від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 16286 платіжних документів з призначенням платежу «повернення коштів згідно з договором №…», у яких отримувачем платежу зазначена фізична особа-клієнт банку, є документами про повернення коштів по договорах позики, що були укладені банком в межах дії договору доручення.
При цьому згідно з випискою про стан рахунку №26206521871801 (а.с. 20-21) кошти у сумі 110 390 грн. 20 коп. зараховані на банківський рахунок позивача в ПАТ «Банк Михайлівський».
Беручи до уваги вказані обставини, суд прийшов до висновку, що відповідно до пункту 15 розділу X Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» грошові кошти у сумі 110 000 гривень за договорами №980-021-000221478 від 14.04.2016, №980-021-000221493 від 14.04.2016, №980-021-000232494 від 04.05.2016, укладеними між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», та зараховані на банківські рахунки позивача 19.05.2016, прирівнюються до вкладу.
Вищезазначеним спростовується твердження відповідача про те, що до вкладу прирівнюються лише кошти, залучені банком.
Згідно статті 26 Закону №4452 Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, передбачений статтею 27 Закону №4452, згідно якою: уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (частина перша); уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак (частина друга); виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (частина третя).
Згідно з пунктом 6 розділу 11 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (далі - Положення) уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 4 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 5 до цього Положення; 3) переліки рахунків за формою, визначеною у додатку 6 до цього Положення: за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону. Переліки, зазначені у цьому пункті, надаються до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. Протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків.
Пунктами 2, 3 Розділу IV Положення визначено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
З аналізу викладених норм слідує, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає декілька етапів, а саме: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру та його затвердження.
Як вбачається з письмових заперечень відповідача, позивача не включено до переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемним переказу коштів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на його рахунок, що відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський", на підставі пункту 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який ґрунтується на результатах перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають вимогам нікчемності, наведеними в акті від 01.06.2016 № 2 з додатками №1 та №2 (а.с. 71-72) про відсутність коштів на рахунку Товариства станом на 19.05.2016 у сумі, необхідній для зарахування повернення позик фізичним особам.
В свою чергу, відсутність достатніх грошових коштів на рахунку Товариства обгрунтована тим, що грошові кошти у сумі 1 431 585 182 грн. 51 коп. як оплата за договором відступлення прав вимоги №1805 від 18.05.2016 (870 000 000 грн.) та за договором про відступлення прав вимоги №1 від 19.05.2016 (561 585 182 грн. 51 коп.) зараховані Банком на рахунок Товариства шляхом здійснення відповідних проводок в балансі. Оскільки такий спосіб зарахування умовами договору банківського рахунку №26509300055802 від 19.08.2014, укладеного між Банком та Товариством, не передбачений, такі операції є нікчемними.
Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону №4452 правочин (у тому числі договір) є нікчемним у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Згідно пункту 1 частини четвертої статті 38 Закону №4452 Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;
Визнаючи транзакції із зарахування коштів на рахунки фізичних осіб нікчемними, Фонд послався на договір банківського рахунку №26509300055802, укладений між Банком та Товариством 19.08.2014. Проте перевірка вказаного договору на предмет виявлення ознак нікчемності не здійснювалась.
Суд зауважує, що згідно приписів статті 38 Закону №4452 Фонд уповноважений здійснювати перевірку лише відносно правочинів (у тому числі договорів), укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину, при цьому відповідач не надав до суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення позивачем порядку укладення чи виконання договору банківського рахунку.
Також відповідач не зазначає, які законодавчі норми порушені Банком при зарахуванні грошових коштів на банківський рахунок Товариства шляхом проводок у балансі, посилаючись лише на відсутність такого способу зарахування у договорі банківського рахунку №26509300055802 від 19.08.2014, укладеному між Банком та Товариством.
Суд зазначає, що визнання нікчемним правочину не відміняє здійснення його фактичного виконання, тому не спростовує обставину щодо зарахування на банківський рахунок Товариства грошових коштів в оплату за договорами про відступлення прав вимоги.
Відтак, суд вважає, що відповідач не довів нікчемність операцій із зарахування коштів на банківські рахунки позивача.
Статтею 26 Закону №4452 передбачено, що гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом. Тобто, не завжди грошові кошти, які є вкладом, підлягають компенсації за рахунок Фонду.
Такі випадки передбачені частиною четвертою статті 26 Закону №4452, згідно з якою Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду. Вказаний перелік є вичерпним.
За встановлених обставин відповідачем не доведено наявності законних підстав, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для відмови позивачу у відшкодуванні коштів за вкладами за рахунок Фонду.
При цьому за умови чинності наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» від 01.06.2016 року № 42/2 «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів) нікчемними», яким визнано нікчемними правочини по перерахуванню коштів на рахунки позивача, зобов'язання включити позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, буде суперечити вимогам частини четвертої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положенню про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами.
Тому суд прийшов до висновку про наявність підстав для скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» від 01.06.2016 року № 42/2 «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів) нікчемними», в частині застосування наслідків нікчемності правочину з виконання 19.09.2016 платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів у сумі 110 000 гривень на банківський рахунок позивача.
Відповідно до статті 20 Закону №2242 Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності.
Пунктом 2 частини другої вказаної статті передбачено, що кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватися Фондом для покриття витрат, пов'язаних з виконанням покладених на Фонд функцій та повноважень, зокрема, пов'язаних з процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду.
З огляду на вказані приписи судовий збір, сплачений позивачем за подання адміністративного позову, підлягає стягненню за рахунок коштів Фонду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський», оформлене наказом №42/2 від 01 червня 2016 року, про визнання нікчемним правочину (транзакції) з перерахування 19 травня 2016 року коштів у сумі 110 000 (сто десять тисяч) гривень ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з поточного рахунку №26509300055802 товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» (код за ЄДРПОУ 39140702).
Зобов?язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за особовим рахунком №26206521871801 в ПАТ «Банк Михайлівський» у сумі 110 000 (сто десять тисяч) гривень .
Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових стрільців, 17 м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 21708016) на користь ОСОБА_1 (18001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати на сплату судового збору у сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Руденко