308/4008/15-к
06.03.2018 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області:
в особі головуючого судді ОСОБА_1 ,
присяжних:
ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
його захисника ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_10 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Ужгород, кримінальне провадження № 1-кп/308/415/15 (справа № 308/4008/15-к), внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12015070170000151 від 26.01.2015 року про обвинувачення:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, тимчасово непрацюючого, на підставі ст. 89 КК України раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187, ч.ч. 1, 2 ст. 263, ст. 348 КК України, та
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ужгород, зареєстрованого: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, неодруженого, освіта незакінчена вища, непрацюючого, раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,-
08 квітня 2015 року до Ужгородського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015070170000151 від 26.01.2015 року про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187, ч.ч. 1, 2 ст. 263, ст. 348 КК України, та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Ухвалою суду від 14.04.2016 року судом було задоволене клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про розгляд справи судом присяжних, передано справу № 308/4008/15-к відповідальній особі апарату суду для визначення автоматизованою системою документообігу складу суду присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.
У цей час сформовано суд присяжних, розпочато розгляд кримінального провадження по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 384 КПК України усі питання, пов'язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого частиною третьою статті 331 цього Кодексу, судді і присяжні вирішують спільно.
Згідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.
У зв'язку зі спливом 15.03.2018 року строку з дня продовження судом 16.01.2018 року строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , суд зобов'язаний розглянути питання щодо доцільності продовження тримання їх під вартою.
Прокурор в судовому засіданні просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим до 2-ох місяців, оскільки вважає що продовжують існувати всі ризики, які були підставою для обрання запобіжних заходів щодо обвинувачених. На цей час всі свідки ще не допитані, обвинувачені можуть впливати на свідків та потерпілих.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - ОСОБА_11 заперечив проти продовження судом строків тримання під вартою свого підзахисного, оскільки відсутні ризики зазначені прокурором.
Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав думку захисника.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_9 заперечив проти продовження судом строків тримання під вартою свого підзахисного, оскільки відсутні ризики зазначені прокурором.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку захисника.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо можливості продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 , суд, враховуючи тяжкість злочинів, санкція за один з яких передбачає позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, а за інший - довічне позбавлення волі, те, що обвинувачується в скоєнні особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства щодо потерпілого, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом вважаю, що строк тримання під вартою слід продовжити, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК. На цей час всі свідки судом ще не допитані. Суду не надано жодних доказів обставин, які свідчать про наявність необґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення та наявність підстав вважати, що ОСОБА_8 залишаючись на волі, не буде ухилятись від суду, не буде чинити тиск на потерпілих та свідків.
Суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, тому у задоволенні клопотання його захисника слід відмовити.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо можливості продовження строку тримання під вартою ОСОБА_10 , суд, враховуючи тяжкість злочину, санкція за який передбачає позбавлення волі на строк до дванадцяти років, те, що обвинувачується в скоєнні особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства щодо потерпілого, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, вважаємо, що останньому слід продовжити строк тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК. Суду не надано достатньо доказів обставин, які свідчать про наявність необґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення та наявність підстав вважати, що ОСОБА_10 залишаючись на волі, не буде ухилятись від суду, не буде чинити тиск на потерпілих, не надано докази погіршення його стану здоров'я.
Суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам визначених ст. 177 КПК України, тому слід відмовити у задоволенні клопотання його захисника про заміну запобіжного заходу. З урахуванням вищенаведеного та того, що судове провадження не завершено, всі свідки судом не допитані, суд дійшов висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 .
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 331, 369-372 КПК України суд -
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою по 03 травня 2018 року включно.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під вартою по 03 травня 2018 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченим та прокурору і надіслати начальнику відділу ДДПВП України Закарпатської області, Закарпатської УВП № 9.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1